Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
176_ek (4).doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
307.2 Кб
Скачать

Розрахунок витрат на додаткові вироби, що закуповуються

№ п/п

Назва купованих виробів

Марка, тип

Кількість на розробку, шт.

Ціна за одиницю, грн.

Сума витрат, грн.

Сума витрат із врахуванням транспортно-заготівельних витрат, грн.

1

CD-RW

TDK

5

4

20.00

24.00

2

Папір

А4

1

40

40.00

48.00

Всього

72.00

= 72.00 грн

Накладні витрати проектних організацій включають три групи видатків: витрати на управління, загально-господарські витрати, невиробничі витрати. Вони розраховуються за встановленими процентами ( = 28%) до витрат на оплату праці і складають:

= 0,21 *3395,00=950,83 (грн.)

Інші витрати відображають видатки, які не враховані в попередніх статтях витрат. Вони розраховуються за встановленими процентами (12%) до витрат на оплату праці і складають:

= 0,12*3395,00=407,50 грн.

Витрати на розробку проектного рішення обчислюємо за формулою:

(6.4)

Підставивши результати розрахунків, отримаємо:

К1 = 3395,83 + 1258,84 + 68,40 + 950,83 + 407,50 = 6053,00 грн.

Витрати на відлагодження і дослідну експлуатацію підсистеми визначаємо з формули:

(6.5)

де - вартість однієї машинної години роботи ПЕОМ, грн./год. (1.5 грн./год. ‑ за даними Національного університету “Львівська політехніка”);

- кількість машинних годин (на відлагодження програми потрібно 50 годин машинного часу).

Отримаємо: К2 = 50 * 1,5 = 75,00 грн.

Результати розрахунків зводимо в таблицю 6.3.

Таблиця 6.3

Кошторис витрат на розробку проектного рішення

№ п/п

Найменування елементів витрат

Сума витрат,грн.

1.

Витрати на оплату праці

3395,33

2.

Відрахування у спеціальні державні фонди

1258,84

3.

Витрати на експлуатацію ПЕОМ

75,00

4.

Витрати на на додаткові вироби, що закуповуються

66,60

5.

Накладні витрати

950,83

6.

Інші витрати

407,50

Всього

6128,00

6.3. Визначення комплексного показника якості

Комплексний показник якості ( ) визначається шляхом порівняння показників якості проектованої системи і вибраного аналогу.

Для визначення використовується система показників технічного рівня і якості, яка містить в собі наступні групи, причому в кожній групі вказана в дужках мінімальна кількість показників:

  1. показники призначення (3-4);

  2. показники надійності (2-3);

  3. показники безпеки (1-2);

  4. патентно-правові показники (1-2);

  5. ергономічні показники (1-2) тощо.

Як аналог до проектного продукту вибрано програмний продукт MathLab.

До переваг розробленої системи над існуючою можна віднести:

  • розвинена система меню, діалогових вікон, призначених для здійснення взаємодії користувача з програмним середовищем. Інтерфейсний блок також включає функції, пов'язані з настройкою пакету відповідно до індивідуальних запитів користувачів;

  • здійснення перетворення команд користувача в коди, які сприймаються програмним середовищем, і синхронізацію взаємодії решти блоків модуля.

  • надання користувачу процедур, пов'язаних з відкриттям/збереженням файлів, розміщених на різних типах носіїв, підготовки даних при імпорті/експорті.

  • перевірка правильності створених документів.

  • керування доступом кількох користувачів системи.

  • надання можливість використовувати інші засоби обробки об'єктів.

Комплексний показник якості проектованої підсистеми визначаємо методом арифметичного середньозваженого з формули:

,

(6.6)

де m - кількість одиничних показників, прийнятих для оцінки якості проектованої системи;

- коефіцієнт вагомості і-го одиничного показника якості, який визначає його відносну вагомість, % (коефіцієнти вагомості визначаються експертним методом, сума їх повинна дорівнювати 100 %);

- відносні безрозмірні показники якості, визначені порівнянням числових значень одиничних показників проектованої підсистеми і аналога за формулами:

або

(6.7)

де , - кількісні значення і-го одиничного показника якості відповідно проектованої системи і аналога.

З попередніх двох формул вибирається та, в якій збільшення відповідає покращенню показника якості проектованої підсистеми. Результати розрахунку зводимо в таблицю 6.4.

Таблиця 6.4

Визначення комплексного показника якості проектованої системи

Показники

Числове значення показників, бали

Відносний показник якості, Сі

К-нт вагомості

qi

Ci ×qi

Аналог

Проект. прогр. продукт

1

2

3

4

5

6

1.Показники призначення

1.1. Швидкість завантаження проекту, (сек.)

7

3

2,33

0,1

0,23

1.2. Одночасне обслуговування користувачів, (осіб)

1

1

1,00

0,05

0,05

1.3. Швидкість роботи програми(1/с)

0,16

0,05

3,20

0,1

0,32

1.4. Можливість розширення і модифікації функцій програмного забезпечення

2

4

2,00

0,05

0,10

1.5. Ефективність результатів (%)

60

95

1,00

0,1

0,10

2.Показники надійності

2.1. Стійкість системи до некоректних дій користувача, (бали),

3

10

3,33

0,1

0,33

2.2. Стійкість до збоїв системи

3

5

1,67

0,05

0,08

3.Показники безпеки

3.1. Безпека від несанкціонованого доступу до БД, (бали)

5

5

1,00

0,05

0,05

4. Патентно правові показники

4.1 Коефіцієнт патентного захисту

0,9

0,1

0,11

0,025

0,003

4.2 Коефіцієнт патентної чистоти

1

0,7

0,70

0,025

0,02

5.Ергономічні показники

5.1. Зручність представлення даних, (бали)

5

5

1,00

0,1

0,10

5.2. Час, що витрачає користувач на вивчення системи, (год.)

10

1

10,00

0,07

0,70

5.3. Наявність системи підказок, (одиниць)

5

1

0,20

0,03

0,01

6.Естетичні показники

6.1. Наочність і зрозумілість пунктів меню і підказок, (бали)

2

5

2,50

0,05

0,13

7.Показники стандартизації і уніфікації

7.1. Відповідність структури системи встановленим стандартам, (%)

60

60

0,63

0,05

0,03

7.2 Використання процедур вводу-виводу, (%)

70

70

1,00

0,05

0,05

Всього

1

2,30

Отже, комплекстний показник якості програмного продукту =2,3

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]