
- •6. Економічна частина
- •6.1. Економічна характеристика проектного рішення
- •6.2. Розрахунок витрат на розробку та впровадження проектного рішення
- •Розрахунок витрат на додаткові вироби, що закуповуються
- •6.3. Визначення комплексного показника якості
- •6.5. Визначення експлуатаційних витрат
- •6.6. Розрахунок ціни споживання проектного рішення
- •6.7. Визначення показників економічної ефективності
- •Висновки
6. Економічна частина
6.1. Економічна характеристика проектного рішення
Організаційний ефект розробленої програми полягає у перекладанні значної частини роботи, яка виконується науковцем, на комп’ютерну систему, і таким чином вивільнить його ресурси для творчої роботи.
Економічний ефект - досягається виходячи з першого пункту (організаційний ефект) + зменшенні часу для дослідження алгоритмів та методів розв’язання задач однофакторного дисперсійного аналізу, так як всі обрахунки перекладаються на комп’ютерну техніку, зменшенні часу, затраченого на проведення експериментів.
Соціальний ефект від використання проектного рішення полягає у вивільненні часу викладача для виконання інших обов’язків.
Потенційними споживачами розробленого рішення можуть бути відділи САПР з проектування мікроелектронних систем.
На світовому ринку присутні кілька конкурентів. Їхніми сильними сторонами можна вважати більшу універсальність. Слабкими сторонами конкурентів можна вважати надвисоку ціну та складність їхніх програм для користувача. Як аналог до проектного продукту вибрано програмний продукт MathLab.
До переваг розробленої системи над існуючою можна віднести:
розвинена система меню, діалогових вікон та підказок, призначених для здійснення взаємодії користувача з програмним середовищем;
здійснення перетворення команд користувача в коди, які сприймаються програмним середовищем, і синхронізацію взаємодії решти блоків модуля;
надання користувачу процедур, пов'язаних з відкриттям/збереженням файлів, розміщених на різних типах носіїв, підготовки даних при імпорті/експорті;
багатоплатформенність.
6.2. Розрахунок витрат на розробку та впровадження проектного рішення
Витрати на розробку і впровадження ПЗ (К) визначаються як:
K = K1+ K2 , |
(6.1) |
де
–
витрати на розробку ПЗ,
грн.;
– витрати
на відлагодження і дослідну експлуатацію
ПЗ
на ЕОМ, грн.
Витрати на розробку ПЗ включають в себе:
витрати на оплату праці розробників (
);
відрахування у спеціальні державні фонди (
);
вартість додаткових виробів, що закуповуються (
);
транспортно-заготівельні витрати (
);
накладні витрати (
);
інші витрати (
).
Витрати на оплату праці включають заробітну плату (ЗП) всіх категорій працівників, безпосередньо зайнятих на всіх етапах проектування. Розмір ЗП обчислюється на основі трудоємності відповідних робіт у людино-днях та середньої ЗП відповідних категорій працівників.
Для розробки підсистеми необхідні чотири спеціалісти - розробники, а саме: керівник проекту (К); студент-дипломант (С); консультант з економічної частини (КЕ); консультант з охорони праці (КОП).
Згідно з штатним розписом НУ “Львівська політехніка”:
місячний оклад керівника проекту складає 4000.00 грн./міс.;
місячний оклад студента-дипломанта складає 1000.00 грн./міс.;
місячний оклад консультанта з економічної частини складає 3000.00грн./міс.;
місячний оклад консультанта з охорони праці складає 2500.00 грн./міс.
Денна заробітна плата і-ої спеціальності обчислюється за формулою
|
(6.2) |
Де ЗПДі основна місячна ЗП розробника і-ої спеціальності, грн;
Фі – місячний фонд робочого часу (24 дні).
Отримаємо наступні значення денної ЗП розробників:
ЗПДк=4000.00/24=166.67 (грн.)
ЗПДм=1000.00/24=41.67 (грн.)
ЗПДке=3000.00/24=125.00 (грн.)
ЗПДкоп=2500.00/24=104.17 (грн.)
Розрахунок витрат на оплату праці усіх розробників проекту обчислюємо за формулою:
|
(6.3) |
де nі - чисельність розробників проекту і‑ої спеціальності, чол.
tі - час, який затрачено на розробку проекту спіробітника і‑ої спеціальності, днів.
ЗПДі - денна заробітна плата співробітника і‑ої спеціальності, грн;
Таким чином, витрати на оплату праці розробників складають:
Зк=1*10*166.67= 1666.70 (грн.)
Зc=1*50*41.67=2083.50 (грн.)
Зке=1*2*125.00= 250.00 (грн.)
Зкоп=1*2*104.17=208.34 (грн.)
Величина
визначена згідно з планами робіт, які
встановлені для дипломної підготовки.
Сумарні витрати: =1666.70 +2083.50+250.00 +208.34 = 4208.54 грн.
Розрахунок витрат на оплату праці розробників проекту зводимо в таблицю 6.1.
Таблиця 6.1
Розрахунок витрат на оплату праці
№ |
Спеціальність розробника |
Кількість розробників, чол. |
Час роботи, дні |
Денна заробітна плата розробника, грн. |
Витрати на оплату праці, грн. |
1 |
Керівник проекту |
1 |
10 |
166.67 |
1666.70 |
2 |
Дипломант |
1 |
50 |
41.67 |
2083.50 |
3 |
Консультант(Е) |
1 |
2 |
125.00 |
208.34 |
4 |
Консультант(О) |
1 |
2 |
104.17 |
208.34 |
Всього |
4166.88 |
Витрати на оплату праці працівникам тягнуть за собою додаткові зобов'язання підприємства перед державними фондами обов’язкового страхування . Підприємство зобов’язане здійснювати відрахування до фондів:
пенсійного страхування;
соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності і витратами, зумовленими народженням і похованням;
соціального страхування на випадок безробіття;
соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності.
Величину зборів у спеціальні державні фонди визначаємо (згідно з варіантом) у процентному співвідношенні від суми фонду оплати праці, в тому числі:
Збір у Пенсійний фонд України – 33,2%
Пф = 3395,33*0,332 = 1127,42 (грн.)
Збір на ЗДСС у зв'язку з тимчасовою втратою непрацездатності – 1,4%
Збір на ЗДСС на випадок безробіття – 1,6%
Збір на ЗДСС від нещасного випадку на виробництві, що призвів до втрати працездатності – 0,87%
Оф = 3395,33*0,0387 = 131,42 (грн.)
Сумарні витрати на збори у спеціальні державні фонди становлять:
= 1127,42 + 131,42 = 1258,84 (грн.)
Витрати на куповані вироби (папір і дискети) визначаються за фактичними цінами з урахуванням найменування, номенклатури та необхідної їх кількості на проект.
Вихідні дані та результати розрахунків оформлені у вигляді таблиці 6.2.
Транспортно-заготівельні витрати ( ) складають 20% від суми придбання на куповані вироби.
Таблиця 6.1