Ключові поняття (глосарій)

Бюджет — план майбутніх операцій у кількісних (зазвичай у грошовому) вимірах.

Бюджетний контроль — процес зіставлення фактичних результатів діяльності з бюджетними, аналізу відхилень і внесення необхідних корективів.

Бюджетний період — період, для якого підготовлено й використовується бюджет.

Витрати — зменшення активів або збільшення зобов’язань, що призводять до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками).

Витрати періоду — витрати, які не включають у собівартість продукції, запасів і розглядають як витрати того періоду, в якому вони були здійснені.

Вичерпані (спожиті) витрати — зменшення активів або збільшення зобов’язань у процесі поточної діяльності для отримання доходу звітного періоду.

Диференційний доход — доход, який становить різницю між альтернативними рішеннями.

Диференційні витрати — витрати, що становлять різницю між альтернативним рішеннями.

Доходи — збільшення активів або зменшення зобов’язань, що зумовлюють зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства).

Запас міцності — величина, на яку фактичний або запланований обсяг реалізації перевищує критичний обсяг реалізації (точку беззбитковості).

Калькулювання — процес визначення собівартості продукції або іншого об’єкта витрат.

Калькулювання за процесами — система калькулювання продукції на основі групування витрат за процесами або стадіями виробництва.

Калькулювання за замовленнями — система калькулювання продукції на основі обліку витрат за замовленнями (за індивідуальним виробом або окремою партією виробів).

Калькулювання змінних витрат — метод калькулювання, який передбачає віднесення на собівартість продукції тільки змінних виробничих витрат.

Калькулювання на основі діяльності — метод калькулювання, що передбачає групування накладних витрат за основними видами діяльності, а потім розподіл їх між видами продукції виходячи з того, які види діяльності потрібні для виготовлення цієї продукції.

Калькулювання повних витрат — метод калькулювання, який передбачає віднесення на собівартість продукції всіх виробничих витрат (змінних і постійних).

Коефіцієнт маржинального доходу — відношення маржинального доходу до обсягу продажу.

Контрольовані витрати — витрати, які менеджер може контролювати або здійснювати на них значний вплив.

Маржинальний дохід — різниця між доходом від реалізації продукції та змінними витратами підприємства.

Маржинальні витрати — витрати на виробництво додаткової одиниці продукції або додаткової її партії.

Об’єкти витрат — види продукції, замовлення, процеси, сегменти діяльності підприємства, що потребують вимірювання та обліку зв’язаних з ними витрат.

Прибуток — це різниця між доходами й витратами звітного періоду.

Релевантні витрати — майбутні витрати, що можуть бути змінені внаслідок прийняття управлінського рішення й залежать від ухваленого рішення.

Стандартні витрати — витрати, необхідні для виробництва певної продукції або послуг за нормальних умов діяльності.

Точка беззбитковості — обсяг реалізації, за якого доходи підприємства дорівнюють витратам, а прибуток відповідно дорівнює нулю.

Трансфертна ціна — ціна, за якою продукти або послуги одного центру відповідальності передаються іншому центру відповідальності всередині компанії.

Управління за відхиленнями — принцип управління, за яким менеджер зосереджує увагу тільки на значних відхиленнях від плану (бюджету, норм) і не звертає увагу на незначні порушення.

Управлінський облік — це система виявлення, вимірювання, обробки та підготовки інформації про діяльність підприємства для внутрішніх користувачів у процесі управління підприємством.

Фактор витрат — діяльність, що впливає на витрати.

Функція витрат — математичний опис зв’язку між витратами та їх чинниками.

Центр відповідальності — сфера діяльності, у межах якої встановлено персональну відповідальність менеджера за показники діяльності, які він повинен контролювати.