
- •33. Економічні нормативи, що регулюють діяльність комерційного банку (кб).
- •2 Група – Нормативи ліквідності
- •3 Група – Нормативи кредитного ризику
- •4 Група – Нормативи інвестування
- •5 Група – Нормативи валютного ризику
- •34. Операції банків по залученню вкладів і депозитів.
- •35. Контроль комерційного банку за використанням і погашенням кредиту
- •36. Зміст депозитного договору
33. Економічні нормативи, що регулюють діяльність комерційного банку (кб).
Згідно із ЗУ « Про банки і банківську діяльність» з метою захисту інтересів клієнтів і забезпечення фінансової надійності НБУ встановлює для всіх КБ економічні нормативи, які об’єднані у 5 груп.
1 група – Нормативи капіталу.
Мінімальний розмір регулятивного капіталу (Н1) банків, які мають регулятивний капітал менший ніж 10 млн євро зобов’язаний збільшити його розмір відповідно до таких вимог: а) розмір регулятивного капіталу, який більший ніж 8 млн євро: - до 01.07.2009 – 9 млн євро; - до 01.07.2010 – 10 млн євро; б) розмір регулятивного капіталу, який менший ніж 8 млн євро: - до 01.01.2010 – 7 млн євро; - до 01.01.2011 – 8,5 млн євро; - до 01.01.2012 – 10 млн євро.
Регулятивний власний капітал використовується органами банківського нагляду для обчислення економічних нормативів діяльності банків і деяких інших потреб. Обчислюють регулятивний власний капітал за досить складною формулою, яка постійно коригується НБУ. За основу беруть показник власного капіталу, який потім коригується (як правило зменшується) на різноманітні балансові статті, що характеризують ризики банківської діяльності.
Норматив адекватності регулятивного капіталу (норматив платоспроможності Н2) відображає здатність банку своєчасно і в повному обсязі розрахуватися за своїми зобов’язаннями, що випливають із торговельних, кредитних або інших операцій грошового характеру, чим вище значення показника адекватності регулятивного капталу, тим більше частка ризику що її приймають на себе власники банку; і навпаки чим нижче значення показника, тим більше частка ризику, що її приймають на себе кредитори, вкладники банку.
Норматив адекватності регулятивного капіталу встановлюється для запобігання надмірному перекладанню банком кредитного ризику та ризику неповернення банківських активів на кредиторів- вкладників банком.
Значення показника регулятивного капіталу визначається як співвідношення регулятивного капіталу банку до сумарних активів і певних позабалансових інструментів, зменшених на суму створення відповідних резервів за активними операціями та на суму сукупної суми відкритої валютної позиції банку за всіма іноземними валютами та банківськими металами.
Н2 = регулятивний капітал/активи + сукупна сума відкритої валютної позиції • 100 %, більше 10 %
Норматив адекватності основного капіталу (Н3) встановлюється з метою визначення спроможності банку захистити кредиторів і вкладників від непередбачуваних збитків, яких може зазнати банк у процесі своєї діяльності залежно від розміру різноманітних ризиків.
Показник Н3 = регулятивний капітал банку/ сукупні активи банку • 100 %, більше 9 %.
2 Група – Нормативи ліквідності
Ліквідність банку – це його здатність забезпечити виконання своїх грошових зобов’язань.
Ліквідність визначається збалансованістю між строками і сумами погашення активів та строками і сумами виконання зобов’язань банком.
З метою контролю за станом ліквідності банків НБУ установлює такі нормативи ліквідності:
- миттєвої ліквідності Н4;
- поточної ліквідності Н5;
- короткострокової ліквідності Н6.
Нормативи миттєвої ліквідності встановлюються для контролю за здатністю банку забезпечувати своєчасне виконання своїх зобов’язань за рахунок високоліквідних активів (коштів у касі та на кореспондентських рахунках).
Н4 = сума коштів у касі та на кореспондентських рахунках/ поточні зобов’язання • 100 %, більше 20 %.
Норматив поточної ліквідності Н5 встановлюється для визначення збалансованих строків і сум ліквідних активів та зобов’язань банку. Для розрахунку Н5 враховуються вимоги і зобов’язання банку з кінцевими строками погашення до 31 дня.
Н5 = активи банку/ зобов’язання банку, більше 40 %.
Норматив короткострокової ліквідності Н6 встановлюється для контролю за здатністю банку виконувати прийняті ним короткострокові зобов’язання за рахунок ліквідних активів.
Н6 = високоліквідні активи/ робочі активи • 100 %, більше 20 %.