- •1. Сутність та необхідність промислової політики.
- •4. Методи та засоби промислової політики
- •5. Функції й завдання органів центральної та місцевої влади.
- •6. Система показників обсягу виробництва продукції промисловості та її взаємозв’язок із макроекономічними та мікроекономічними показниками.
- •7. Система показників економічної ефективності в промисловості
- •8. Статистичні й динамічні показники рівня ефективності: тенденції рівня ефективності.
- •9. Типи розвитку промисловості та їх характеристика: екстенсивний розвиток, інтенсивний розвиток.
- •11. Моделювання розвитку промисловості за допомогою виробничих функцій: екстенсивний, інтенсивний, оптимальний розвиток.
- •12. Методичні принципи прогнозування розвитку промисловості.
- •13. Організаційна модель прогнозування зростання промислового виробництва.
- •14. Сутність структури промисловості: відтворювальні пропорції, галузева структура, регіональна структура, соціальна структура, зовнішньоекономічна структура промисловості.
- •15. Структурний ефект та його вимірювання в промисловості.
- •16. Вплив структурних змін на динаміку виробничої функції.
- •17. Активна та пасивна стратегії структурної політики: напрями й методи активної структурної політики.
- •18. Критерії пріоритетності у структурній політиці.
- •19. Нові організаційні форми структурної політики: бізнес-інкубатори, венчурні фірми, технопарки, технополіси.
- •20. Амортизаційні нарахування у системі джерел відтворення основного капіталу у промисловості України.
- •21. Методи амортизації та їх вплив на прискорення оборотності основного капіталу в промисловості.
- •22. Вплив прискореної амортизації на формування витрат у промисловості України.
- •23. Інвестиційно-інноваційне забезпечення оновлення основного капіталу промислових підприємств.
- •24. Роль держави у інвестиційному процесі: принципи державної інвестиційної політики.
- •25. Принципи визначення пріоритетних сфер та об'єктів інвестування.
- •26. Податкове регулювання інвестиційної діяльності.
- •27. Бюджетне регулювання інвестиційної діяльності.
- •28. Грошово-кредитне регулювання інвестиційної діяльності.
- •29. Регулювання інвестиційної діяльності шляхом проведення амортизаційної політики
- •30. Шляхи активізації участі інвесторів у приватизації.
- •31. Регулювання інвестиційної діяльності за допомогою інструментів фондового ринку.
- •32. Експертиза інвестиційних проектів
- •33. Правове та організаційне забезпечення захисту інвестицій
- •34. Залучення іноземних інвестицій та регулювання умов здійснення інвестицій за межі держави
- •35. Традиційні джерела фінансування інвестицій: амортизація, прибуток, кредит.
- •36. Нетрадиційні джерела фінансування інвестицій: акціонерний капітал, облігації, лізинг, інвестування на основі угоди про розподіл продукції.
- •38. Інфраструктура інвестиційного ринку
- •39. Чинники та показники інвестиційної привабливості країни, галузі, регіону, підприємства.
- •40. Дюпонівська модель аналізу інвестиційної привабливості підприємства
- •41. Вартість інвестицій у часі: сутність нарощення і дисконтування вартості
- •43. Нарощення та дисконтування вартості інвестиційних доходів за складним процентом.
- •44. Майбутня та поточна вартість інвестицій при безперервному нарахуванні процентів
- •46. Статистичні методи оцінки інвестиційного ризику, премія за рищик інвестору.
- •47. Інвестиційний цикл та його структура.
- •48. Чистий потік платежів як основа розрахунку економічної ефективності інвестиційних рішень.
- •49. Показники економічної ефективності: чистий приведений доход, внутрішня норма прибутку, коефіцієнт вигоди /витрат, період окупності. Взаємозв’язок показників економічної ефективності інвестицій.
- •51. Критерій та показники оцінки ефективності інвестиційної політики.
- •52. Вплив нтп на розвиток промисловості: статистичний та графічний аналіз.
- •53. Основні цілі, принципи та задачі державної нтп.
- •54. Організаційно-структурні засади державної науково-технічної політики
- •55. Прямі та непрямі методи реалізації науково-технічної політики.
- •56. Нові форми організаційних структур у науково-технічній сфері: бізнес-інкубатори, венчурні фірми, технопарки, технополіси.
- •57. Ефективність державної підтримки інноваційної діяльності.
- •58. Принципи та форми державної інноваційної політики.
- •59. Складові організаційно-економічного та механізму та фінансово-кредитний механізм державного регулювання іноваційної діяльності
- •60. Методи державної інноваційної політики
- •61. Фінансово-кредитний механізм державного інвестування інноваційної діяльності.
- •62. Сутність та особливості продукту інтелектуальної діяльності.
- •63. Класифікація об’ектів інтелектуальної власності та їх структура.
- •64. Об’єкти промислової власності.
- •65. Правова охорона інтелектаульної власності в механізмі реалізації державної інноваційної політики.
- •66. Характеристика законодавчої бази правової охорони промислової власності в Україні.
- •67. Форми трансферу інтелектуальної власності.
- •68. Методи обгрунтування доцільності операцій купівлі-продажу ліцензій.
- •69. Види ліцензійних платежив.
- •70. Принципи встановлення ринкової вартісті ліцензії.
- •71. Необхідність та мета проведення оцінки об’єктів інтелектуальної власності.
- •72. Витратний підхід до оцінки об’єктів інтелектуальної власності.
- •73. Доходний підхід до оцінки об’єктів інтелектуальної власності.
- •74. Порвняльний підхід до оцінки об’єктів інтелектуальної власності.
- •75. Концепція реформування відносин власності: самоуправлінська концепція, концепція приватизації.
- •77. Способи приватизації та їх застосування в промисловості.
- •78. Заходи щодо предприватизаційної підготовки підприємств в промисловості.
- •82. Напрями антимонопольної політики: демонополізація в промисловості, антимонопольне регулювання
- •83. Подвійна роль світового банку: відкритість економіки і структурні диспропорції
- •84. Методи державної зовнішньоекономічної політики щодо промисловості
- •1. Сутність та необхідність промислової політики.
11. Моделювання розвитку промисловості за допомогою виробничих функцій: екстенсивний, інтенсивний, оптимальний розвиток.
Здійснення промислової політики неможливе без передбачення впливу тих чи інших заходів держави на досягнення цілей такої політики. При моделюванні розвитку промисловості застосовуються дослідження виробничих функцій. Виробничі функції в широкому розумінні охоплюють моделювання залежностей, які існують між такими показниками виробництва, як обсяг продукції, собівартість одиниці продукції, величини основного та оборотного капіталу, фондомісткість, кількість працівників, продуктивність праці та ін. У вужчому розумінні виробничою функцією вважають залежність обсягу виробництва продукції від витрат економічних ресурсів.
За економічні ресурси в найбільш спрощеному виді виробничої функції береться обсяг основного капіталу в промисловості (К) і кількість працівників. Отже, виробнича функція має вигляд: ВВПn = f(К, L)
Дослідженнями прогнозування обсягів в-ва за допомогою виробничої функції Займалися Кобб і Дуглас за даними обробних галузей промисловості США. Ними застосовувалась функціґ такого виду: Р = а0La1 * Ка2,де Р — індекс зростання ВВП; L — індекс чисельності робочої сили; К — індекс основного капіталу.
За первинних розрахунків параметрів рівняння вважалось, що а1 + а2 = 1. У загальному випадку це відповідає припущенню, що обсяги в-ва зростають у тій самій пропорції, в якій зростають обидва фактори.
Але аналіз показав, що в одних галузях зростання в-ва супроводжується збільшенням результативності факторів в-ва, в інших галузях, навпаки, — спостерігається спадна віддача факторів в-ва. Якщо для визначення параметрів виробничої функції не застосовувати вимогу а1 + а2 = 1, тоді в результаті розрахунку ми отримаємо коефіцієнти еластичності, сума яких для промисловості характеризуватиме ефект розширення масштабів виробництва: за а1 + а2 > 1 цей ефект позитивний (відносний приріст обсягу виробництва більший за приріст витрат факторів виробництва — інтенсивний розвиток), за а1 + а2 < 1 спостерігається негативний ефект (відносний приріст обсягу виробництва менший за приріст витрат факторів виробництва — екстенсивний розвиток).
Отже, графік виробничої функції за умов спадної граничної продуктивності декількох факторів виробнича функція являє собою гіперповерхню в абстрактному багатовимірному просторі.Точки на ній, які відповідають фіксованому рівню обсягу в-ва продукції промисловості за різних співвідношень витрат факторів в-ва, утворюють ізокванти.
Знаходження з-поміж підмножин технологічно допустимих варіантів точки (або певної кількості точок), які відповідають найвищій віддачі факторів в-ва є завданням оптимального індикативного планування розвитку промисловості. Цей висновок має важливе практичне значення оскільки вказує на те, що промислова політика має бути спрямована на залучення лише оптимальної кількості економічних ресурсів (капіталу й робочої сили), які забезпечують найліпші результати
економічного зростання на відповідному етапі розвитку промисловості. Зміна етапів розвитку промисловості опосередкована впливом науково-технічного прогресу.
З метою урахування впливу НТП було модифіковане рівняння виробничої функції через запровадження множника часової тенденції розвитку в-ва еvt, який є результатом впливу НТП. Тоді функція Кобба-Дугласа набирає такого вигляду: Р = а0La1 * Ка2*evt , де e — основа натурального логарифма; v — постійна величина, яка характеризує темп розвитку промисловості; t — показник часу.
У практиці прогнозування поняття виробничих функцій застосовуються як для розрахунків обсягів в-ва окремих галузей, так і для визначення ВВП економіки країни в цілому, її окремих секторів, передовсім виробничого, та міжгалузевих виробничих комплексів. Виробнича функція має свої переваги і недоліки.