
- •1.Основні закономірності виникнення держави і права
- •5. Роль держави і права в організації суспільства і здійсненні політичної влади
- •8.Характеристика внутрішніх і зовнішніх напрямків діяльності (функцій) держави
- •11.Форми взаємодії держави та обєднань громадян
- •13.Співвідношення громад. Сусп.. І правової держ.
- •14. Основні напрями формування громадянського суспільства і правової держави в Україні
- •15. Поняття і ознаки права
- •16. Місце і роль права в системі соціальних норм
- •17. Поняття системи права як внутрішньої її організації
- •18. Загальна характеристика основних галузей права україни
- •19. Реалізація норм права: загальна характеристика
- •20. Правові відносини
- •31.Загальна характеристика системи органів державної влади.
- •32. Поняття трудового права і предмет його регулювання
- •33. Джерела трудового права.
- •36. Порядок прийняття на роботу
- •51. Поняття і форми власності в Україні
- •52. Зобов'язальне право. Поняття зобов'язання, підстави його виникнення та припинення.
- •53. Цивільно-правові договори: поняття і види.
- •54..Цивільно-правова відповідальність.
- •55.Спадкування за законом і за заповітом.
- •56.Сімейне право України: поняття та предмет правового регулювання.
- •57.Сімя за сімейним законодавством.
- •58. Права та обов’язки матері, батька і дитини.
- •59.Права та обов’язки інших членів сімї та родичів.
- •62.Поняття предмет і метод адміністративного права в Україні
- •63.Система і джерела адміністративного права.Характеристика кодексу про адміністративні правопорушення
- •64.Поняття адміністративної відповідальності
- •66.. Поняття кримінального права України, його предмета і методів
- •68. Кримінальний кодекс України, його загальна характеристика
- •69. Кримінальна відповідальність та її підстави.
- •70. Поняття злочину і його ознаки.
- •71. Поняття складу злочину.
- •72. Стадії злочину.
- •73. Співучасть у злочині.
- •74. Добровільна відмова від вчинення злочину.
- •75. Кримінальне покарання. Поняття та ознака.
- •76. Особливості кримінальної відповідальності і покарання неповнолітніх.
62.Поняття предмет і метод адміністративного права в Україні
Адміністративне право — це найоб'ємніша, наймобільніша, найнестабільніша і найскладніша з усіх існуючих юридичних галузей. Службова роль адміністративного права — юридичного "супутника" державного управління і виконавчої влади — зберігається в період реформування державних інститутів. Адміністративне право є однією з провідних галузей у правовій системі України, а також складним соціально-юридичним утворенням, в якому відображаються матеріальні, ідеологічні, моральні та інші відносини, що існують у суспільстві. Соціальне призначення адміністративного права не обмежується перетворенням неправових відносин на правові. Значно частіше за допомогою адміністративного права змінюються, реконструюються, реформуються вже існуючі адміністративно-правові відносини. Так, Указ Президента України від 3 лютого 1998 p. "Про усунення обмежень, що стримують розвиток підприємницької діяльності" спрямований на зміну встановлених раніше адміністративно-правових відносин. Отже, соціальна природа адміністративного права двоєдина: з одного боку, адміністративне право виражає управлінську волю держави; з другого — є засобом організуючого впливу на управлінські відносини у сфері державного управління.
Система адміністративного права — це внутрішня побудова галузі. Для детермінації внутрішніх складових галузі найчастіше застосовуються два критерії: масштабність дії норм та правова природа норм.
В адміністративному праві виділяють загальну, особливу і спеціальну частини.
Загальна частина об'єднує норми, що закріплюють основні принципи управління, правове становище суб'єктів, форми і методи їх діяльності, адміністративний процес, способи забезпечення законності в державному управлінні.
Особлива частина — норми, що регулюють управління народним господарством, транспортом, соціально-культурним будівництвом, зв'язком тощо.
Спеціальна частина — норми, що регулюють адміністративно-правову діяльність суб'єктів управління конкретними сферами. Наприклад, адміністративна діяльність органів внутрішніх справ, адміністративна діяльність органів митного контролю тощо.
Предмет правового регулювання (далі — предмет права) будь-якої правової галузі становлять суспільні відносини, які нею регулюються. Отже, предмет адміністративного права — це сукупність управлінських відносин, які складаються в сфері державного управління. Предметом адміністративного права є не всі управлінські відносини, а лише ті, що складаються внаслідок і з приводу виконання органами державного управління своїх виконавчо-розпорядчих функцій.
Таким чином, відносини, що становлять предмет адміністративного права, характеризуються такими особливостями:
• виникають тільки в результаті державно-управлінської (владної) діяльності;
• в них обов'язково бере участь виконавчо-розпорядчий орган держави;
• завжди є наслідком свідомої, цілеспрямованої, вольової діяльності від імені держави.
Метод адміністративного права. Поряд з предметом, важлива роль у здійсненні адміністративним правом регулятивної функції належить методу регулювання суспільних відносин або методу адміністративного права. Саме поняття предмета і методу правового регулювання дають повну характеристику будь-якій галузі права, включаючи й адміністративне. Відносини, що виникають під впливом адміністративно-правового методу регулювання, характеризуються, як правило, нерівністю сторін і мають назву "владовідносини", або "відносини влади і підпорядкування". На основі адміністративно-правових норм можуть виникати договірні зв'язки між суб'єктами правовідносин. Вони ведуть до укладення відповідних угод. Такі угоди одержали назву "адміністративних договорів". Отже, виникає договір, який регламентується адміністративно-правовими нормами: по-перше, основою для його укладення є адміністративно-правова норма; по-друге, він вступає в силу тільки у тому випадку, якщо буде прийнято відповідний адміністративно-правовий акт; по-третє, якщо дія даної угоди буде визнана недоцільною, вона може бути припинена в адміністративному порядку шляхом видання правового акта, що відміняє попередній. Тобто, договірні відносини передують виникненню "стандартних" адміністративно-правових відносин, а потім ніби опиняються всередині цих адміністративних правовідносин.