93. Порядок виявлення та оцінки ризиків.

Процес ідентифікації окремих видів фінансових ризиків здійснюється по наступним 3 етапам: 1) в розрізі кожного напряму фінансової діяльності визначаються притаманні ним зовнішні або систематичні види фінансових ризиків. 2) визначається перелік внутрішніх або несистематичних (специфічних) фінансових ризиків, притаманних окремим видам фінансової діяльності або намічуваних фінансових операцій підприємства. 3) формується передбачуваний загальний портфель фінансових ризиків, пов’язаних з майбутньою фінансовою діяльністю підприємства (включаючи можливі систематичні і несистематичні фінансові ризики). Вибір конкретних методів оцінки ризиків визначається факторами: видом фінансового ризику, повнотою і достовірністю інформаційної бази, сформованої для оцінки рівня ймовірності різних ризиків, рівнем кваліфікації фінансових менеджерів, можливістю залучення кваліфікованих експертів тощо. Розмір можливих фінансових втрат при настанні ризикової події визначається характером фінансових операцій, обсягом задіяних в них активів (капіталу) і максимальним рівнем амплітуди коливання доходів при відповідних видах фінансових ризиків. Проводиться групування фінансових операцій по зонах ризику: а) безризикова зона – безризикові операції; б) зона допустимого ризику: критерієм є можливість втрат по даній фінансовій операції в розмірі розрахункової суми прибутку; в) зона критичного ризику: критерієм є можливість втрат в розмірі розрахункової суми доходу; г) зона катастрофічного ризику: втрати в розмірі всього власного капіталу або суттєвої його частини. Для узагальнюючої характеристики рівня ризику фінансової діяльності підприємства використовується коефіцієнт концентрації капіталу в зоні відповідного фінансового ризику = ККз/К, де ККз – обсяг капіталу підприємства, пов’язаного з операціями у відповідній зоні ризику; К – загальна сума капіталу підприємства.

94. Показники оцінки фінансових ризиків.

Виділяють економіко-статистичні методи оцінки рівня фінансових ризиків. До основних показників такої оцінки відносять: а)Рівень фінансового ризику = Імовірність виникнення даного фінансового ризику · Розмір можливих втрат при реалізації даного ризику. Цей показник характеризує загальний алгоритм оцінки ризику; б)Дисперсія = , де Rі – конкретне значення можливих варіантів очікуваного доходу; R- середнє очікуване значення доходу; Pi - імовірність отримання окремих варіантів очікуваного доходу; n - число спостережень. Характеризує степінь коливання показника, що вивчається, відносно його середньої величини; в)середнє квадратичне відхилення = корінь квадратний із дисперсії. Цей показник є одним із найбільш розповсюджених при оцінці рівня індивідуального фінансового ризику, він також визначає степінь коливань. г)коефіцієнт варіації = СV = середнє квадратичне відхилення / середнє очікуване значення доходу. Дозволяє визначити рівень ризику, якщо показники середнього очікуваного доходу від здіснення фінансових операцій відрізняються між собою; д)бета-коефіцієнт = (Степінь кореляції між рівнем доходності по індивідуальному виду цінних паперів і середнім рівнем доходності даної групи фондових інструментів по ринку в цілому · середньоквадратичне відхилення доходності по індивідуальному виду цінних паперів) / середньоквадратичне відхилення доходності по фондовому ринку в цілому. Він дозволяє оцінити індивідуальний або портфельний систематичний фінансовий ризик по відношенню до рівня ризику фінансового ринку в цілому. Він звичайно використовується для оцінки ризиків інвестування в певні цінні папери. Якщо “бета” = 1 – середній рівень ризику; “бета” > 1 - високий рівень; «бета» < 1 - низький.