89. Методи оцінки ефективності фінансових інвестицій.

Фінансове інвестування здійснюється в таких основних формах: 1)вкладення капіталу в статутні фонди спільних підприємств; 2)вкладення капіталу в дохідні види грошових інструментів; 3)вкладення капіталу в дохідні інструменти фондових бірж. Основними фондовими інструментами є боргові цінні папери, державні цінні папери, емітовані комерційними банками, цінні папери підприємств та ін. Оцінка ефективності того чи іншого фінансового інструменту інвестування зводиться до оцінки його реальної вартості, яка забезпечує отримання норми інвестиційного прибутку. Такими нормами прибутку є: проценти по вкладах у статутні фонди; проценти на депозитні вклади в комерційних банках; проценти по облігаціях й інших боргових цінних паперах; дивіденди по акціях та інших пайових цінних паперах. Взагалі, оцінка ефективності окремих фінансових інструментів інвестування, як і реальних інвестицій, здійснюється на основі співставлення обсягу інвестиційних витрат, з одного боку, і сум вхідного грошового потоку (ГП)по них, з іншого. Однак, є певні особливості. Так, у сумі ГП при фінансовому інвестуванні відсутній показник амортизаційних відрахувань. Основу грошових потоків по фінансовим інвестиціям складають проценти і дивіденди. Крім того, до ГП входить вартість реалізації фінансових інструментів інвестування по закінченні строку їх використання. Інвестор сам обирає очікувану норму прибутку з урахуванням рівня ризику вкладень в різні фінансові інструменти. Оцінка ефективності фінансового інструменту інвестування зводиться до оцінки реальної його вартості, що забезпечує отримання очікуваної норми інвестиційного прибутку по ньому. Модель оцінки вартості фінансового інструменту інвестування: С = Σ ( ГП / (1+нп)ⁿ ), де С – реальна вартість фінансового інструменту інвестування; ГП – очікуваний зворотній грошовий потік; нп – очікувана норма прибутку; n – число періодів формування зворотних грошових потоків.

90. Формування портфеля фінансових інвестицій.

Інвестиційний портфель представляє собою ціленаправлено сформовану сукупність фінансових інструментів, призначених для здійснення фінансового інвестування у відповідності з розробленою інвестиційною політикою. Головною метою формування інвестиційного портфелю є забезпечення реалізації основних напрямків політики фінансового інвестування підприємства шляхом підбору найбільш доходних і безпечних фінансових інструментів. З врахуванням головної мети будується система конкретних локальних цілей формування інвестиційного портфелю, основними з яких є: а)забезпечення високого рівня формування інвестиційного доходу в поточному періоді; б)забезпечення високих темпів приросту інвестованого капіталу в довгостроковій перспективі; в)забезпечення мінімізації рівня інвестиційних ризиків; г)забезпечення необхідної ліквідності інвестиційного портфелю; д)забезпечення максимального ефекту “податкового щита” в процесі фінансового інвестування. Основні типи фінансових портфелів: в залежності від цілей формування інвестиційного доходу - портфель доходу (орієнтований на максимізацію прибутку), портфель росту (зростання інвестованого капіталу); по відношенню до інвестиційних ризиків - агресивний (спекулятивний) портфель (максимізація прибутку з високим ризиком), компромісний портфель (ризик середній), консервативний портфель (мінімальний ризик). Основні етапи формування портфелю фінансових інвестицій підприємства у відповідності з сучасною портфельною теорією: 1)оцінка інвестиційних якостей окремих видів фінансових інструментів інвестування; 2)формування інвестиційних рішень відносно включення в портфель індивідуальних фінансових інструментів інвестування; 3)оптимізація портфеля, направлена на зниження рівня його ризику при заданому рівні доходності; 4)сукупна оцінка сформованого інвестиційного портфелю по співвідношенню рівня доходності і ризику.