4. Стратегія і тактика фм.

Під фінансовою стратегією (ФС) розуміють формування системи довгострокових цілей фін. діяльності і вибір найефективніших шляхів їх досягнення. Осн. етапами формування ФС є: 1) визначення загального періоду формування ФС (умовами його визначення є тривалість періоду формування заг.стратегії, передбаченість розвитку ек-ки, фін. ринку, галузева належність п-ва, його розмір, стадія життєвого циклу); 2) дослідження факторів зовнішнього фін. середовища та кон’юнктури фін. ринку (вивчаються економіко-правові фактори, розробляється прогноз кон’юнктури фінринку); 3) формування стратегічних цілей фін. діяльності (основна - забезпечення добробуту власників п-ва і підвищення його ринкової вартості,); 4) конкретизація показників ФС за періодами її реалізації (забезпечення динамічності представлення стратегічних нормативів, їх зовнішня і внутрішня синхронізація в часі); 5) розробка фін. політики по окремих аспектах фін. діяльності; 6) розробка системи орг-екон. заходів по забезпеченню реалізації ФС (формування центрів відповідальності, визначення обов’язків їх керівників, розробка системи стимулювання); 7) оцінка розробленої ФС (узгодженість з заг. стратегією, з зовнішнім фін. середовищем, внутрішня збалансованість ФС, її реалізуємість, прийнятність ризиків, результативність ФС). Тактика ФМ – конкретні методи і прийоми для досягнення поставлених цілей - полягає в маркетинг. дослідженнях, прийнятті фін. менеджером цінових рішень, вірній орієнтації на ті чи інші сегменти ринку, інтенсивних зусиллях по просуванню товарів, контролі за реалізацією тощо.

5. Функції та механізм фм.

Функції ФМ поділяються на 2 групи: 1)функції ФМ як керуючої системи; 2) функції ФМ як спеціальної галузі управління п-вом. До 1 групи відносяться: розробка фін.стратегії, створення орг.структур, які забезпечують прийняття та реалізацію упр. рішень щодо всіх аспектів фін. діяльності п-ва; формування ефективних інформ. систем, які забезпечують обґрунтування альтер. варіантів упр. рішень; здійснення аналізу різних аспектів фін. діяльності п-ва; здійснення планування фін. діяльності п-ва за основними її напрямками; розробка дієвої системи стимулювання реалізації прийнятих упр. рішень у галузі фін. діяльності; здійснення контролю за реалізацією прийнятих упр. рішень. До 2 групи належать: управління активами (оборотними, необоротними); управління капіталом (оптимізація структури, управління власним, залученим капіталом); управління інвестиціями (реальними, фінансовими); управління грошовими потоками (по операційній, інвестиційній, фін. діяльності); управління фін. ризиками та запобігання банкрутства. Фін. механізм - це система управління фінансами п-в, призначена для організації фін. відносин і фондів грошових коштів з метою їх ефективного впливу на кінцеві результати роботи. Він складається з 5 взаємопов’язаних елементів: 1) фін. методів (планування, прогнозування, інвестування, кредитування, самокредитування, самофінансування, тощо); 2) фін. важелів (прибуток, доход, аморт. відрахування, фінансові санкції, ціна, орендна плата, дивіденди, відсоток, дисконт, цільові економічні фонди, вклади, пайові внески, інвестиції(прямі, венчурні, портфельні), котирування валютних курсів, форми розрахунків, види кредитів, франшиза, преференція, курси валют, ЦП; 3) правового забезпечення: закони, укази Президента, постанови ; 4) нормативного забезпечення (інструкції, нормативи, норми, методичні вказівки, інша нормативна документація. 5) інформаційного забезпечення: інформація різного роду і виду.