43. Управління грошовим потоком – виплати працівникам підприємства.

Обсяг цього потоку залежить від обсягу вир-ва, продуктивності праці і з загальною діяльністю під-ва. Підприємство впливає на обсяг потоку і його формування в часі тобто строки витлати з/п регулюється законодавством, а також визначається самим під-вом (кількість разів виплати – 1 чи 2, порядок виплати премій, винагород, матеріальної допомоги). Джерело сплати потоку є с/в (фонд основної і додаткової з/п) і чистий прибуток під-ва (виплата премій, винагород). Задачі упр-ня потоком: оптимізація строків формування потоку і його суми (збільшення строків виплат пов’язано з накопиченням більшої суми виплат); забезпечення виплат у встановлені строки. Це пов’язано з платоспроможністю і фін. стійкістю під-ва.

44. Необхідність і сутність визначення часової вартості грошей. Основні причини зміни вартості грошей у часі.

Перехід до ринкових умов господарювання супроводжується появою нових видів діяльності для підприємств. Відкриваються нові можливості використання капіталу: участь у різноманітних ризикованих проектах, придбання цінних паперів, нерухомості, вкладання грошей на депозитні рахунки комерційних банків тощо. Розміщуючи капітал в один з обраних проектів, фінансовий менеджер планує не тільки з часом повернути вкладені гроші, а й отримати бажаний економічний ефект. Таким чином, гроші набувають такої об’єктивно існуючої характеристики, як часова вартість. Зміну вартості грошей у часі можна пояснити таким чином: грошова одинця в попередньому році була такою самою, як і в поточному. Але наслідки інфляції чітко ілюструють, що купівельна спроможність грошей змінюється з плином часу. Розглядаючи реальну вартість грошей, слід брати до уваги не тільки дії інфляції, а також здатність інвестування. Отже, основними причинами втрачання вартості грошей є: інфляція, наявність ризику і віддавання підприємцями переваги наявним грошам. Інфляція пов’язана із загальним підвищенням цін у країні. Коли зростають ціни, падає вартість грошової одиниці. Враховуючи те, що в майбутньому ціни зростатимуть, вартість грошової одиниці в наступні роки буде ще нижчої, ніж у попередні. Таким чином, купівельна спроможність грошової одиниці сьогодні вища, ніж виявиться завтра. Ризик, або невпевненість у майбутньому, також зменшують вартість грошей. Підприємці прагнуть уникнути ризику, тому вище цінують гроші, які є сьогодні, ніж ті, що мають бути в майбутньому. Якщо підприємець інвестує ці гроші, сподіваючись на доходи у майбутньому, то цей “обмін” можливий за умови, що майбутні доходи повинні бути достатньо високі. Це необхідно, щоб виправдати ризик. Т.ч.: сьогодні гроші дорожчі, ніж завтра; гроші втрачають свою вартість через інфляцію, ризик , схильність до ліквідності.

45. Типи задач при визначенні вартості грошей у часі. Класифікація, алгоритм і способи їх вирішення.

Різноманітність завдань щодо визначення зміни вартості грошей у часі можна поєднати у такі групи: 1)Компаундирування – визначення майбутньої вартості грошей (FV): а)вкладених одночасно на певний термін під певний процент (просте компаундирування); б)вкладення рівними частками через рівні проміжки часу під певний процент (FV ануїтетів або ренти): компаундирування звичайної (відстроченої) ренти – визначення FV ренти, вклади по якій проводяться в кінці кожного періоду; компаундирування вексельної ренти – визначення FV ренти, вклади по якій проводяться на початку кожного періоду. 2)Дисконтування – визначення поточної (теперішньої) вартості грошей (PV): а)отриманих у майбутньому одночасно (просте дисконтування); б)отриманих у майбутньому через проміжки часу: в кінці кожного періоду – це визначення теперішньої вартості звичайних ануїтетів, або PV звичайної (відстроченої) ренти; на початку кожного періоду – це визначення PV вексельної ренти. Алгоритм вирішення цих типів завдань визначено за допомогою рівнянь, які розв’язуються способами: числовим; табличним; із застосуванням фінансового калькулятора; із застосуванням числа “72”, якщо необхідно подвоїти капітал. Числовий спосіб передбачає застосування для компаундирування простого калькулятора або експоненціальної функції. Але існують задачі, вирішити які за допомогою звичайного калькулятора дуже важко. Табличний спосіб передбачає використання таблиць, де фактор майбутньої вартості відсотку для і та n визначається як (1+і) в ступені n. Фінансові калькулятори – калькулятори зі спеціально запрограмованими функціями і рівняннями (наприклад, FVn = PV (1+і)ⁿ) і мають спеціальні клавіші: числа періодів, відсоткової ставки за період, поточної вартості, рентних виплат, майбутньої вартості. Правило числа “72” застосовується коли необхідно приблизно визначити, яка комбінація рівня процентної ставки і термінів вкладу (добуток яких дорівнює 72) дасть подвоєння вкладеного капіталу.