Сімейна динаміка

• Сексизм. Чи розподіляються ролі на грунті традиційних уявлень про чоловічі та жіночі ролі?

• Пошуки «цапів- відбувайлів».

• Сила. Хто виконує більшу частину обов’ язків, хто приймає обов’язки, які йому приписують інші?

• Сімейні альянси. Чи об’єднуються члени сім’ї в групи для’ виконання обов’язків і для приписування іншим негативних ролей.

• Гнів. Хто перебільшує негативні ролі інших?

• Емоційна підтримка. Чи позитивні ролі переважно приписують члени сім’ї один одному, емоційно підтримуючи їх таким чином?

• Питання, які не обговорюються і залишаються відкритими. Приховані конфлікти, про які не говорять. Справжнє ставлення членів сім’ї один до одного.

У ході здійснення терапевтичиних занять консультант спостерігає також за невербальною поведінкою сім’ї, особливо під час гри: який настрій, чи кричать і дратуються члени сім’ї, чи грають спокійно. Ця техніка дозволяє консультанту досить оперативно розібратися у сімейних стосунках, можливо, зрозуміти приховані установки і, Доводячи це до свідомості клієнтів, почати корекційну роботу.

Солом’яна башта. Техніка дозволяє консультанту спостерігати за поведінкою членів сім’ї в умовах взаємодії. Вони повинні побудувати солом’яну башту, маючи коробку з соломкою та липучу стрічку. На це відводиться 10-15 хвилин. Перші п’ять хвилин рекомендується працювати мовчки, а потім можна спілкуватися. Башта повинна бути настільки міцною, щоб її можна було переносити з місця на І місце. Після цього відбувається обговорення процесу будівництва І башти, члени сім’ї намагаються зрозуміти свої позиції і ролі. Якщо | консультант виявляє неконструктивність поведінки клієнтів, то він пропонує їм знову виконати це завдання.

Існують різні варіанти використання даної техніки. Можна виділяти в сім’ї окремі групи, які будують башту окремо, що корисно для виявлення окремих ліній сімейних стосунків. Можна І запропонувати сім’ї якесь інше завдання або колективну гру, в якій також спостерігаються особливості сімейного співробітництва. В будь-якому випадку вправа закінчується обговоренням.

Сімейна соціограма. Консультант пропонує всім членам сім’ї відповісти письмово на декілька питань щодо стосунків у їхній сім’ї. Звичайно використовуються дві категорії запитань:

 З яким членом сім’ї ви найчастіше... ?

 З яким членом сім’ї вам хотілося б...?

Типові закінчення запитань можуть бути такими: ходити в кіно, говорити про особисте, ходити в гості, складати плани, займатися домашньою роботою, обніматися, вести інтелектуальну розмову, розом працювати, жартувати та розповідати анекдоти, не мати нічого спільного, лаятися, не розмовляти, дивитися телевізор, займатися спортом, читати вірші, ходити по магазинах, поїхати на пляж, відчувати себе добре в його присутності, відчувати захищеним, коли він поруч, відчувати себе погано в його присутності, відчувати себе втомленим в його присутності.

На ґрунті отриманих відповідей складаються схеми, які обговорюються з усіма членами сім’ї. Іншим варіантом даної техніки є гра «Вгадай, хто». Для цього можна запропонувати такі якості та прояви: більше за всіх командує, більше за бсіх бурчить, самий розумний, самий злий, смішний, теплий, сильний, спритний, добрий, щедрий, вмілий, оптимістичний, енергійний тощо.

Ще один варіант полягає в тому, що членів сім’ї просять зробити перший і другий вибір у відповідях на поставлені питання.

Дана техніка добре показує сімейні альянси та приховані розриви стосунків в різних сферах сімейного життя. Результати часто стають несподіваними для клієнтів. Техніка особливо корисна в роботі з великими сім’ями, особливо такими, де є діти від попередніх шлюбів.

Техніки «Фантазії та образи». В основі технік даної групи лежить використання здатності людей до уяви. Люди створюють образи самих себе, а також сім’ї, і ці образи впливають на їх реальну поведінку, тому що вони певною мірою діють у відповідності з ними. Часто такі образи утримують досить спотворену картину реальних властивостей людини або сім’ї внаслідок дії механізмів психологічного захисту. Відповідно проявляється і поведінка людини або сім’ї на грунті спотвореної реальності, що найчастіше породжує різноманітні зіткнення і конфлікти. Розкриття у процесі сімейної терапії уявлень про себе, інших людей, подій та стосунків допомагає психотерапевту отримати більш правильне розуміння сімейної проблеми. Для цього використовуються різні форми проекції як однієї з форм психічного процесу уяви. Можна назвати чотири найбільш поширених види проекції як психотерапевтичної техніки:

• Асоціативна проекція, коли клієнту пропонують прореагувати на слово, образ, ситуацію.

• Конструктивна проекція. Клієнт створює щось власне: малюнки, вірші, розповіді тощо.

• Завершення, коли клієнт повинен завершити щось незакінчене, наприклад, речення, розповідь, малюнок.

• Експресивна проекція. Клієнт відображає свій особистий досвід у грі, драматизації, різних жанрах мистецтва.

Техніки «фантазії та образи» розраховані на проекцію клієнта у тому чи іншому варіанті.

Спогади. Терапевт просить кожного з членів подружньої пари згадати щось з минулого, наприклад, найраніші спогади у жиггі, перший випадок, пов’язаний з матір’ю чи батьком, зі школою, першу зустріч з майбутнім подружнім партнером. Що запам’яталося найбільш яскраво? Як це сприймається зараз, коли ви пригадуєте ці події? Які з’являються почуття? Ці спогади записуються, а потім аналізуються з метою виявлення того, що саме зараз турбує клієнта. Дієслова можуть відбивати цілі поведінки людини, а прикметники і прислівники — її переконання. При цьому досить явно проявляються оптимізм або песимізм клієнта.

Сімейні фотографії. Вивчення сімейних фотографій з психотерапевтичними цілями дає досить багатий матеріал для розуміння історії розвитку сім’їта стосунків її членів (сім’ї приносять на сесію улюблені сімейні фотографії). Це найчастіше подобається клієнтам, оскільки свідчить про інтерес психотерапевта до них. На сесії терапевт разом із сім’єю розглядає фотографії, просить розповісти про кожний знімок. Типовими питаннями можуть бути такі:

• Хто ці люди на фотографії?

• Що відбувалося під час фотографування?

• Хто зробив цей знімок?

• Який настрій був в той день у сім’ї?

• Що це за приміщення, в якому сфотографована сім’я?

• Що відбувалося після того, як фотограф зробив знімок?

Варіантом методики є те, що терапевт просить кожного члена сім’ї принести певну кількість фотографій. Сам відбір фотографій вже дає певну інформацію про їх стосунки. На сесії кожен з них показує принесені знімки і пояснює, чому він їх вибрав Інформативним також є порядок пред’явлення знімків: які клієнт показує раніше і які пізніше, а також серйозна чи жартівлива поведінка під час розглядання фотографій. Для консультанта важливо, наскільки близько один до одного стоять на знімку члени сім’ї, присутність тих чи інших родичів, наскільки турботливо ставиться сім’я до фотографій. Аналіз допомагає побачити внутрісімейні альянси та стосунки, важливі для сім’ї спогади.

Сімейне лялькове інтерв’ю. Консультант дає клієнтам кошик з різноманітними іграшками і пропонує їм трохи погратися, як їм забажається, без обов’язкового дотримання сімейних ролей. Терапевт спостерігає за грою, відзначає, які іграшки обираються і які відкидаються, хто використовує ті чи інші іграшки. Обрані персонажі найчастіше так чи інакше відбивають реальні сімейні стосунки та проблеми. Тобто відбувається проекція у грі почуттів членів сім’ї. Коли фантазія виснажується і гра закінчується, консультант просить клієнтів розповісти, як вони розуміють хід гри, дати назву її епізодам, сказати, з якими персонажами вони себе більше ідентифікують, якою мірою гра відображає внутрісімейну ситуацію. Терапевт розкриває сім’ї власне розуміння проекції, яка виявилася у грі. У процесі гри терапевт також може втручатися, ставити питання, навіть підказувати ігрові сюжетні ходи. Найціннішим є, звичайно, процес обговорення гри, що дозволяє...

«Якщо б я був...». У ході виконання цього завдання консультант читає першу частину речення і пропонує членам сім’ї (кожному) закінчити його, фіксуючи їх відповіді. Речення можуть бути приблизно такими:

• Якщо б я був транспортним засобом...

• Якщо б я був твариною...

• Якщо б я був квіткою...

• Якщо б я був країною...

• Якщо б я був настроєм...

• Якщо б я був фруктом...

• Якщо б я був їжею...

• Якщо б я був інструментом... та ін.

Гра має проходити у досить швидкому темпі. Консультант може уточнювати відповіді клієнтів, наприклад, «Яким саме собакою?». Потім відбувається обговорення гри. Членів сім’ї запитують, який смисл має для них те поняття, яке вони використали у відповідях. Техніка є корисною, коли в сім’ї наявні труднощі з саморозкриттям. Може використовуватись і як домашнє завдання.

Використання поезії та пісенної лірики.Техніка допомагає членам сім’ї виражати свої почуття, не викликаючи негативної реакції партнерів, а також допомагає з’ясувати їх сімейні позиції і ролі. Найбільш розповсюджені такі прийоми використання даної техніки:

• консультант або члени сім’ї читають вірш, а потім терапевт пропонує комусь сказати, які асоціації та думки викликає вірш або його окремі фрагменти.

• кожен член сім’ї складає один рядок вірша, за ним другий, третій, і наслідком цієї творчості з ‘являється вірш у декілька строф. В даному випадку тему або емоційний тон вірша визначає терапевт.

• сім’ю знайомлять з піснею або віршем. Після цього кожен її член повинен створити вірш у два рядки, який відбиває його ставлення до запропонованої пісні (або вірша). Потім відбувається обговорення.

• клієнти приносять на сесію ті вірші або пісні, які, на їх думку, можуть допомогти у вирішенні сімейних проблем, читають, пояснюють, чому саме вони обрали ці твори. Група висловлює свої думки.

Завершення речення. Членам сім’ї дається завдання написати закінчення незавершених речень. У ході виконання цього завдання вони не мають права коментувати роботу один другого. Речення можуть мати орієнтовно такий початок:

• Я повинен...

• Коли я серджусь, я...

• Я висловлюю свою любов тим, що...

• Моя значущість полягає у тому, що...

• Зміни в моєму становищі можуть призвести до...

• Якщо б я набрався сміливості, я б...

• Якщо б ви мене знали, ви б...

• Та людина, яку я люблю, повинна...

• Моя мати (батько) повинна...

• Мій кумир повинен...

• Найкращий час для мене, це, коли я...

Дана техніка може використовуватися як в діагностиці, так і в і терапії. Клієнти навчаються більш вільно висловлювати свої почуття, що допомагає більше їх пізнавати у процесі обговорення гри.

Порівняння цінностей. Консультант дає кожному з подружньої пари домашнє завдання: скласти дві колонки з переліком цінностей — своїх і партнера, як це саме уявляє автор конкретного списку. Цінності треба розмістити у порядку їх важливості. Завдання не можна обговорювати до сесії. На сесії терапевт порівнює цінності партнерів і те, як вони уявляють цінності один другого. Так, у наведеному Р.Шерманом і Н.Фредманом прикладі це має такий варіант.