II. Видом контролю

1. Поточний контроль:

• кількахвилинне опитування на кожному уроці;

• спостереження, усна, письмова, графічна, програмована перевірка під час урочних та позаурочних занять;

• взаємооцінки на уроках;

• самоаналізи та ін.

2. Підсумковий контроль:

♦ письмова контрольна робота

III. Особою, яка здійснює оцінювання

1. Вчитель.

2. Учень: взаємо оцінювання та самооцінювання.

Існують визначені педагогікою критерії оцінювання навчальних досягнень учнів:

1. якість знань (обсяг, повнота, глибина, систематичніть, системність, оперативність, гнучкість, конкретність, узагальненість, розгорнутість, згорнутість, усвідомленість, міцність, дієвість, самостійність);

2. характер засвоєння (логіка мислення, аргументація, послідовність і самостійність викладу, міцність запам'ятування, логіка і стиль відповіді, уміння захищати власну думку, культура мовлення);

3. ступінь оволодіння вже відомими способами діяльності, уміннями і навичками застосування засвоєних знань на практиці;

4. розвиток творчої активності (допитливість, здатність аналізувати і робити узагальнення, уміння використовувати вивчений матеріал у творчий діяльності оригінальність у розв'язанні навчальних завдань, підготовленність до самостійного здобування нових знань);

5. якість виконання роботи (зовнішнє оформлення, темп, ретельність, старанність, вправність і т. ін.).

Виділяють чотири рівні навчальних досягнень учнів початкової школи: низький (фрагментарний), елементарний (репродуктивний), достатній (частково-пошуковий), високий (дослідницький). Така послідовність відображає динаміку процеса засвоєння знань та умінь студентами: від оволодіння науковими фактами до творчого застосування засвоєних знань.

Якісна і кількісна характеристика навчальних досягнень учнів за 12 - бальною шкалою

Рівень	Кількість балів	Якісна оцінка
І - рівень (початковий)	1	екстремальний мінімум
	2	незадовільно
	3	мало задовільно
II - середній	4	задовільно з похибками
(репродуктивний)	5	задовільно
	6	задовільно в відзнакою
III - достатній	7	добре з похибками
(частково-пошуковий)	8	добре
	9	добре з відзнакою
IV - високий	10	відмінно з похибками
(дослідницький)	11	відмінно
	12	відмінно з відзнакою

12. Проаналізуйте основні види організації позакласної роботи з учнями початкових класів та схарактеризуйте методику їх організації.

Основні завдання позакласної роботи такі: поглиблювати, розширювати знання і практичні навички учнів, розвивати логічне мислення, кмітливість, математичну пильність, виявляти найбільш обдарованих і здібних дітей, сприяти їхньому подальшому розвитку, виховувати інтерес до математики, стимулювати її вивчення, залучати дітей до цікавих занять виховувати наполегливість, організованість і колективізм.

Позакласну роботу будують за принципом добровільності. Хоча учням і не виставляють оцінок, але обґрунтованість суджень, кмітливість, швидкість обчислень, використання раціональних способів розв'язування треба заохочувати.

Основні методи і форми роботи: ігрова і практична діяльність, створення проблемних ситуацій, розв'язування задач-віршів, задач-казок, відгадування загадок, ребусів, головоломок, елементи змагальності тощо.

Основні види позакласної роботи з математики та методика організації:

Хвилинки цікавої математики розпочинаємо проводити у 1 класі II півріччі. Це ефективний засіб розвитку інтересу учнів до предмету. Вони проводяться епізодично і є складовою різних видів дозвілля (екскурсій, у групі продовженого дня). Тривалість - 10-20 хв.

Завдання повинні відрізнятися від тих, що розглядаються на уроках, розв'язуються усно, цікаві за формою, доступні всім учням, бажано комбінованого змісту (містять ребуси, головоломки, задачі-жарти, віршовані задачі тощо).

Математичний ранок - це свято, яке готують і дорослі і діти. Він сприяє вихованню позитивних рис особистості, характеру учнів, збуджує прагнення більше знати.

У початковій школі бажано провести 5 математичних ранків: один у 2 класі (II півріччя), по 2 у 3 та 4 класах, - і присвятити їх підсумкам вивчення певних розділів програмового матеріалу. Участь беруть учні одного або кількох класів, частіше паралельних. Традиційна форма організації -змагання кількох команд. Важливо заздалегідь прикрасити місце проведення, приготувати призи для переможців, визначити журі.

Математична екскурсія пізнавальний вид діяльності, колективна подорож, похід у природу, музей, на виробництво з метою збагачення (розширення, поглиблення) чуттєвого й логічного пізнання дітей.

Екскурсія обов'язково повинна містити три етапи: підготовчий (вивчення маршруту місцевості, підбір одягу, необхідних речей, ознайомлення з правилами поведінки, та постановка основних навчальних завдань); основний (проведення екскурсії за планом); заключний (після екскурсійна робота по підведенню підсумків, оформленню результатів).

Математичні екскурсії починають проводити з першого класу. Вони містять практичні роботи на місцевості, безпосереднє сприймання об'єктів і явищ, які є засобом формування понять про кількісні відношення і просторові форми (більше, менше, праворуч, ліворуч, попереду, позаду, між; клумба — це коло, ворота - прямокутник, листочок - схожий на овал.

Математичний гурток -- групове заняття, що допомагає розширенню кругозору учнів у різних областях елементарної математики. Організовується за принципом добровільності.

Заняття проводять 1-2 рази на місяць, тривалістю 35-50 хвилин, починаючи з 2 класу. Обов'язково слід розробити програму гуртка, у яку можна включити: вправи і задачі пов'язані з програмним матеріалом, але більш ускладнені; корисні, але ті, що не виконувалися на уроці; позапрограмні питання.

Математична олімпіада - один із видів математичних змагань, який створює умови для вияву азарту, засіб виховання сумлінного ставлення дітей до навчання. У початковій школі має пропедевтичний характер і проводиться на класному та шкільному рівнях, значно рідше - на міжшкільному і районному.

Всі класні олімпіади бажано провести 5-15 квітня, шкільні - 16-25 квітня, міжшкільні - 5-15 травня. Класні олімпіади проводяться на одному уроці математики (5-й урок після 15-20 хвилинного відпочинку), завдання записують на дошці (або друкують на окремих аркушах) у двох варіантах по 6 основних завдань і 1 резервним. Час виконання - 50 хвилин, дозволяється користуватися чернетками, виконувати завдання у будь-якому порядку.

Математичний конкурс - змагання для виявлення кращого знавця (-ів) математики класу (початкової школи). Проводиться в два етапи - відбірний і заключний. На відбірному турі визначається команда з 5-6 чоловік класу для участі у заключному турі, де всі інші учні класів будуть глядачами. Кожна ко манда обирає капітана, змагання складається не більше як з 9 раундів і має розвантажувальну паузу (номер самодіяльності, музичний запис). Можна організувати захід за принципом телегри "Що? Де? Коли?" (рулетка, конверти із запитаннями, обмеження тривалості обдумування). У кінці конкурсу оголошується команда-переможниця та найрозумніший учасник (той, що набрав найбільшу кількість балів).

Математична вікторина - пізнавальна гра у вигляді запитань і відповідей на теми з різних галузей з математики, мета якої виявити знання і вміння учнів з вивчених розділів, а також розвивати психічні процеси та виховувати інтерес до математики, наполегливість.

Математична газета - самописне періодичне видання, засіб для прищеплення дітям інтересу до математики, виховання кмітливості, логічного мислення, засіб агітації математичного гуртка, висвітлення матеріалів і результатів математичних конкурсів, вікторин.

Математичну газету варто випускати двічі на півріччя і вже з другого класу залучати молодших школярів до її оформлення. В ній слід розміщувати цікаві задачі, головоломки, загадки, ребуси, задачі-жарти, запитальні, віршовані завдання. Газета повинна бути гарно написана, яскраво ілюстрована, з цікавою назвою.

Математичний куточок - спеціально відведене місце класної кімнати, що відображає діяльність учнів у процесі класної і позакласної роботи з математики. У ньому можна виділити такі рубрики: "Кращі зошити", "Що ми вивчаємо?", "Математична газета", "Чи знаєте ви?", "Математична література" та інші.