Оглядові лекції з методики викладання математики у початкових класах (спеціаліст)

12. Схарактеризуйте мету, зміст початкового курсу математики та систему його побудови

Зальна мета вивчення математики у початкових класах стосується розв'язання таких питань:

• здобуття учнями елементарної математичної освіти;

• підготовка до ґрунтовного вивчення матеріалу в наступних класах;

• застосування набутих знань у повсякденному житті при вивченні інших дисциплін, для розуміння повідомлень масової інформації.

Ця мета конкретизується при вивченні математики у кожному класі та на кожному уроці і є триєдиною, тобто містить навчальний (освітній), виховний, розвивальний компонент.

Освітні завдання навчання математики реалізується шляхом формування системи теоретичних знань (понять, уявлень) та практичних способів дій (умінь та навичок).

Приклад. Дидактична (навчальна) мета уроку математики може бути сфо­рмульована так: сформувати знання алгоритму письмового додавання двоциф­рових чисел без переходу через десяток, уміння застосовувати алгоритм при розв 'язуванні прикладів, продовжувати формувати уміння розв 'язувати задачі на зустрічний рух.

Виховні завдання передбачають формування світогляду, моральних, ети­чних, естетичних уявлень, поглядів, переконань дитини, мотивів діяльності, якісних рис особистості.

Приклад: формувати вольові якості особистості, наполегливість у дове­денні справи до кінця, охайність при оформленні математичних записів, само­стійність, працьовитість, повагу до праці інших людей та їй.

Розвивальні завдання містять розвиток психічних процесів дитини (сприймання, пам'ять, мислення, увага, мовлення та ін.)

Приклад 1: розвивати логічне мислення (формування умінь аналізувати, порівнювати, класифікувати, протиставляти, встановлювати взаємозв 'язки, узагальнювати та ін.); Приклад 2: розвивати творче мислення (формування уміння бачити, формулювати, розв'язувати проблему, доводити власні мірку­вання); Приклад 3: розвивати математичне мовлення.

Зміст початкового курсу математики визначається цілями навчання мі­стить такі компоненти:

1. Арифметичний матеріал; 3. Алгебраїчний матеріал

2. Геометричний матеріал; 4. Величини;

Арифметичний матеріал становить основу курсу математики, побудова­ний за концентричним принципом (виділяють концентри чисел: десяток, сотня, тисяча, багатоцифрові числа), усі інші компоненти включаються в систему арифметичних знань.

Зміст арифметичного матеріалу: лічба, нумерація, чотири арифметичні дії над цілими невід'ємними числами, властивості натурального ряду чисел і ари­фметичних дій, звичайні дроби.

Геометрична пропедевтика передбачає засвоєння знань плоских геомет­ричних фігур (точка, пряма, відрізок, многокутник: трикутник, чотирикутник, прямокутник, квадрат), коло і круг), уявлень про просторові тіла (призма, піра­міда, циліндр, конус, куля) та формування умінь побудови і вимірювання відрі­зків, деяких плоских фігур.

Алгебраїчний матеріал засвоюється шляхом ознайомлення зі змінною, рі­вністю, нерівністю, рівнянням, нерівністю зі змінною, числовим виразом, фун­кціональною залежністю.

Молодші школярі оволодівають уявленнями про величини: довжину, площу, час, масу, місткість, вартість, одиниці їх вимірювання та уміннями їх вимірювання.