117. Аналіз динаміки та структури активи та пасиви балансу.

Баланс – звіт по фінансовий стан підприємства, який відображає на певну дату його активи, зобов’язання і власний капітал.

Метою складання балансу є надання користувачам повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан підприємства на звітну дату.

Для вивчення фінансового стану підприємства необхідна інформація про економічні ресурси, що ним контролюються, його фінансову структуру, ліквідність та платоспроможність, а також здатність адаптуватись до змін середовища, в якому воно функціонує.

Елементами балансу, безпосередньо пов’язаними є визначенням фінансового стану підприємства та змін у ньому, є: активи; зобов’язання; власний капітал.

Активи і зобов’язання при їх аналізі не підлягають згортанню, за винятком випадків, передбачених окремими стандартами. Підсумок активів балансу повинен дорівнювати сумі зобов’язань та власного капіталу.

Під час аналізу балансу підприємства рекомендується використовувати горизонтальний і вертикальний аналіз фінансової звітності.

Горизонтальний аналіз полягає у зіставленні фінансових даних підприємства за два періоди у відносному та абсолютному вимірюваннях.

Вертикальний аналіз балансу дає змогу зробити висновок про ст-ру балансу у звітному періоді, а також проаналізувати динамцку цієї ст-ри. Технологія вертикальног аналізу полягає у тому, що заг суму балансу приймають за 100% і кожну статтю фін звітності подають у вигляді процентної частки від прийнятого базового значення.

120 Значення фінансового прогнозування і планування в фінансовому менеджменті.

Прогнозування та планування є основою для ефективного управління підприємством. В процесі прогнозування та планування розробляються орієнтири яких потрібно досягти та конкретні заходи, які повинні бути виконані для їх досягнення. Від ефективності виконання цих функцій залежить ефективність діяльності всього підприємства, оскільки діяльність будується на основі складених планів. Таким чином у план діяльності повинні бути включені всі господарські процеси та грошові потоки. Фінансове планування – це процес розробки системи фінансових планів і бюджетів по забезпеченню функціонування і розвитку підприємства необхідними фінансовими ресурсами і підвищення ефективності його фінансової діяльності в наступному періоді. Основною метою внутрішньофірмового фінансового планування є забезпечення фінансових можливостей для успішної діяльності, досягнення прибутковості і конкурентоспроможності підприємства. Значення фінансового планування полягає у наступному: воно втілює стратегічні цілі у форму конкретних фінансово-економічних показників; забезпечує фінансовими ресурсами операційну та інвестиційну діяльність підприємства; визначає життєздатність проекту підприємства в умовах конкуренції; є фактором отримання фінансової підтримки з боку як внутрішніх, так і зовнішніх інвесторів. Фінансове прогнозування та планування здійснюється в рамках трьох систем: 1)Прогнозування фінансової діяльності; 2)Поточне фінансове планування; 3)Оперативне фінансове планування. Ці три системи є послідовними етапами процесу прогнозування та планування. Спочатку, на основі прогнозування напрямів діяльності, встановлюються стратегічні цілі, на основі яких розробляються завдання та параметри поточних фінансових планів. На останньому рівні розробляються поточні плани та бюджети для безпосередніх виконавців.