4. Основні елементи територіальної структури господарства

Територіальна структура - важливий об'єкт дослідження науки "Регіональна економіка". Вона розглядається як стрижнева категорія геопросторової організації господарства країни, що охоплює низку основних економіко-географічних понять і, зокрема, наявність та взаємозв'язаність форм територіальної організації продуктивних сил.

Сільськогосподарська статистика, користуючись даними бухгалтерського обліку про наявність, рух і збереження основних засобів, ставить перед собою такі завдання:

- забезпечити надходження і розробку інформації, що характеризує кількість і склад основних фондів;

- вивчити динаміку основних фондів;

- характеризувати використання основних фондів і на основі економіко-статистичного аналізу сприяти підвищенню ефективно-сті їх застосування;

- вдосконалювати систему показників ефективності використання основних фондів в умовах агропромислового комплексу;

- вивчати кількість і ефективність капітальних вкладень в сільське господарство.

5.Етапи розвитку вітчизняних регіональних досліджень

На сучасному етапі розвитку національної економіки величезна увага приділяється удосконаленню її різноманітних елементів, формуються галузеві програми розвитку, створюються проекти подолання наслідків кризових явищ та розробляються плани адаптації підприємств до загальних глобальних стандартів якості. Будівельний комплекс є одним з найбільш значущих напрямків вітчизняної економіки, його підприємства мають суттєвий вплив на її розвиток й підтримку на регіональному та державному рівнях. Будівельна галузь характеризується тісним взаємозв’язком з іншими галузями, являючись й постачальником, й користувачем багатьох видів товарів, розробка та реалізація стратегій інноваційного розвитку базових секторів економіки супроводжується будівництвом та вимагає застосування сучасних якісних будівельних матеріалів місцевого виробництва. Отже будівельні підприємства першочергово стають центром уваги зі своєї модернізації, безпосереднім учасником процесів реструктуризації, оптимізації, реінжинірингу та інших.

6.Визначення системи регіонів та типів регіонального розвитку України

Регіональна політика – сфера діяльності суспільства, яка реалізує

інтереси держави щодо регіонів і внутрішні інтереси самих регіонів з

урахуванням природи сучасних регіональних процесів, а також цілей і

завдань розвитку суспільства.

Регіональна політика держави - це:

- сфера діяльності держави щодо управління політичним, економічним та соціальним розвитком окремих територій країни, виходячи із загальнодержавних інтересів;

- соціально-економічна політика окремих регіонів, спрямована на реалізацію певних цілей і завдань, виходячи із внутрішніх потреб і наявних ресурсів.

Оптимальне поєднання цих двох аспектів забезпечує раціональну регіональну соціально-економічну політику держави

7.Економіка регіону – ланка національного господарського комплексу

Економічна система регіоналізації економіки є свідченням децентралізації господарської діяльності і управління та підвищення ролі місцевого самоврядування. Зберігається актуальність пошуку шляхів поєднання інтересів регіонів із загальнонаціональними, створення механізмів, які б забезпечили економічні основи цілісності країни, недопущення невиправданої територіальної та господарської замкнутості і обособленості.

З погляду економічної географії регіон є завжди частиною якоїсь території, що може за масштабом перевищувати регіон. З господарського погляду економіка регіону - це ланка господарського комплексу країни, яка розміщена на певній частині її території. Економіка регіону базується на мікроекономічній виробничій функції, тобто враховані досягнення найбільш ефективної дії місцевих чинників виробництва - робочої сили, ресурсів, економічних зв'язків конкретних підприємств тощо. Для економічного регіону і його економіки найбільш властиві риси саморегуляції через попит і пропозицію, рівень конкуренції в межах регіону, форми власності. Економіці регіону притаманна широка взаємодія між усіма суб'єктами господарювання, що відображає інтеграційний процес і характеризує комплексність і збалансованість його розвитку.