77. Способи приватизації та їх застосування в промисловості.

У процесі приватизації в Україні викор такі способи: Викуп обьектів приватизації, викуп підпр-ств за алтернативним планом приватизації, викуп держ майна зданого в аренду з викупом, продаж на аукціоні, продаж за некомерційним конкурсом, продаж за комерційним конкурсом, продаж за конкурсом з відстрочкою платежу, продаж акцій ВАТ.

Увесь набір способів приват. Можна поділити на дві групи за ознакою

Кількості потенційних покупців на один обьект приватизації. Перша група обьеднує так звані неконкурентні способи приватизації – всі способи викупу, для яких характерною є наявність лише одного покупця, визнаного таким згідно із законодавчими обмеженнями права придбання обьекта приват. Чи наданням такого права в результ встанов-нних законодавством пільг.

Ні першому етапі приват в Україні такими покупцями могли бути: товариство покупців, створене працівниками підприємства, яке було передано в оренду. Другу групу утворюють конкурентні спосби приватизації, до я якої належать усі форми аукціонів, конкурсів і торгів. Принципова відмінність від першої групи полягає в тому, що в процесі купівлі обьекта приватизації бере участь кілька покупців між якими виникає змагання за умовами продажу.

Кожний спосіб має певний специф механізм реалізації:

• викуп обьектів приват – спосіб приватизації, за яким власнимком обьекта стає покупець(юр або фіз особа), або товариство покупців, створене працівниками підпр, яке приватизується

• викуп держ майна згідно з альтернативним планом приватизації - за яким власнимком обьекта стає товариство покупців, створене працівниками підпр, яке приватизується, згідно з розробленим товариством покупців планом, що є альтернативним, до плану приватизації запропонованим комісією з приватизації.

• продаж держ майна зданого в оренду з викупом – викуп здійснюється організацією орендарів, згідно з договором оренди

• продаж на аукціоні – спосіб, зя яким власником обьекта стає покупець, який запропонував у ході аукціону максимальну ціну. На аукціоні відбуваються вільні торги, в яких беруть участь усі потенційні покупці, які виявили бажання взяти участь в аукціоні.

• Продаж за некомерційним конкурсом – власником обьекта стає покупець, від якого надійшли найкращі пропозиції відповідно до умов конкурсу або за рівних умов-найкраща ціна

• Продаж за комерційним конкурсом – власником стає покупець, який запропонував найкращу ціну за фіксованих умов

• Продаж за конкурсом з відстрочкою платежу – власником стає покупець, який на конкурсних засадах здобув право сплати за придбанний обьект з відстрочкою платежу на 3 роки за умови попереднього внесення 30% його вартості

• Продаж акцій ВАТ-власником акцій, перетворених у ВАТ держ підприємств, на конкурсних засадах стають покупці, які запропонували найвищу ціну за найбільшку кількість акцій після реалізації акцій на пільгових умовах

78. Заходи щодо предприватизаційної підготовки підприємств в промисловості.

До прийняття рішення про приватизацію проводиться передприватизаційна підготовка державних підприємств, які мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави, або мають у своєму складі відокремлені вир-ва, розвинену соц. інфрастр-ру, майно,що не підлягає приватизації.У світовій практиці приватизації застос. багато заходів для предприватизаційної підготовки під-в.Найпоширеніши з них:

Корпоратизація- перетворення держ. під-ва на відкрите акціонерне тов-во, акції якого належать державі, а засновником є відповідні установи, уповноваженні управляти держ.майном.Ліквідація під-ва, визнаного банкрутом, здійснюється для погашення боргів цього під-ва за рахунок продажу закріпленого за ним майна. Для цього відповідний орган,уповноважений управляти держ.майном, утворює ліквідаційну комісію,завданням якої є реструктуризація боргів під-ва і визначення тих обсягів боргів,які можуть бути погашенні в рез-ті взаємозаліку між під-м, його кредиторами і державою, продажу част. Майна під-ва, і тих, котрі буде запропоновано для погашення майбутньому власнику.Приватизації пвдлягає майно ліквідованого під-ва-банкрута,що залишилося після задоволення вимог кредиторів і оплати праці членів трудоаого колективу цього під-ва.Фінансове оздоровлення під-в здійснюється й такій посл.:1)погаш.боргів під-ва 2)злиття збиткових під-в і фінансово міцних 3)переоформлення короткотермінових кредитів на довготериінові 4)випуск і розміщення ц.п. для мобілізації фін.рес-в 5)продаж майна під-ва-борж. або надання його в оренду 6)перетворення під-ва боржника на інше під-во.Комерціалізація- надання структурним підрозділам статусу юр.особи відп. До чиного законодавства.К. передбачає ведення цими підрозділами самост. Господарської та фін.-екон. діял-ті.У процесі приватизації ком-я набула широкого роз-ку в торгівлі, гро. харчуванні та побутовому обслуговуванні.

79. Порядок приватизації у промисловості.

До прийняття рішення про приватизацію проводиться передприватизаційна підготовка державних підприємств, які мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави, або мають у своєму складі відокремлені вир-ва, розвинену соц. інфрастр-ру, майно,що не підлягає приватизації.У світовій практиці приватизації застос. багато заходів для предприватизаційної підготовки під-в.Найпоширеніши з них: 1) Корпоратизація під-в 2) Ліквідація під-в 3) Фінансове оздоровлення під-в 4) Комерціалізація.Корпоратизація- перетворення держ. під-ва на відкрите акціонерне тов-во, акції якого належать державі, а засновником є відповідні установи, уповноваженні управляти держ.майном.Виділяють 3 напрямки її проведення:1) перетв. на відкриті акц. тов-ва держ.під-в у процесі їх приватизації.2) перетв.на відкриті акц.тов-ва закритих акц.тов-в,понад 75% статутного фонду, який належ Д.,а також створення виробничих і наук-вироб.об’єднань. 3)перетв.на відкр.акц.тов-ва держ.під-в та їх стр-х підрозділів,переданих в оренду.Кожному напрямку відповідають такі процедури корпоратизації: 1 етап- підготовчий(закінчується прийняттям відповідним органом рішення про приватизацію) 2 етап- розроблення плану приватизацію(закінч.затв-м плану приватизації держ.органом приватизації 3 етап-здійснення орг-екон.та юр-правових перетворень. 4етап-продаж акцій (власне приватизація).

80. Оцінка вартості об’єктів приватизації та її вплив на розвиток приватизаційних процесів у промисловості.

Успішне здійснення приватиз.процесів значною мірою залеж.від досконалості методів оцінки вартості майна під-в, що приватизуються.Якщо оцінка вартості держ.майна в проценсі приватизації відповідає справедливій ринковій вартості,то приватизоване під-во має можливість швидкого фін-го оздоровлення і дальшого роз-ку.І навпаки, недостовірна оцінка майна погіршує ефект-ть новостворених під-в, призводить до спаду вир-ва і банкрутства.В сфері державної приватизації існує багато порушень, які стосуються зниження вартості об’єктів і тіньової приватизації(незакона приватизація держ.майна за борги).Для того,щоб уникнути цих порушень потрібно ретельно аналізувати методичні підходи та організаційний мех-м здійснення оцінки держ. майна під час приватизації.Адже процес ціноутворення на майно під час приватизації безпосередньо впливає на реформування відносин власності і промислову політику в Укр.Методика передбачає можл-ть застос-ння 2 конц-й оцінки вартості майна:1)на основі даних бух.обліку(балансова оцінка).2)на основі даних, що отриманні спеціал-ми в процесі ретельного обстеження об’єкта оцінки(експертна оцінка)

Оцінка вартості цілісного майнового комплексу за бал-м мет-м проводиться за формулою:Вц.м.к.=Оз+На+Вкі+Уні+Вдв+(Зз+Фа-Кр). Оз-залишк.вар-ть осн.засобів за даними бух.балансу. На-зал.вар-ть немат.активів,відобр.у балансі. Вкі- відносна вар-ть незаверш. капіт.вкладень. Уні- відн.вар-ть устаткування. Вдв- довг.фін.вкладення.Зз- запаси на затрати. Фа-фін.активи. Кр- кред.заборгованістьНа практиці бал.мет-д можна викр-ти лише як критерій, проміжний рез-т для наступного застосування методів оцінки ринкової вартості майна під-в,шо приват-ся .За умов централізованої сис-ми упр-ння, коли Д.була власником усіх зас-і вир-ва, контролювала розподіл та облік для оцінки вартості майна вистачало бал.вар-ті. Перехід до ринкової ек-ки зумовив необх.застос. експертних мет-в оцінки.Експертну оцінку об’єкта прив-ї відповідно до метод-х вимог потр.проводити з викор-м світ.досвіду експ.оцінок.До таких осн.мет-в належ.: метод доходу, мет.аналогів продажу, метод витрат.Кожний метод дає змогу враховувати певні хар-ки об’єкта.

81. Особливості оцінки окремих видів майна: будівель, споруд, обладнання промислового призначення, нематеріальних активів, цінних паперів.

Методика оцінки вартості будин­ків включає в себе 3 методи: витрат, капіталізації доходу (дохідності) та порівнянного продажу.

Оцінюючи будівлі методом витрат, користуються нормативами вартості однієї одиниці фізичного параметра об'єкта-аналога. Аналіз практики застосування методу витрат у експертних оцінках вартості будинків, дає можливість висновувати, що він має як недоліки, так і переваги проти інших методів. Недоліки цього він не враховує ринкових чинників, зокрема попиту і пропозиції за визначення ціни будівель, а та­кож поточних витрат і доходів від їх експлуатації. Крім того, нормативну базу, яка використовується для визначення ціни, розроблено для морально застарілих архітектурно-будівельних рішень і вона не враховує сучасних будівельних технологій, конструкцій і матеріалівПереваги методу:він забезпечує (за наявності відповідної інформації) ви­значення реальної відновної вартості будинку, яка може вико­ристовуватися як певний індикатор коливання цін на будівлі під впливом ринкових чинників.

З метою впорядкування оцінки вартості нематеріальних активів всі нематеріальні активи під­розділяються на три групи: об'єкт права інтелектуальної власно­сті; об'єкт права користування ресурсами або іншими вигодами; гудвіл (добра репутація фірми).

У процесі експертної оцінки нематеріальних активів застосо­вують три групи методів оцінки: методи, що ґрунтуються на роз­рахунку доходів від володіння нематеріальними активами; мето­ди, що враховують витрати на створення (відтворення) нема­теріальних активів; комбіновані (або ринкові) методи, які врахо­вують як доходи, так і витрати.

Сутність методів оцінки нематеріальних активів за доходом полягає в тому, що спочатку визначається перевага в прибутку проти тих підприємств, які виготовляють аналогічну продукцію, але без використання відповідного нематеріального активу, або проти цього самого підприємства, але до того моменту, як поча­лося використання певних нематеріальних активів. Потім вира­жену в грошовій формі прибуткову перевагу капіталізують (з урахуванням фактора часу до певного моменту, як правило, до дати оцінювання) й отриману величину беруть за вартість нема­теріального активу, що є об'єктом оцінювання.В основу витратного підходу до оцінки нематеріальних акти­вів покладається відомий постулат, що вартість об'єкта оцінки дорівнює витратам на його відтворення з урахуванням середньої для даного виду діяльності норми прибутку (звичайно, якщо ха­рактер нематеріального активу принципово допускає таке відтво­рення). Відповідно до цього підходу визначенню підлягає віднов­на вартість (вартість заміщення) за відрахуванням обґрунтовано­го зносу, тобто залишкова вартість.Ринкові методи оцінки нематеріальних активів за своєю сутні­стю подібні до методів порівняльного продажу за оцінювання вартості нерухомості: вивчається інформація про ціни, за якими укладаються угоди на купівлю-продаж нематеріальних активів, і аналогічні угоди порівнюються з тим, що оцінюється. Різниця в характері активів, що оцінюються, ураховується з допомогою відповідних коригувань. Проте застосування цього підходу на практиці є досить обмеженим, бо нематеріальні активи — річ дуже специфічна.

Оцінка вартості цінних паперів виконується тоді, коли цінні папери належать до довгострокових і короткострокових фінансо­вих активів підприємства, що приватизуються.Цінні папери, що обертаються на вторинному фондовому ринку, оцінюють методом курсової вартості. Оцінка за курсовою вартістю здійснюється на підставі офіційних котирувань фондо­вої біржі або документально підтверджених операцій електрон­ного чи позабіржових ринків.

Якщо об'єктом оцінки є акції, то передбачається, що вони не мають терміну погашення, а відповідний метод оцінки застосову­ється залежно від типу акцій.

Якщо об'єктом оцінки є облігації (ощадні сертифікати та інші види цінних паперів з точно визначеним терміном обігу), то їх вартість дорівнюватиме сумі (приведеній за ставкою дисконту до сучасної вартості) процентів за визначений період і вартості, яка повертається власнику після закінчення терміну обігу.