- •Схарактеризуйте освітню галузь «Здоров’я і фізична культура» у структурі Державного стандарту загальної середньої освіти. Розкрийте зміст, завдання і принципи, на яких грунтується освітня галузь.
- •Схарактеризуйте зміст, мету та структуру інтегрованого курсу основи здоров’я у початковій школі.
- •3.Схарактеризуйте валеологічні методи навчання та розкрийте методику їх застосування у процесі вивчення основ здоров’я.
- •4.Схарактеризуйте сутність валеологічних понять та методику їх формування у молодших школярів.
- •6.Розкрийте особливості оцінювання навчальних досягнень учнів початкових класів з основ здоров’я.
- •Схарактеризуйте основні форми позакласної роботи з валеології у початковій школі та вимоги до їх організації.
- •8.Розкрийте значення валеологічного куточка в педагогічному процесі та схарактеризуйте дидактичний зміст його оформлення.
- •9.Розкрийте сутність превентивного характеру навчання при вивченні основ здоров’я у початковій школі.
6.Розкрийте особливості оцінювання навчальних досягнень учнів початкових класів з основ здоров’я.
Оцінювання навчальних досягнень учнів є складовою організації навчального процесу. Оцінювання з основ здоров’я особливо важливе з огляду на те, що навчальна діяльність врешті-решт повинна не просто дати дитині суму знань та умінь, але і сприяти формуванню життєвих навичок щодо здорового способу життя та відповідних компетентностей. Об’єктами оцінювання навчальних досягнень учнів з основ здоров’я є знання, вміння та навички, досвід поведінки учнів в життєвих ситуаціях, досвід емоційно-ціннісного ставлення до навколишньої дійсності.
Основними функціями оцінювання навчальних досягнень учнів з основ здоров’я є:
- контролююча, що передбачає визначення рівня досягнень окремого учня, виявлення рівня готовності до засвоєння нового матеріалу. Це дає змогу вчителеві відповідно планувати й викладати навчальний матеріал;
- навчальна, що зумовлює таку організацію оцінювання навчальних досягнень учнів, коли його проведення сприяє повторенню, вивченню, уточненню й поглибленню знань, їх систематизації, вдосконаленню навичок і вмінь;
- діагностико-коригуюча, що передбачає з'ясування причин труднощів, які виникають в учня під час навчання, виявлення прогалин в знаннях і вміннях та внесення коректив, спрямованих на усунення цих прогалин, у діяльність учня і педагога;
- стимулюючо-мотиваційна, що визначає таку організацію оцінювання навчальних досягнень учнів, коли його проведення стимулює бажання поліпшити свої результати, розвиває відповідальність, сприяє змагальності учнів, формує позитивні мотиви навчання;
виховна, що полягає у формуванні вміння відповідально й зосереджено працювати, застосовувати прийоми контролю й самоконтролю, сприяє розвитку працелюбності, активності, акуратності та інших якостей особистості.
Основними критеріями оцінювання навчальних досягнень учнів є:
- характеристики відповіді учня; цілісність, повнота, логічність, обґрунтованість, правильність;
- якість знань: осмисленість, глибина, гнучкість, дійовість, системність, узагальненість, міцність;
- рівень сформованості розумових і практичних умінь і навичок (учень копіює за зразком, виконує за зразком, за аналогією, застосовує сформовані уміння і навички в частково змінених ситуаціях);
- рівень оволодіння досвідом творчої діяльності;
- рівень оволодіння знаннями цінностей і норм щодо власного здоров’я та здоров’я інших, до самого себе та до інших людей тощо;
- рівень самостійності учня (працює під безпосереднім керівництвом учителя, потребує значної допомоги вчителя, потребує незначної допомоги, працює самостійно).
Обов'язковими видами оцінювання навчальних досягнень учнів є тематичне та поточне. Поточне оцінювання на кожному уроці проводиться за бажанням вчителя чи з урахуванням особливостей того чи іншого предмета. Для основ здоров’я поточне оцінювання є важливим і у разі його застосування має виконувати заохочувальну, стимулюючу та діагностично-корегуючу функції. Поточне оцінювання з основ здоров’я проводиться під час процесу навчання із залученням всіх учнів до мозкового штурму, складання концептуальної карти, дискусій, вивчення окремого випадку тощо або в процесі діяльності малих груп. У таких випадках вчитель спостерігає, слухає й оцінює поведінку або реакцію кожного учня і робить відповідні висновки.
Тематична оцінка може виставлятися, у тому числі й автоматично (у разі, якщо учень погоджується), на підставі результатів опанування учнем матеріалу теми впродовж її вивчення з урахуванням поточних оцінок (якщо вчитель здійснює поточне оцінювання), навчальної активності учня тощо, а також після виконання учнем відповідних підсумкових завдань з теми; підсумкова письмова робота, залік, інші форми виявлення рівня навчальних досягнень учнів.
Навчальні досягнення оцінюються на основі видів навчальної діяльності, що вказані у програмі (права колонка): учень називає, тобто дає точне визначення слова або виразу у найбільш стислій формі, стисло описує (включаючи лише суттєву, необхідну інформацію) вивчені об’єкти або поняття; наводить приклади, називає об’єкти для ілюстрування відповіді; розпізнає, зазначає відмінності між двома або більшою кількістю різних речей, процесів; характеризує, називає характерну назву, значення об’єкта або явища з аргументацією його особливостей; описує, дає детальний опис, включаючи всю інформацію, що стосується даного предмета або явища; пояснює, дає чітке тлумачення явища або об’єкта обговорення, враховуючи причини або механізми його виникнення; розуміє, аргументує необхідність виконання певних дій для досягнення мети; порівнює, враховує подібності та відмінності між двома (або більшою кількістю) речами, посилаючись на обидві (або всі) по всіх пунктах (порівняння можна робити за допомогою таблиці, схеми тощо); аналізує, тлумачить дані для того, щоб дійти певного висновку; спостерігає, дає чіткий звіт, стисло описує план та результати спостереження; використовує, застосовує поняття, принципи, теорію або закон у новій ситуації; виконує, застосовує отримані знання на практиці; дотримується правил, правильно виконує певні дії.
Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів реалізуються в нормах оцінок, які встановлюють чітке співвідношення між вимогами до знань, умінь і навичок, які оцінюються, та показником оцінки в балах.
І — початковий — 1-3 II — середній — 4-6
III — достатній — 7-9 IV — високий — 10-12
