Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ФМ ш1.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
645.63 Кб
Скачать

73. Визначення ціни капіталу.

Ціна капіталу хар-є ту норму рентабельності інвестованого капіталу, яку повинне забезпечити під-во, щоб не зменшити свою ринкову вартість. Існує 2 поняття: ціна капіталу під-ва (річні витрати під-ва по обслуговуванню свого боргу) і ціна під-ва як суб’єкта на ринку капіталу (хар-ся розміром власного капіталу). Вони взаємопов’язані – якщо під-во бере участь в інвестиційному проекті, доходність якого менша за ціну капіталу, тоді ціна під-ва по завершенні проекту зменшиться, отже ціна капіталу – головний фактор у прийнятті рішення інв. хар-ру. В пасиві балансу знаходяться джерела коштів, які поділяються на власні (внутрішні) і залучені – кредити банків, займи інвесторів, кредиторська заборгованість (тимчасово залучені). Розмір і частка зазначених джерел на різних під-вах різні, тому ціна капіталу під-ва визначається виходячи із сер арифметичної зваженої. Ціна капіталу = 0.01 * Кі*Di, де К – вартість авансованого капіталу, D – його частка в загальній сумі, і – кількість джерел.

74. Визначення ціни акціонерного капіталу.

Ціна акціонерного капіталу розраховується диференційовано по привілейованим акціям і по простим акціям. Дивідендні виплати по привілейованим акціям здійснюються за рахунок чистого прибутку підприємства. Крім виплати дивідендів, до витрат підприємства відносяться також емісійні витрати по випуску акцій, які складають велику величину. Вартість додатково залученого капіталу за рахунок емісії привілейованих акцій розраховується по формулі: ССКпр = Дпр*100 / Кпр*(1-ЕЗ), де Дпр – фіксована сума дивідендів; Кпр – сума власного капіталу, що залучається за рахунок емісії привілейованих акцій; ЕЗ – витрати по емісії акцій, виражені у вигляді десяткового дробу по відношенню до суми емісії. Вартість залучення додаткового капіталу за рахунок емісії простих акцій потребує врахування таких показників: 1) суми додаткової емісії простих акцій; 2) суми дивідендів, виплачених в звітному періоді на 1 акцію; 3) запланованого темпу росту виплат прибутку власникам капіталу у формі дивідендів (або %); 4) запланованих витрат по емісії акцій. По вартості цей вид власного капіталу є самим дорогим, оскільки витрати по його обслуговуванню не зменшують базу оподаткування прибутку, а премія за ризик – найбільш висока, оскільки цей капітал при банкрутстві підприємства захищений в найменшому ступені. Формула розрахунку вартості акціонерного капіталу, залученого за рахунок емісії простих акцій: ССКпа = Ка*Дпа*ПВт*100 / Кпа*(1-ЕЗ), де Ка – кількість акцій; Дпа – сума дивідендів на 1 просту акцію в звітному періоді; ПВт – запланований темп виплат дивідендів (десятковий дріб); Кпа – сума власного капіталу, залученого за рахунок емісії простих акцій.

75. Визначення ціни нерозподіленого прибутку.

Ціна нерозподіленого прибутку останнього звітного періоду оцінюється з урахуванням певних прогнозних розрахунків. Оскільки нерозподілений прибуток представляє собою ту капіталізовану її частину, яка буде використана в наступному періоді, то ціною сформованого нерозподіленого прибутку виступають виплати власникам, що плануються на її суму. Такий підхід до оцінки нерозподіленого прибутку основний на тому, що якщо б він був би виплачений власникам капіталу при його розподілі по результатах звітного періоду, то вони, інвестувавши її в будь-які об’єкти, отримали б певний прибуток, який би був ціною цього інвестованого капіталу. Але власники зволіли інвестувати цей прибуток у власне підприємство, отже, його ціною виступає запланована до розподілу сума чистого прибутку наступного періоду на цю частину інвестуємого капіталу. З урахуванням такого підходу вартість нерозподіленого прибутку (ВНП) прирівнюється до вартості функціонуючого власного капіталу підприємства (ВКфп) в плановому періоді: ВНП = ВКфп. ВКфп = ВКфо*ПВт, де ВКфо – вартість функціонуючого власного капіталу підприємства в звітному періоді, %; ПВт – запланований темп росту виплат прибутку власникам на одиницю вкладеного капіталу, виражений десятковим дробом. Процес управління вартістю нерозподіленого прибутку визначається сферою його використання – інвестиційною діяльністю. Тому цілі управління цією частиною капіталу підпорядковані цілям інвестиційної політики підприємства. Норма інвестиційного прибутку (внутрішня ставка доходності) повинна співвідноситись з рівнем вартості нерозподіленого прибутку.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]