208. Розкажіть принцип фільтрації вимірювальних величин від перешкод.

Звичайно методи фільтрації ґрунтуються на різниці частотних спектрів функцій y (t) і e (t); як правило, перешкода буває більш високочастотною. Приймається, що функція y (t) є стаціонарним випадковим сигналом з відомими статистичними характеристиками - математичним сподіванням, дисперсією та авто кореляційною функцією. Перешкода e (t) також є стаціонарним випадковим сигналом, некорельованим з корисним сигналом y (t) і для неї теж відомі статистичні характеристики. На практиці обмежуються так званим параметричним синтезом фільтрів, а саме: експоненціальним фільтром, фільтром змінного середнього, статичні фільтри.

Експоненціальний фільтр являє собою аперіодичну ланку і описується диференціальним рівнянням:

– стала часу та коефіцієнт передачі фільтра, які є його настрою вальними параметрами.

209. У чому полягає суть аналітичного градуювання в асктп?

Градуювання – це операція, за допомогою якої поділкам шкали вимірювального приладу присвоюють відповідні числові значення, виражені в одиницях тієї чи іншої фізичної величини.

Аналітичне градуювання це операція визначення (відновлення) значення вимірювальної величини за величиною сигналу у вимірювальної інформації на виході вимірювальних перетворювачів (ВП). Операцію аналітичного градуювання виконують, використовуючи градуювальну характеристику ВП, яка є функцією, оберненою до його номінальної статичної характеристики

– значення вимірювальної величини, яке відповідає за градуювальною характеристикою ВП значенню у сигналу вимірювальної інформації.

Градуювальна характеристика, або номінальна статична характеристика, наводиться в паспорті ВП у вигляді аналітичної інформації, графіка або таблиці. Якщо градуювальна характеристика ВП задана аналітично, то операція аналітичного градуювання зводиться до виконання розрахунку за попередньою формулою.

210. Яким чином можна підвищити вірогідність початкової вимірювальної інформації?

Інформація про поточний стан об’єкта керування надходить у ЕОМ по десятках, а іноді тисячі інформаційно-вимірювальних каналів (ІВК). Зі збільшенням їх кількості зростає ризик потрапляння в систему невигідної інформації, тому однією з найважливіших функцій первинної обробки інформації АСКТП є контроль її вірогідності. Невірогідна інформація з’являється в разі відмов ІВК, які поділяють на повні та часткові (метрологічні). Повна відмова надходить при виході з ладу ВП або в разі пошкодження лінії зв’язку ВП з ЕОМ. При частковій відмові технічні засоби зберігають працездатність, але похибка вимірювання відповідного параметра перевищує допустиме значення. Установлення повних відмов ІВК є простішою задачею, ніж виявлення часткових.

211.Які припущення приймаються при розробці алгоритму контролю вірогідності початкової інформації?

При розробці алгоритмів контролю вірогідності початкової інформації на основі інформаційної надлишковості приймають такі припущення:

• Малоймовірна одночасна поява в межах розглядуваної структури більш ніж одного джерела невірогідної інформації;

• Малоймовірна одночасна зміна характеристик незалежних джерел інформації, при якій співвідношення між ними залишається незмінним;

• Малоймовірний вихід за допустимі межі показника, який залежить від кількох незалежних величин при нормальній варіації останніх.