41.Від яких факторів залежать характер та наслідки дії електричного струму на людину?

Дія електричного струму на організм людини має різносторонній характер і різносторонні прояви – від незначних подразнень до смертельних наслідків. Характер дії електричного струму на організм людини та важкість враження залежить від наступних основних факторів: сили струму, протікаючої через тіло людини, тривалості його дії, роду і частоти струму, шляху струму у тілі людини, індивідуальних властивостей людини.  Дія електричного струму на живу тканину на відміну від дії інших матеріальних факторів (пари, хімічних речовин, випромінювання та ін.) носить своєрідний і різнобічний характер. Проходячи через організм людини, електричний струм здійснює термічну, електролітичну і механічну дію.

42. . Назвіть, які ви знаєте види соціально-політичних небезпек

Соціально-політичні небезпеки досить часто виникають при соціально-політичних конфліктах. Поняття «соціально-політичний конфлікт» використовується, коли трапляються великомасштабні зіткнення всередині держав (громадян­ська війна, страйки), та між державами (війни, партизанські рухи).

1. Війни. Війна — це збройна боротьба між державами (їх коаліціями) або соціальними, етнічними та іншими спільнотами; у переносному ро­зумінні слова — крайня ступінь політичної боротьби, ворожих відносин між певними політичними силами.

2. Тероризм. Тероризм (від лат. terror — страх, залякування) — це форма полі­тичного екстремізму, застосування найжорсткіших методів насил­ля, включаючи фізичне знищення людей, для досягнення певних цілей. Тероризм здійснюється окремими особами, групами, що виражають інтереси певних політичних рухів або представляють країну, де теро­ризм піднесений до рангу державної політики. 

Соціальні джерела небезпек

До соціальних джерел небезпек належать небезпеки, викликані низьким духовним та культурним рівнем: бродяжництво, проституція, п’янство, алкоголізм, злочинність тощо. Джерелами цих небезпек є незадовільний матеріальний стан, погані умови проживання, страйки, повстання, революції, конфліктні ситуації на міжнаціональному, етнічному, расовому чи релігійному грунті.

Політичні джерела небезпек

Джерелами політичних небезпек є конфлікти на міжнаціональному та міждержавному рівнях, духовне гноблення, політичний тероризм, ідеологічні, міжпартійні, міжконфесійні та збройні конфлікти, війни.

43. Що таке конфлікт? Види конфліктів. Ступінь виразності.

Конфлі́кт (від лат. conflictus) — зіткнення або боротьба, ворожі стосунки. Конфліктні ситуації вивчає конфліктологія. Конфлікт — ситуація, в якій кожна зі сторін намагається зайняти позицію несумісну з інтересами іншої сторонни. Конфліктувати можуть громадські групи, групи тварин, окремі особистості і особини у тваринному світі, технічні системи.

Класифікація конфліктів . Вид конфлікту — варіант конфліктної взаємодії, виокремлений за певною ознакою.

Існують численні класифікації конфліктів. Конфлікти можуть бути приховані і явні, інтенсивні і стерті, короткочасні і затяжні, вертикальні і горизонтальні і т. д..  -За спрямованістю конфлікти діляться на  · «Горизонтальні»  · «Вертикальні»,  · «Змішані».  -За значенням для групи і організації конфлікти поділяються на  · Конструктивні (творчі, позитивні)  · Деструктивні (руйнівні, негативні).  -За характером причин конфлікти можна розділити на  · Об'єктивні  · Суб'єктивні.  -На кшталт соціальної формалізації:  · Офіційні  · Неофіційні  - За обсягом соціальної взаємодії конфлікти класифікують на  · Міжгрупові,  · Внутрішньогрупові,  · Міжособистісні  · Внутрішньоособистісні.  - Спосіб розв’язання конфліктів припускає їх розподіл на антагоністичні (насильницькі) конфлікти та компромісні (ненасильницькі).

Сфери прояву конфліктів украй різноманітні: політика, економіка, соціальні відносини, погляди й переконання людей. Виділяють політичні, соціальні, економічні, організаційні конфлікти.

Ступінь виразності конфліктного протистояння припускає виділення прихованих і відкритих конфліктів.

Відкриті конфлікти характеризуються явно вираженим зіткненням опонентів: сварки, суперечки, зіткнення. Взаємодія регулюється нормами, що відповідають ситуації й статусу учасників конфлікту.

У разі прихованого конфлікту відсутні зовнішні агресивні дії між сторонами-конфліктерами, але при цьому використовуються непрямі способи впливу. Це відбувається за умови, що один з учасників конфліктної взаємодії побоюється іншого, або ж у нього немає достатньої влади й сил для відкритої боротьби.