Ст.Гр. Феб131 Кустурова Светлана

Школа... Скільки чудових років ми провели! Я закінчила Суворовську ЗОШ І-ІІІ ступенів. Там було так затишно, спокійно, як вдома. Ми вчились писати, рахувати, відстоювати свою власну думку і все це нас навчили робити наші вчителі. Дуже мудрі, справедливі, з добрим почуттям гумору, терплячі і такі рідні вони направляли нас на правильний і дорослий шлях. Я була заступником президента, відповідальна за організацію свят, учнівських соборів. В школі було все, і перше кохання, і справжні друзі, і сварки між однокласниками, та все одно було так весело і незабутньо. Але всьому є кінець і також шкільним рокам. Прийшов довгоочікуваний одинадцятий клас, коли треба було взятись добре за розум, вибрати свій майбутній шлях і цілеспрямовано йти до поставленої мети. Цей цікавий вік, який ми називаємо «перехідний», коли ми вже не діти, а ще й не дорослі. Коли ми намагаємося підкорити нові вершини, відстоювати свою думку, не можемо порозумітись з батьками і нам здається, що нас ніхто не сприймає, як дорослих людей.

Я довго не могла вибрати ВУЗ, а тим паче професію. Я дуже хотіла вступити до Київського національного університету культури і мистецтв ім. Поплавського на факультет «Кіно і телебачення», бо я творча особистість і мені це дуже подобається. Про професію бухгалтера навіть не думала, бо думала, що це нудна робота. Але потім я зрозуміла, що кар'єра актриси така важка і виснажлива, що бути бухгалтером набагато краще і важливіше, бо бухгалтера завжди потрібні підприємствам. Вибір професії є головним і найважливішим вибором у житті людини.

У виборі майбутньої професії мені дуже допомогла мама, бо вона сама бухгалтер і знає всі мінуси і плюси цієї роботи. Перед кожним стає така проблема, яку треба правильно розв'язати. Дуже важливо вибрати правильний шлях, щоб робота давала прибуток, гарний настрій і просто щастя в житті.

Студентські роки - це не тільки найкращий і найвеселіший період в житті, але й головний урок, який ми вивчімо раз і назавжди.

Переді мною стояв вибір «а куди далі?». Ще в середині 11 класу я знала, що буду здавати документи в ОНАХТ, ОНЕУ, ОНПУ, ОДАУ і ОНМУ. Якщо є можливість здати документи в 5 Вузів, чому б не скористатися шансом?

Серед всіх Вузів мені більше всього сподобались ОНПУ і ОНАХТ. ОНАХТ привабив мене своєю розташованністю корпусів, близьким знаходженням гуртожитку, в ОНАХТ менший контракт, ніж в ОНПУ. Мені сподобалось, як працювала приймальна комісія, коли ти сидиш на одному місці і не треба нікуди бігти, щоб щось підписувати, друкувати, як це було в інших університетах. Над вибором факультету я довго не думала, бо спеціаліст в області економіки потрібен на всіх підприємствах. Бухгалтером я можу працювати в будь-якій фірмі, на фабриці чи на виробництві. А якщо я буду добре вчитись, то взагалі спеціалісту ціни не буде. Я вважаю, що зробила правильний вибір. Про академію я можу тільки казати добре. Мені з першого дня сподобались викладачі, як вони до нас відносяться. Мені подобається, що корпуси знаходяться на одній території, а розклад занять мені взагалі більш за все подобається. Але в цьому є і свої недоліки. Я розумію, звичайно, як важко забезпечити всю академію новою технікою, обладнанням, але ремонт треба зробити в усіх корпусах.

Мої надії співпали з реальністю і це надзвичайно добре. Я не жалію, що обрала Одеську національну академію харчових технологій і буду пишатися моїм вибором. ОНАХТ- краща академія!