2. Підготовка вчителя до уроку, вибір методів, засобів і форм організації діяльності учнів.

Однією з найважливіших передумов підготовки якісного уроку є правильне розуміння основних напрямків не лише навчальної програми початкової школи і досконале її знання, а й програм з математики для дитячого садка та 5 класу.

Лише за такої умови учитель може осмислити місце кожного уроку в їх системі, визначити основне в кожному розділі, усвідомити перспективи подальшого навчання, передбачити можливості міжпредметних і внутрішньопредметних зв'язків.

Проаналізувавши програму для початкових класів, учитель детально знайомиться з обсягом і змістом матеріалу для даного класу, на основі чого складає календарний план. У процесі роботи над календарним планом бажано врахувати сукупність конкретних умов у класі: рівень розвитку колективу, інтерес учнів до математики, їхню здатність ставити та розв'язувати проблеми і т.п. Необхідно також переглянути наявну наочність, намітити засоби, які ще треба виготовити до кожної теми.

Кожен учитель має розробити свою методику (технологію) підготовки до уроку. Насамперед, варто глибоко продумати тему і цільове спрямування уроку. Тема зазначена в календарному плані. Після перегляду матеріалів до даного уроку в підручнику і плану-конспекту попереднього уроку (стану його виконання) формулювання теми уточнюється і нерідко доповнюється відповідно до реального стану опрацювання матеріалу.

Разом з основною метою уроку, яка визначає його місце та значення у системі уроків з даної теми, на уроці можуть реалізовуватись інші питання, пов'язані як із закріпленням пройденого матеріалу, так і з підготовкою до вивчення наступної теми.

Допомагає визначити мету і ознайомлення з методичними посібниками для вчителя, написаними відповідно до змісту підручників. Та, готуючись до уроку, вчитель повинен критично співвідносити зміст вказівок у посібниках з реальними умовами і вносити до них відповідні корективи.

Визначивши навчальну мету, вчитель має продумати, як найкраще її реалізувати на конкретному дидактичному матеріалі з даним складом учнів, врахувавши їхні загальні психологічні та індивідуальні можливості. При цьому потрібно ґрунтовно проаналізувати матеріал підручника: чи вистачить його на урок; використовувати його повністю чи щось випустити; чим і звідки доповнити матеріал; що є у підручнику для опитування, усних обчислень чи актуалізації знань; яким методом передбачено опрацювання нового матеріалу у підручнику; що краще учні засвоюють під керівництвом учителя, а що – самостійно.

Визначивши методику опрацювання нового матеріалу, час, потрібний для його пояснення та первинного закріплення, необхідно продумати, скільки часу можна виділити на інші складові уроку. З урахуванням часу визначаються методики перевірки домашньої роботи, зміст завдань для опитування учнів та усних обчислень. Ці завдання і запитання, якщо їх взято не з підручника, варто записати у плані-конспекті. Крім того, записують відповіді громіздких прикладів, складених задач та формулювання правил чи висновків, не поданих у підручнику.

Добираючи матеріал для закріплення і повторення, продумують також способи диференційованого підходу чи організації виконання завдання за двома варіантами.

У підручниках з математики вміщено завдання для домашньої роботи. Але вони не є обов’язковими. Зміст домашньої роботи визначає вчитель. Доцільно використовувати і завдання із зошитів з друкованою основою.

Абстрактний характер математичного матеріалу потребує використання відповідних наочних засобів, роздавального матеріалу та іншого обладнання.

Доцільно продумати застосування ігор та цікавих вправ.