16. Розкрийте облік безготівкових розрахунків при використанні акредитивів.

Акредитив - договір, що містить зобов'язання банку-емітента, за яким цей банк за дорученням клієнта (заявника акредитива) або від свого імені проти документів, які відповідають умовам акредитива, зобов'язаний виконати платіж на користь бенефіціара або доручає іншому (виконуючому) банку здійснити цей платіж. У розрахунках акредитивами приймають участь такі сторони:Заявник акредитива; Авізуючий банк; Виконуючий банк; Бенефіціар.

Банк-емітент, прийнявши заяву, визначає спосіб виконання акредитива, авізуючий та виконуючий банк, і здійснює відповідні бухгалтерські записи, а саме: *При відкритті непокритого акредитива: Дт 9122 «Непокриті акредитиви» Кт 9900 «Коррахунок»; *При відкритті покритого акредитива з депонуванням коштів у банку-емітенті: Дт 2600; Кт 2602 «Кошти у розрахунках СГ»; *При відкритті покритого акредитива з депонуванням коштів у виконуючому банку, який не є банком-емітентом:1) Дт 2600; Кт 1200 «Коррахунок в НБУ»; 2) Дт 9802 «Акредитиви до виконання» Кт 9910 «Коррахунок»

8. Дайте характеристику формуванню статутного капіталу банку та порядку обліку емісійних різниць

Статутний капітал банку формується відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність", інших актів чинного законодавства в порядку, визначеному статутом банку.  Кошти, перераховані акціонерами банку відповідно до їхніх зобов'язань щодо передплати акцій, до реєстрації змін до статуту банку, які пов'язані зі збільшенням статутного капіталу, враховуються на аналітичних рахунках балансового рахунку 3630 "Внески за незареєстрованим статутним капіталом", що відкриваються в розрізі акціонерів. Дт Рахунки для обліку грошових коштів (поточні рахунки клієнтів)Кт 3630 Внески за незареєстрованим статутним капіталом. Зареєстрований статутний капітал банку обліковується на балансових рахунках групи 500 "Статутний капітал банку" Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України:5000 П Зареєстрований статутний капітал банку; 5001 КП Несплачений зареєстрований статутний капітал банку; 5002 КП Власні акції (частки, паї), що викуплені в акціонерів (учасників); 5003 П Дивіденди, що спрямовані на збільшення статутного капіталу. Зареєстрований статутний капітал банку обліковується за балансовим рахунком 5000 "Зареєстрований статутний капітал банку" Плану рахунків. Після реєстрації змін до статуту банку у зв'язку із збільшенням статутного капіталу в бухгалтерському обліку здійснюють проведення: Дт 3630 Внески за незареєстрованим статутним капіталом - на суму попередніх внесків до статутного капіталу; Кт 5000 Зареєстрований статутний капітал банк, Кт 5010 Емісійні різниці - на суму емісійних різниць. Одночасно на суму, що залишається внести протягом року з часу реєстрації змін Дт 5001 Несплачений зареєстрований статутний капітал банку Кт 5000 Зареєстрований статутний капітал банку. Внески засновників до статутного капіталу банку, після його реєстрації, зараховують безпосередньо на балансовий рахунок 5001 "Несплачений зареєстрований статутний капітал банку":Дт Рахунки грошових коштів, поточні рахунки; Кт 5001 Несплачений зареєстрований статутний капітал банку. Складовою основного капіталу є дивіденди, що, за рішенням загальних зборів акціонерів банку, спрямовані на збільшення його статутного капіталу (реінвестовані) та до реєстрації у встановленому порядку змін до статуту банку, пов'язаних із збільшенням статутного капіталу, обліковуються на рахунку 5003 "Дивіденди, які направлені на збільшення статутного капіталу".

9.

Касові операції банки виконують за Інструкцією з організації емісійно-касової роботи в установах банків України № 1, затверд­женою Постановою Правління НБУ від 07.07.94 р. за № 129. НБУ має монопольне право емісії грошей в обіг, випуску національних грошових знаків (банкнот та монет). Як головний банк держави він здійснює грошово-кредитку політику і розпоряджається резервними фондами, що перебувають у його виключному віданні. Кошти резервних фондів можуть витрачатися лише за письмовими вказівками НБУ про випуск грошей в обіг або про видачу з метою відправлення до Республіканського банку АРК РУНБУ. Касові операції комерц. банку становлять значний обсяг роботи і характ-ють одну із головних функцій банку. Більш того, контроль стану ринку операцій з готівкою, що покладений на банківську систему, є однією з важливих передумов поліпшення економічної ситуації в Україні. Банки, здійснюючи своєчасне касове обслуговування контрагентів (клієнтів), забезпечують збереження їхніх грошових коштів, а також сприяють додержанню емісійно-касової дисципліни. Основні аспекти банківської діяльності в зазначених напрямках регламентовано Інструкцією № 4 «Про організацію роботи з готівкового обігу установами банків України», затвердженою По­становою Правління НБУ від 13.10.97р. за № 335. Значна маса готівкових коштів проходить через поточні рахунки контрагентів, що відкриваються останнім в установах банків і використовуються для обліку руху коштів. З метою проведення касових операцій у банку формується штат працівників каси. Керівництво банку самостійно вирішує питання про його структуру. Але за будь-яких організаційних форм його побудови, касові працівники здійснюють прийом та видачу готівки, а також виконують супутній обсяг операцій (перерахунок інкасованої виручки, розмін грошових купюр і обмін їх на монету, оформлення та видача грошових чекових книжок). Сукупність усіх грошей у банку (готівки) називають операційною касою. У великих банках, а отже, за великого обсягу руху готівки та при виконанні інкасаторських послуг операційна каса може включати окремі види кас, а саме: прибутково-видаткову, вечірню, перерахунку грошової виручки. Як правило, основний обсяг готівки в системі комерційних банків проходить через прибутково-видаткові каси. Готівка операційної каси, а також кошти резервних фондів НБУ, іноземна валюта, золото, інші цінності перебувають у грошових сховищах комерц. банку на відповідальному зберіганні керівника, головного бухгалтера й завідуючого касою, які мають окремий ключ від сховища та особисту печатку. Саме цими ключами відчиняються і зачиняються сховища, а факт опечатування сховища скріплюється особистими печатками відповідальних працівників. До всіх грошових сховищ, сейфів, металевих шаф, де зберігаються гроші і цінності, банк має дублікати ключів. Вони зберігаються у відділі безпеки банку або в найближчій установі банку в пакеті, обшитому тканиною і опечатаному печатками трьох відповідальних осіб банку. Організацією роботи кас комерц. банків передбачено забезпечувати касирів металевими печатками, які необхідні для опломбовування пачок з грошовими білетами, мішків з монетою (кліше). На них, а також на печатках відповідальних за збереження грошей у касі та інших працівників банку, проставляється відбиток найменування банку (номер за електронною поштою), порядкового номера печатки (кліше). Усі печатки, ключі, кліше, іменні штампи реєструються у спеціальному журналі, що його веде керівник або особа, котра визначається за його письмовим розпорядженням (крім касира і завідуючого касою). На касирів, інкасаторів, водіїв заводиться особова справа, в якій зберігаються заява про прийняття на роботу, автобіографія, копія наказу про призначення на посаду, витяг із протоколу про прийняття заліку щодо знання Інструкції № 1, а також договір про повну матеріальну відповідальність і фотокартка. Працівники обліково-операційного апарату здійснюють перевірку всіх розрахунково-грошових документів і забезпечують відображення операцій за рахунками бухгалтерського обліку. Цей апарат очолює головний бухгалтер банку, який у своїй роботі керується Положенням про організацію БО та звітності в банківських установах України, затвердженим Постановою Правління НБУ від 30.12.98 р. за № 566. Саме на головного бухгалтера покладено контроль за використанням коштів, незалежно від джерела їх формування. Обліково-операційний апарат банку працює за принципом відповідальних виконавців. За операційними працівниками закріплюється ведення відповідних рахунків, у тому числі і поточних рахунків контрагентів. Конкретні обов’язки працівників обліково-операційного апарату визначаються головним бухгалтером банку.

11)

Приймання готівки в касу банку здійснюється на основі приходних документів, які виписуються в одному або в двох примірниках: а) від підприємств, об'єднань, організацій, установ у сплату будьяких платежів — за об'явами на внесення готівки (додаток 18) з видачею квитанції, а від громадян — також за об'явами або за приходними ордерами; б) внески для зарахування на поточні рахунки різноманітних фондів — за об'явами на внесення готівки; в) платежі від населення — за повідомленнями з видачею квитанції; г) усі інші надходження грошей, в тому числі й від працівників банку,—за приходними касовими ордерами (додаток 19) з видачею підписаних касиром їх копій з відбитком печатки касира. Одержавши приходні документи, касир зобов'язаний: 1)перевірити наявність і тотожність підписів операційних працівників наявним у нього зразкам; 2)звірити відповідність сум, зазначених у документі, цифрами і літерами; 3)викликати особу, яка вносить гроші, і прийняти їх поаркушним перерахуванням. Якщо клієнт здає гроші до каси банку за кількома приходними документами для зарахування на різні рахунки, то касир приймає гроші за кожним документом окремо. При отриманні готівки на столі касира не повинно бути ніяких інших грошей, крім тих, що приймаються від особи. Після одержання грошей касир звіряє суму, зазначену в приходному документі, зі сумою, фактично виявленою при рахуванні. При відповідності сум касир підписує об'яву, квитанцію і ордер до неї, ставить на квитанції печатку і видає її особі, яка внесла гроші. Ордер до об'яви касир надсилає відповідальному працівнику, який веде касовий журнал, а об'яву залишає в себе. У випадку виявлення фальшивих грошей касир повинен терміново доповісти про це керівнику установи банку для вжиття необхідних заходів з обов'язковим повідомленням правоохоронних органів. Касири ведуть щоденні записи прийнятих і зданих грошових сум в окремій «Книзі обліку прийнятих і виданих грошей (цінностей)» (додаток 20). Наприкінці операційного дня на підставі прийнятих документів касир складає довідку касира приходної каси про суму прийнятих грошей та кількість документів, які надійшли до каси і звіряє суму за довідкою зі сумою прийнятих ним грошей. Довідка підписується касиром, а зазначені в ній касові обіги звіряються з записами в касових журналах операційних працівників. Отримані протягом операційного дня гроші касир формує у визначеному порядку і разом з приходними документами та довідкою касира приходної каси здає завідувачу каси під розписку в «Книзі обліку прийнятих і виданих грошей (цінностей)». Завідувач каси звіряє суму прийнятих грошей і кількість приходних документів з довідкою касира і підписує довідку. Гроші, що надійшли в приходні каси, можуть передаватися завідувачу протягом операційного дня декілька разів. Уся готівка, яка надійшла до закінчення операційного дня, повинна бути оприбуткована в касу і зарахована на відповідні рахунки балансу банку того ж робочого дня.

12)

Гроші з кас установ банку видаються: а) підприємствам, організаціям, установам — виключно за грошовими чеками затвердженої форми; б) індивідуальним позичальникам, які одержують позики в банку, вкладникам і пенсіонерам — за видатковими касовими ордерами (додаток 21) і видатковими ордерами, форма яких затверджена Національним банком України. В такому ж порядку оформляється видача грошей на витрати для утримання апарату управління та інші витрати — видача заробітної плати, премій та матеріальної допомоги, у підзвіт на відрядження і господарські витрати, погашення здійснених господарських, представницьких, канцелярських витрат без одержання авансу. Видача пенсій або допомоги проводиться на підставі доручень пенсійного фонду без складання касового видаткового ордера. Для здійснення видаткових операцій завідувач каси видає під звіт касирам необхідну суму. Касир розписується про це в «Книзі обліку прийнятих і виданих грошей (цінностей)». Приймання повних і неповних пачок здійснюється за позначками на накладних з перевіркою за корінцями, а пачки з повними корінцями перераховуються поаркушно. Монета приймається за написами на ярликах, пакетах (тюбиках), а укладена на лотках — за кружками. Завідувач каси зобов'язаний перевірити наявність грошей, що залишилися в обіговій (операційній) касі, та переконатися, що залишок з урахуванням виданих сум відповідає даним «Книги обліку готівки обігової (операційної) каси та інших цінностей банку» за рахунком № 100 «Банкноти та монети» та рахунок № 101 «Дорожні чеки» (у касі банку). Представники підприємств подають операційним працівникам грошові чеки та інші документи на одержання готівки. Операційний працівник після їх перевірки видає особі, яка одержує гроші, для пред'явлення в касу контрольну марку від грошового чека або відривний талон від видаткового касового ордера. Одержавши видатковий документ, касир зобов'язаний: 1)перевірити підписи посадових осіб банку та їх тотожність зразкам; 2)порівняти суму, проставлену цифрами, і суму, що зазначена прописом; 3)перевірити наявність розписки про одержання грошей на документі; 4)перевірити наявність паспортних даних або іншого документа, що засвідчує особу одержувача грошей; 5)викликати одержувача грошей за номером видаткового документа і запитати про суму грошей, що одержується; 6)звірити номер контрольної марки або талона в касу з номером на видатковому документі та наклеїти контрольну марку або талон відповідно до чека або ордера; 7)підготувати суму грошей і видати її одержувачу та підписати видатковий документ. У момент видачі клієнтам грошей касирам забороняється обмінювати гроші одного номіналу на інший за вимогою одержувача. При видачі грошових білетів в упаковці окремими корінцями або окремими аркушами касир зобов'язаний їх перерахувати поаркушно. Це необхідно робити також у випадках вимоги одержувача на перерахування всіх виданих грошей. В цьому разі касир не знімає з виданих пачок і мішків пломби, печатки та гарантійні шви. На виявлені недостачі або надлишки складається «Акт про недостачі (надлишки) грошових білетів у пачках» у двох примірниках затвердженої форми. Сума недостачі відшкодовується одержувачу грошей і зараховується на рахунок винних касирів для подальшого стягнення, а надлишки прибуткуються в касу і включаються до складу доходів банку на рахунок № 680 «Непередбачені доходи». У кінці операційного дня касир видаткової каси: 1)звіряє суми прийнятих під звіт грошей, видаткових документів і залишок грошей; 2)складає звітну довідку і підписує її; 3)наведені в довідці касові обіги звіряє з записами в касових журналах операційних працівників. Касир розписується в касовому журналі, а операційні працівники — у довідці. Залишок грошей і видаткові касові документи разом із звітною довідкою касир здає під розписку в «Книзі обліку прийнятих і виданих грошей (цінностей)» завідувачу каси, який, перевіривши довідку, підписує її і підшиває в документи дня.

13)

Підкріплення територіальними управліннями банків готівкою національної валюти, здавання до них готівки, у тому числі непридатної до обігу, здійснюється на підставі укладених між ними договорів про касове обслуговування. Для підкріплення готівкою та здавання готівки банк завчасно надсилає засобами електронної пошти до територіальних управлінь Національного банку України заявки за підписом уповноваженої особи банку з розподілом сум у розрізі номіналів. Територіальне управління розглядає заявки на підкріплення банків із урахуванням фактичної наявності банкнот і монет у сховищах, визначає остаточні обсяги підкріплень готівки. Видача банкам підкріплень готівкою з оборотних кас територіальних управлінь здійснюється за умови надходження до управлінь відповідних сум з кореспондентських рахунків банків в операційний день отримання готівки. Банки отримують готівку з доставкою через своїх уповноважених осіб безпосередньо з видаткової каси територіального управління за довіреністю. Облік цих операцій здійснюється з використанням рахунків: Дт 1811 Дебіторська заборгованість за операціями з готівкою; Кт 1911 Кредиторська заборгованість за операціями з готівкою. Приклад

1. Банк "Дилер" перерахував грошові кошти з кореспондентського рахунку в НБУ для отримання готівки – 5000 грн.: Д-т 1811 – 5000 грн;К-т 1200 – 5000 грн

2. Банк отримав і оприбуткував грошову готівку до операційної каси – 5000 грн.: Д-т 1001 – 5000 грн; К-т 1811 – 5000 гри

Установи банків, які мають надлишок готівки, можуть також передавати її іншим банкам, які мають потребу в готівці. Не пізніше наступного робочого дня територіальним відділенням Національного банку України надсилається повідомлення про передавання готівки банком, що передає готівку та банком, що її одержує. Приклад

Банк "Дилер" передав готівку банку "Гарант" – 3000 грн.

У банку "Гарант", який купує готівку:

• списання відповідної суми з кореспондентського рахунку:Д-т 1811;К-т 1200

• надходження грошей в операційну касу:Д-т 1001;К-т 1811

У банку "Дилер", який продає готівку:

• зарахування грошей на кореспондентський рахунок: Д-т 1200;К-т 1911

• видача грошей з каси: Д-Т 1911; К-т 1001

14)

Комерційні банки задовольняють потреби своїх клієнтів у готівці насамперед за рахунок залишку грошей у касі банку і поточних надходжень готівки до каси банку з різних джерел (торговельна виручка, виручка підприємств, що надають платні послуги населенню, вклади громадян тощо). Повсякденно банки випускають готівку в обіг і вилучають її з обігу. Проте у зв’язку з нерівномірністю щоденних надходжень і видач грошей у деяких банках створюється надлишок готівки в касі, а в інших виникає потреба поповнити касу. Для поповнення (підкріплення) каси готівкою комерційні банки можуть обрати один із двох шляхів: 1)купити готівку на міжбанківському ринку в інших комерційних банків. Купівля-продаж готівки, тобто передавання готівки одним банком іншому, здійснюється на підставі укладеного між ними договору і відображається на кореспондентських рахунках комерційних банків у центральному банку. У результаті проведеної операції збільшуються безготівкові резерви банку, котрий продав готівку, і зменшуються резерви банку, котрий її купив. Переміщення готівки між банками не змінює готівкової маси в обігу; 2)купити готівку в центральному банку. Як і комерційні банки, центральний банк задовольняє потреби своїх клієнтів у готівці, зокрема комерційних банків, насамперед за рахунок залишку грошей у оборотній касі і поточних надходжень готівки в касу від банків та інших клієнтів. Якщо ж цих надходжень недостатньо, то центральний банк здійснює емісію готівки, тобто забезпечує банки готівкою понад суми готівки, що були вилучені з обігу. Комерційні банки, у свою чергу, випускають цю готівку в обіг, що веде до збільшення готівкової грошової маси.

15)

Безготівкові розрахунки в Україні врегульовано Законом України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні». Під час здійснення розрахунків можуть застосовуватись розрахункові документи на паперових носіях та в електронному варіанті. Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті встановлює правила використання під час здійснення розрахункових операцій таких видів платіжних інструментів:1)меморіальний ордер; 2)платіжне доручення; 3)платіжна вимога-доручення;4)платіжна вимога; 5)розрахунковий чек. Найбільшу питому вагу в розрахунках має платіжне доручення. - це письмове розпорядження платника банкові, що його обслуговує, про списання з його рахунку зазначеної суми на рахунок одержувача коштів.Банк платника приймає платіжне доручення до виконання протягом 10 календарних днів з дати його виписки. День оформлення платіжного доручення не враховується. Платіжне доручення від платника банк приймає до виконання за умови, якщо його сума не перевищує суму, що є на рахунку платника. Якщо немає/недостатньо коштів на рахунку платника, то банк приймає від нього платіжні доручення, якщо порядок їх приймання та виконання передбачено договором між банком та платником. В іншому разі платіжне доручення повертається клієнтові. Якщо йдеться про перерахування в межах одного банку, то суму прийнятого банком до виконання доручення списують у дебет рахунку платника і зараховують у кредит рахунку одержувача:Дт 2600 (р-нок платника); Кт 2600 (р-нок одержувача). Якщо рахунок відкрито в іншому банку, то операції проводять у порядку міжбанківських розрахунків у день подання платіжного доручення: І. У банку платника: Дт 2600 (р-нок платника); Кт 1200. ІІ. У банку одержувача: Дт 1200; Кт 2600 (р-нок одержувача). Платіжна вимога-доручення - це комбінований документ, який складається з двох частин: верхня - вимога постачальника (одержувача коштів) до покупця (платника) сплатити вартість поставленої продукції, наданих послуг; нижня частина - доручення платника своєму банку про перерахунок зі свого рахунку суми одержувачеві. Платіжні вимоги-доручення можуть застосовуватися в розрахунках усіма учасниками безготівкових розрахунків. Розрахунковий чек - це документ, що містить письмове розпорядження власника рахунку (чекодавця) установі банку (банку-емітенту), який веде його рахунок, сплатити чекодержателеві зазначену в чеку суму коштів.Чеки виготовляють на замовлення банку Банкнотно-монетний двір НБУ чи інше спеціалізоване підприємство на спеціальному папері з дотриманням усіх обов'язкових вимог. Чеки брошурують у розрахункові чекові книжки по 10, 20, 25 аркушів. Акредитив - це форма розрахунків, за якої банк-емітент за дорученням свого клієнта (заявника акредитива) зобов'язаний: 1) виконати платіж третій особі (бенефіціару) за поставлені товари, виконані роботи чи надані послуги; 2) надати повноваження іншому (виконуючому) банку здійснити цей платіж.