1. Динаміка працездатності працівника овс. Денна динаміка працездатності. Тижнева динаміка працездатності. Річна динаміка працездатності.

2. Діагностика стомлюваності працівників системи овс. Показники розумової стомлюваності. Показники фізичної стомлюваності. Діагностика інтенсивності фізичних навантажень.

Вступ

Як свiдчать результати численних дослiджень, працездатнiсть є показником, що досить чiтко вiдбиває функцiональний стан органiзму i його зміну в межах бiльш або менш тривалого перiоду (дня, тижня, року). Працездатнiсть, тобто здатнiсть до цiлеспрямованої дії з досягненням певних результатiв, змiнюється в залежностi вiд функцiонального стану органiзму i зовнiшнiх умов.

Дослiдження даного показника вимагає кмплексного пiдходу, при якому його фiзiологiчний, психiчний i мотивацiйний аспекти розглядалися б як складовi єдиного цiлого: адже лише комплекс цих факторiв визначає результативнiсть дiяльностi, що дозволяє судити про рiвень працездатностi iндивiда. Цей рiвень у кожному конкретному випадку досягається зусиллям, що вимагає рiзної мiри фiзiологiчного напруження всiх функцiональних систем органiзму.

Таким чином, основним критерiєм працездатностi виступає ефективнiсть дiяльностi, тобто досягнутi в її ходi результати. Коливання рiвня працездатностi протягом дня, тижня, року має назву динамiки працездатност. Ця остання дозволяє виявити порушення роботи функцiональних систем оргнiзму, що може бути викликане як втомою від діяльності, так i бездіяльнiстю.

Оптимальна працездатнiсть учнiв забезпечується вiдповiдною органiзацiєю режиму навчання i дозвiлля. Це питання досить складне, тому й досi залишається вiдкритим. Адже навчальна дiяльнiсть у межах дозвiллєвої сфери зазнає впливу великої кiлькостi рiзноспрямованих факторiв, що не завжди пiддаються вимiрюванню i регламентацiї.

Але, попри всi цi труднощi, все ж можна (i потрiбно) сформулювати основнi гiгiєнiчнi вимоги до органiзацiї навчальних занять, спираючись на данi, одержанi при дослiдженнi динамiки працездатності учнів.

В основі рекреацiї як компенсаторної сфери лежить принцип чергування рiзних видiв дiяльностi. Зважаючи на те, що педагогiчний процес охоплює як сферу навчання, так i сферу дозвiлля, i враховуючи обумовленiсть компенсаторної функцiї рекреацiї характером основної дiяльностi, необхiдно поширити чергування рiзних видiв дiяльностi i на систематичне навчання у школi. Це може бути враховано, зокрема, при розробцi розкладу урокiв, а в дозвiллєвiй сферi в ходi органiзацiї дозвiллєвої дiяльностi.

Навчальнi предмети i види занять у дозвiллєвiй сферi розрiзняються за характером дяльностi, складнiстю завдань, iнтенсивнiстю навантаження на І i II сигнальнi системи, спiввiдношенням статичного i динамiчного компонентiв. Це вимагає аналiзу педагогiчного процесу за всiма означеними характеристиками.

Рекреацiя є компенсацією, необхiднiсть якої може обумовлюватись як перевантаженням, так i недовантаженням. При цьому вона не є обов’язковою складовою дозвiлля, оскiльки в останньому також можуть мати мiсце iнтенсивнi розумовi i фiзичнi навантаження. В даному випадку має сенс говорити не окремо про режим роботи, навчання чи вiдпочинку, а про режим життєдiяльностi в цiлому, включаючи i основну (робочу, навчальну), i компенсаторну (рекреацiйну) дiяльнiсть. При цьому компенсаторна дiяльнiсть обумовлюється характером основної дiяльностi, здатної спричинити як перевантаження, так i недовантаження. Так, зокрема, iнтенсивна розумова робота може бути присутня як в основнiй, так i в компенсаторнiй дiяльностi, хоча її конкретний вид i обсяг визначаються цiлiсним контекстом життєдiяльностi, включаючи i основну, i компенсаторну дiяльнiсть. У зв’язку з цим при органiзацiї рекреацiйної дiяльностi в умовах дозвiлля слiд враховувати обсяг навантаження на певнi функцiональнi системи органiзму в процесi роботи, навчання, дозвiлля, виходячи з оцiнки рекреацiйних можливостей саме дозвiллевої дiяльностi.

Велике навчальне навантаження приводить до порушення режиму дня, скорочення тривалостi сну i перебування на свiжому повітрі. Тривалiсть нiчного сну повинна складати, за деякими даними 7-8 год. Хронiчним порушення режиму стає пiд час пiдготовки до залiкiв, контрольних робiт, екзаменiв, що вимагають значного емоцiйного напруження, iнтенсивної розумової працi.

Сьогоднi спостерiгається надмiрна дозвiлля, що звужує його рекреацiйнi можливостi. Часто педагоги-органiзатори дозвiлля школярiв бачать своє завдання в тому, щоб надати йому бiльш пiзнавального характеру, i переносять у сферу дозвiлля невластивi йому прийоми шкiльної педагогiки, здебiльшого концентруючи зусилля школярiв на розумовiй дiяльностi. Хоча розвиваюча (пiзнавальна) функцiя дозвлля реалiзується в органiчному поєднанi з розвагами i рекреацiєю. Остання не має однозначної прив’язки до сфери дозвiлля, проте дозвiлля характеризується значно бiльшим рекреацiйним потенцiалом порiвнянно з iншими сферами дiяльностi через вiдчутно меншу його зовнiшню регламентованiсть. Завдяки цьому рекреацiя дозволяє здiйснювати паралельне розв’язання трьох взаємозалежних завдань:

- органiзувати основну (робочу, навчальну) дiяльність таким чином, щоб уникнути стiйкого перенапруження функцiональних систем органiзму, яке веде до погiршення фiзичного i психічного здоров’я, дисбалансу в розвитку i функцiонуваннi органiзму, зниження працездатностi;

- передбачити елементи рекреацiї в межах основної дiяльностi, що дозволяє зменшити втому, лiквідувати дисбаланс активностi рiзних функцiональних систем органiзму;

-органiзувати дозвiлля так, щоб максимально реалiзувати його рекреацiйнi можливостi через рiзноманiтнi види дiяльностi, що виключали б наднормативнi навантаження.

Нормування навантажень у рiзних видах навчальної, трудової, дозвiллєвої дiяльностi базується на вивченнi функцiональних особливостей людського органiзму i коригується у вiдповiдностi з вiковими вiдмiнностями. При цьому встановлюється як сама норма, так припустимi вiдхилення вiд неї (умовна норма), що супроводжуються помiрним напруженням функцiональних систем, певною перебудовою регуляторних механiзмiв чи адаптацiєю. Певний припустимий (значне напруження) і неприпустимий вплив, що призводять до перенапруження, виходять за межi умовної норми. Вони можуть стати причиною порушення регулярних механiзмiв, що, в свою чергу, здатне викликати погiршення здоров’я — як психiчного, так i фізичного.

Основний критерiй гiгiєнiчної оцiнки режиму дiяльностi — його відповідність функцiональним можливостям організму з урахуванням вiкових особливостей. Хоча повністю уникнути стомлення, яке неминуче виникає внаслiдок будь-якої бiльш або менш тривалої роботи, не можна i не потрiбно: адже тiльки iнтенсивна дiяльнiсть здатна забезпечити повноцiнне функцiонування i розвиток органiзму. Тому необхiдне таке дозування дiяльностi, яке дозволяє зняти втому в ходi вiдпочинку: якщо цього не вiдбувається, в разультатi її накопичення настає перевтома.