Облік викупу власних акцій.

Процедуру викупу акцій і часток у капіталі регулюється національним законодавством і може мати обмеження, наприклад у Греції викуп акцій дозволений, якщо викуплені акції розподіляються серед персоналу компанії, у Великобританії - при наявності резервів. Практика викупу власних акцій стабільними компаніями застосовується для штучного регулювання числа акцій і їхньої курсової ціни новими компаніями, венчурними (венчурні компанії застосовують високоризиковані вкладення капіталу, частина з них є новими) - для зниження ризику банкрутства. Рішення про викуп акцій приймають збори акціонерів (засновників).

Викуп власних акцій (redeemable shares) - англ., shares treasury stocks - амер.) застосовується для стабілізації цін на акції компанії, для зниження числа акцій на ринку, для продажу власному персоналові на пільгових умовах. Викуп для персоналу здійснюється на основі плану викупу акцій (Employee Stock Ownership Plan. ESOP) через довірчий фонд (trust fund), що скуповує акції. Викуплені акції зменшують акціонерний капітал і приводяться контрстаттею до акціонерного капіталу. Крім того, списання викуплених акцій можна відображати за рахунок нерозподіленого прибутку або емісійного доходу.

Для обліку таких акцій використовується рахунок „Викуплені акції” або “ПВА” (США) – це активний контрарний рахунок до рахунку “Акціонерний капітал”. Цей рахунок ніколи не має кредитового сальдо, а сальдо показує вартість придбаних акцій, якими продовжує володіти компанія на дату складання бухгалтерського балансу.

У США викуплені акції, які не були погашені або заново випущені в обіг називаються власні акції в портфелі (ПВА). Портфель власних акцій не є активом компанії. Такі акції не мають права голосу і за ними не виплачуються дивіденди. Акції викуповують з метою збільшення суми прибутку на одну акцію, преміювання робітників або для наявності при придбанні акцій інших компаній.

Викуплені акції/ ПВА можуть обліковуватися одним із способів:

• за фактичними витратами

• номінальною вартістю (якщо є).

Придбання власних акцій у акціонерів призводить до зменшення активів на розмір викупленого капіталу. Це відображається записом:

Викуплені акції /ПВА

“Грошові кошти”

• Списання збитку (різниця між ціною викупу і номіналом):

Додатковий капітал (нерозподілений прибуток або резерв)

Викуплені акції /ПВА

Якщо компанія знов продала викуплений портфель власних акцій з доходом, то різниця обліковується як емісійний доход.

• Наступний продаж викуплених акцій:

Грошові кошти

Емісійний доход

Викуплені акції

Зменшення акціонерного капіталу списується і реєструється. Але якщо акції не мають номіналу або їх оборот обмежений, то акціонерний капітал не зменшується.

Облік нерозподіленого прибутку та дивідендів

Нерозподілений прибуток - це частина акціонерного капіталу, яка не розподілена між акціонерами у вигляді дивідендів, а реінвестована у підприємство.

Нерозподілений прибуток це частина капіталу, що накопичений (earned) з моменту створення підприємства, а не тільки за останній рік. Тому сума, зазначена в балансі, відображає прибуток за всі роки роботи, реінвестований у компанію.

Негативне значення нерозподіленого прибутку називають дефіцитом (deficit).

Зміни нерозподіленого прибутку можуть бути викликані:

• розміром чистого прибутку або збитку отриманого в звітному періоді;

• розміром дивідендів;

• коригування розміру чистого прибутку або збитку за попередні роки.

Корпорації часто накладають обмеження на суму нерозподіленого прибутку. Такі обмеження стосуються сум, які могли б бути сплачені у вигляді дивідендів. Обмеження нерозподіленого прибутку можуть бути добровільними або вимушеними. Наприклад, обмеження можуть встановлюватися законом, угодою. Обмеження, які встановлює керівництво підприємства, може бути пов’язано з розширенням підприємства. Принцип повного розкриття інформації вимагає, щоб обмеження нерозподіленого доходу відображались у фінансових звітах або в окремих примітках до фінансових звітів.

В обліку таке обмеження називається резервами. Журнальна проводка, яка встановлює резерв для обмеження нерозподіленого доходу компанії може матиме такий вигляд:

Нерозподілений доход

Резерв для вартості акцій, випущених та знову куплених

Резерв для облігацій до сплати

Облік дивідендів

Дивіденди – це розподіл корпорацією прибутку серед акціонерів.

Компанія може виплачувати дивіденди:

• грошовими коштами;

• іншими активами;

• власними акціями.

Дивіденди з погляду інвестора та емітента

Інвестор. Інвестор купує акції корпорації, щоб отримати в майбутньому доход від інвестиції, тобто розраховує на надходження грошових коштів через певний час. Це надходження грошових коштів до інвестора здійснюється у два способи: 1) періодично у формі дивідендів за акціями; 2) в момент реалізації акцій. Інвестор гадає, що сума цих надходжень буде більшою за первинну інвестицію в акції. Грошові дивіденди розглядаються інвестором як дохід на інвестицію. Другий спосіб надходження коштів включає повернення інвестиції (від реалізації акцій) і, як правило, виражається у реалізованих прибутках або збитках залежно від того, як інвестор продає акції: вище або нижче ціни придбання. Суми і частота сплати корпорацією дивідендів впливають на ринкову вартість акцій.

Емітент. Першочерговим фінансовим завданням корпорації є отримання прибутку на ресурси, надані акціонерами і кредиторами. Здатність залучити та утримати ресурси від сьогоднішніх та потенційних інвесторів значною мірою залежить від величини звітного прибутку компанії. Корпорація може залишити доходи для розширення діяльності або сплатити акціонерам дивіденди.

Дивіденди грошовими коштами. З виплатою дивідендів грошовими коштами пов’язані 3 дати:

1. Дата оголошення дивідендів. З цього моменту виникає зобов’язання корпорації перед акціонерами з виплати дивідендів, що відображаються записом:

Нерозподілений прибуток (Оголошені дивіденди)

Дивіденди до сплати

2. Дата реєстрації. Це дата, на яку корпорація готує перелік акціонерів на основі реєстру акціонерів. Дивіденди повинні сплачуватися тим власникам акцій, які зареєстровані на цю дату.

3. Дата виплати дивідендів. Це фактична дата, на яку сплачуються зобов’язання за дивідендами для зареєстрованих акціонерів:

Дивіденди до сплати

Грошові кошти

Наприкінці облікового року рахунок “Оголошені дивіденди” закривається на рахунок „Нерозподілений прибуток”.

Нерозподілений прибуток

Оголошені дивіденди

Існує дві основні вимоги щодо сплати грошових дивідендів:

1. Достатній нерозподілений доход. Корпорація має накопичити достатню суму нерозподіленого доходу, щоб перекрити суму дивідендів. Закони про корпорацію, як правило, накладають обмеження на грошові дивіденди. Наприклад, закони часто обмежують дивіденди готівкою відносно залишку нерозподіленого доходу. З метою розширення виробництва, багато корпорацій не сплачують більше, ніж 40–60 процентів середньої суми чистого доходу за рік у вигляді дивідендів.

2. Достатня сума готівки. Корпорація мусить мати суму готівки, достатню для сплати дивідендів і задоволення операційних потреб підприємства. Той факт, що рахунок "Нерозподілений доход" має велике кредитове сальдо, зовсім не означає, що Рада директорів може оголосити і виплатити дивіденди готівкою. Готівка, зароблена в минулому і відображена на рахунку "Нерозподілений доход", може бути витрачена на створення запасів, придбання операційних активів і/або сплату зобов'язань. Відповідно, не існує необхідного взаємозв'язку між залишками нерозподіленого доходу і залишком готівки на будь-яку дату.

Дивіденди, які виплачуються іншими активами називають майновими дивідендами. Вони обліковуються за ринковою вартістю активів, що передаються. На дату об’явлення дивідендів поводиться переоцінка цих активів, а різниця між ринковою та обліковою вартістю відображається на рахунку “Прибутки (збитки) від переоцінки” або „Дооцінка”.

• На дату оголошення дивідендів роблять наступні бухгалтерські записи:

• Відображають переоцінку активів

Дт (Кт) Активи – на суму збільшення (зменшення) вартості активів.

Кт (Дт) Прибуток (збиток) від переоцінки.

• Оголошення дивідендів на суму оголошених дивідендів, яка дорівнює ринковій вартості об’єктів

Оголошені майнові дивіденди

Майнові дивіденди до сплати.

• У кінці облікового періоду роблять записи:

Нерозподілений прибуток

Оголошені майнові дивіденди.

Виплата дивідендів акціями

Виплата дивідендів акціями – це безкоштовний розподіл на пропорційній основі додаткових власних акцій серед акціонерів. Після виплати дивідендів акціями балансова вартість однієї акції такого ж типу знизиться, але загальна величина акціонерного капіталу не збільшується. Також не зменшується частка кожного акціонера у власному капіталі. Акціонери не одержують жодних додаткових активів (тільки додаткові акції, що представляють ту ж саму загальну вартість, якою акціонери володіли до цього часу). Оскільки ту ж вартість представляє більша кількість акцій, ринкова вартість однієї акції зменшиться у відповідній пропорції.