Зміст

ВСТУП……………………………………………………………………3

РОЗДІЛ 1. Теоретично-методичні основи дослідження світового ринку технологій

1. Сутність ринку технологій та його роль у світовій економіці……………………………………………………………5

2. Структура світового ринку технологій…………………………….7

3. Методика оцінки рівня розвитку світового ринку технологій……………………………………………………………9

РОЗДІЛ 2. Сучасний стан та роль країн, що розвиваються на світовому ринку технологій

1. Сучасний стан та спрямованість розвитку різних країн світу на ринку технологій………………...…………………………………14

2. Передумови та фактори участі країн, що розвиваються у міжнародному технологічному обміні……………………………15

3. Динаміка розвитку ринків технологій країн, що розвиваються………………………………………..……………...17

4. Роль країн, що розвиваються у виробництві та експорті продукції інформаційно-комунікаційних технологій……………………….21

РОЗДІЛ 3. Проблеми та перспективи країн, що розвиваються на світовому ринку технологій

1. Стимулюючі фактори участі країн, що розвиваються у міжнародному технологічному обмін…………………………….24

2. Перспективні напрямки участі країн, що розвиваються на світовому ринку технологій………………………………………26

3. Шляхи активізації участі України у міжнародному технологічному обміні……………………………………………33

ВИСНОВКИ……………………………………………………………...36

Список використаних джерел……………………………………………39

ВСТУП

Науково-технологічний потенціал нині є визначальним фактором, що забезпечує конкурентоспроможність національної економіки. Сьогодні приріст валового продукту в найбільш розвинених країнах світу на 75-80% визначається інноваційними досягненнями, а у країнах, що розвиваються цей показник дуже низький. Саме тому, актуальність цієї проблеми полягає у виявленні недоліків, пріоритетних напрямків розвитку та можливих шляхів покращення та вдосконалення позицій країн «третього світу» на світовому ринку технологій. Це сприятиме позитивним змінам в життєдіяльності суспільства таких держав, виведенні їх економіки на новий рівень.

Науково-технічні послуги вносять радикальні зміни до системи міжнародної кооперації, розподілу суспільних ресурсів, передусім робочої сили та капіталів. Причому такі зміни є взаємно пов’язаними: потреба в збільшенні послуг у сферах комп’ютерно-інформаційних технологій, телекомунікацій, кредитно-фінансовому, страхувальному секторах, торгівлі, автосервісі, зумовили приплив до них як додаткової робочої сили, так і інвестицій.

За прогнозами експертів, найближчим часом обмін технологіями у світі посилиться. Такий висновок виходить, з одного боку, з прагнення індустріальних країн розширити масштаби НДДКР, підвищувати продуктивність праці та конкурентоспроможність продукції, що випускається, а з іншого - з гострої потреби розширення використання новітніх технологій у нових індустріальних країнах, у багатьох країнах з перехідною економікою та в країнах, що розвиваються.

Оволодіння передовими технологіями є ключовим моментом в досягненні конкурентних переваг національної економіки.

Актуальність даної роботи зумовлена величезним впливом розвитку та динаміки застосування передових технологій на економічне та суспільно-політичне становище країни у глобальному та локальному масштабах.

Метою курсової роботи є розкриття поняття світового ринку технологій та особливостей його функціонування в країнах, що розвиваються.

Основними завданнями курсової роботи було висвітлення сутності поняття ринку технологій та дослідити його структуру. Визначити місце та роль країн що розвиваються на світовому ринку технологій. Вивчити їх стан та можливі перспективи розвитку.

Курсова робота складається із 3 розділів. Містить 1 рисунок і 2 додатки.

Розділ 1. Теоретично-методичні основи дослідження світового ринку технологій

1. Сутність ринку технологій у світовій економіці.

Ринок технологій - система взаємовідносин споживачів технологій та їх складових та/або конкуруючих між собою постачальників цих технологій та їх складових, спрямованих на задоволення суспільних і державних потреб у відповідних технологіях, їх складових та продукції, виготовленій з їх застосуванням [¹]. Таке визначення пропонується Законом України про державне регулювання діяльності у сфері трансферу технологій.

Міжнародні документи ООН трактують поняття «технологія» як:

• набір конструкторських рішень, методів і процесів виробництва товарів і надання послуг;

• матеріалізовану або упредметнену технологію (машини, устаткування і т.д.)

Міжнародний технологічний обмін – це сукупність економічних відносин між іноземними державами з приводу використання результатів науково-технічної діяльності, що мають наукову і практичну цінність.

Формування світового ринку технологій відбулося в другій половині 50-х – 60-і роки ХХ сторіччя, коли обсяг міжнародних комерційних операцій за технологіями перевищив масштаби національного обміну. Це дозволило виділити міжнародний обмін технологіями в окрему форму міжнародних економічних відносин. За даними МВФ кількість країн, що обмінюються технологіями з 1960 року збільшилося з двадцяти двох до вісімдесяти чотирьох держав, розширився обсяг щорічних ліцензійних операцій. Ці показники свідчать про зростаючу економічну роль для всіх учасників обміну технологіями. Прибуток від реалізації технологічного ресурсу на світовому ринку набагато вище, ніж експорт звичайних товарів. Технологічний обмін перевищує традиційні потоки товарів, послуг і капіталу.

Об’єктивними передумовами глобального розвитку і прискорення руху технологій в сучасних умовах є:

• становлення інформаційно-технологічного укладу суспільного розвитку;

• зростання пріоритетності, порівняно з факторами виробництва (капіталу, праці, природних ресурсів) нового фактора - інноваційного підприємництва, який спрощено визначається як технологічний;

• підвищення вимог світового співтовариства до мінімізації технологічного і антропологічного впливу на навколишнє середовище.

Економічна доцільність експорту технології :

• джерело одержання доходів;

• форма боротьби за товарний ринок;

• спосіб обійти проблеми експорту відповідного товару;

• спосіб установлення контролю над закордонною фірмою через такі умови ліцензійної угоди як: обсяг виробництва, участь у прибутках.

• можливість доступу до інших технологій через «перехресне ліцензування»;

• можливість більш ефективного удосконалювання об'єкта ліцензії за участю покупця.

Економічна доцільність імпорту технології:

• доступ до нововведень високого технічного рівня;

• засіб економії витрат на науково-дослідні організації конструкторських робіт;

• засіб зменшення валютних витрат на товарний імпорт;

• забезпечення використання національного капіталу і робочої сили;

• умова розширення експорту продукції, що випускається по закордонних технологіях;

• гарантія освоєння продукту або процесу за допомогою продавця.