6. Прийоми фм та їх характеристика.

Основні прийоми ФМ: 1) фінансовий аналіз - аналіз валових грошових потоків, звітності по прибуткам і збиткам підприємства та по розподілу і використанню прибутку. Він безпосередньо пов’язаний з аналізом балансу, фінстану. При цьому використовується цілий ряд методів. 2) організація прийняття рішень, пов’язаних з фінансовою діяльністю підприємства по напрямках: стосовно формування доходів підприємства, прибутку, здійснення дивідендної політики; з питань фінансування підприємств: поточного фінансування та фінансування розвитку підприємства; з питань здійснення інвестиційної діяльності. Визначити напрямок інвестиційної діяльності (реальні чи фінансові) та об’єкт вкладання (державні, корпоративні, чи інші ЦП). 3) фін. планування має 2 напрямки: а) поточне, яке пов’язане зі складанням і використанням оперативних фінансових планів (місяць, квартал) та річних планів; б) основне, пов’язане з використанням грошових потоків; в) перспективне–це прогнозування розвитку підприємства та надходження і використання фінансових ресурсів на перспективу. Це фінансові плани, що складаються на період понад 1 рік по обмеженій кількості показників (основних) і носять прогнозний характер. 4) фін.контроль як процес перевірки виконання і забезпечення реалізації всіх управлінських рішень в області фінансової діяльності з метою реалізації фінансової стратегії і попередження кризових ситуацій, що ведуть до банкрутства.

7. Суб’єкти фм і їх характеристика.

ФМ як управлінська система характеризується наявністю певних суб’єктів управління. Сучасна практика ФМ дозволяє виділити 3 основні групи суб’єктів: 1) власник підприємства, 2) фінансовий менеджер широкого профілю, 3) функціональний фінансовий менеджер. Власник підприємства самостійно здійснює функції фінансового управління як правило на МП з невеликим об’ємом фінансової діяльності. В цьому випадку в залученні для виконання цих функцій спеціаліста-найманого робітника, немає необхідності. Фінансовий менеджер широкого профілю - це спеціаліст-найманий робітник, що здійснює практично всі функції фінансового управління підприємством. Таких спеціалістів використовують в основному на підприємствах для загального керівництва фінансовою діяльністю. Функціональний фінансовий менеджер - вузький спеціаліст, який здійснює спеціалізовані функції управління в одній з сфер фінансової діяльності. Сучасна практика виділяє наступні форми спеціалізації функціональних фінансових менеджерів: менеджер по управлінню інвестиціями; грошовими потоками; фінансовими ризиками, менеджер по антикризовому фінансовому управлінню. При збільшенні фінансової діяльності і її диверсифікації потреба в фінансових менеджерах всіх рівнів буде рости, а їх спеціалізація - постійно розширюватись.

8. Обов’язки фінансового менеджера.

Щодо обов’язків фінансового менеджера, то в літературі існує декілька підходів. 1-ий підхід оснований на тому, що обов’язки фінансового менеджера пов’язані з функціями фінансів (розподільчою і контрольною). Розподільча проявляється в роботі фінменеджера через своєчасну та повну акумуляцію фінресурсів і їх використання, контрольна – фінансові показники, тобто дії фін. менеджера пов’язані з аналізом, плануванням, прогнозуванням і прийняттям управлінських рішень щодо фінансової діяльності підприємства. Інші автори пов’язують функції менеджера з функціями ФМ. За Брігхемом завданням фінансового персоналу є вишукування коштів і фондів та використання їх з метою отримання максимального прибутку для своєї фірми. В обов’язки входить:1. Прогнозування та планування (фінансовий відділ повинен взаємодіяти з працівниками інших відділів, коли вони займаються прогнозами і складають перспективні плани). 2. Прийняття управлінських рішень щодо інвестування (при збільшенні обсягів продажу часто виникає потреба в додатковому інвестуванні, завданням менеджера в цьому випадку є визначення оптимальних обсягів продажу та найкращих джерел фінансування інвестицій). 3. Взаємодія і управління (фінансовий персонал повинен взаємодіяти з іншими працівниками з метою забезпечення найбільш ефективної діяльності фірми). 4. Діяльність на фінансовому ринку (так як кожна фірма впливає і підпадає під вплив головних фінансових ринків, де мобілізуються капітали, продаються ЦП).

9. Місце ФМ в організаційній структурі підприємства. Організаційна структура п-ва має різноманітний характер, але для того щоб окреслити роль фін. менеджменту розглянемо типову структуру фірми. Головна посадова особа у фінансових справах фін. директор, підпорядкована президенту (директору компанії). Основними підлеглими фінансового директора є : завідуючий фін. відділу (управляючий фінансами) і голова облікового апарату або головний бухгалтер (заступник з обліково-фінансових та екон. питань). Якщо розглядати фін. менеджмент як процес, то функція планування покладена на фін. відділ (у нас планово-економічний), де здійснюється планування структури капіталу, грошових потоків, доходів і видатків, складаються кошториси капіталовкладень, різні поточні плани. Збутовий відділ забезпечує реалізацію продукції, а звідси впливає на формування вхідних грошових потоків п-ва, маркетингова служба аналізує макро і мікросередовище, кон’юнктуру фін. ринку щодо прийняття упр. рішень по всіх аспектах фін. діяльності п-ва. Керівник облікового апарату відповідає за роботу бухгалтерського та податкового відділів. На основі фін. звітності здійснюється аналіз фін. стану п-ва, що може бути покладений як на працівників планово-економічного відділів так і на облікових працівників. Щодо фін. контролю, то він здійснюється на всіх ланках фін. управління. Фін. директор контролює роботу начальників фінансового і облікового відділів, які безпосередньо йому звітують, вони в свою чергу контролюють роботу підлеглих. Як один із способів фін. контролю може застосовуватись аудит, як внутрішній так і зовнішній.