- •1. Сутність та необхідність промислової політики.
- •4. Методи та засоби промислової політики
- •5. Функції й завдання органів центральної та місцевої влади.
- •6. Система показників обсягу виробництва продукції промисловості та її взаємозв’язок із макроекономічними та мікроекономічними показниками.
- •7. Система показників економічної ефективності в промисловості
- •8. Статистичні й динамічні показники рівня ефективності: тенденції рівня ефективності.
- •9. Типи розвитку промисловості та їх характеристика: екстенсивний розвиток, інтенсивний розвиток.
- •11. Моделювання розвитку промисловості за допомогою виробничих функцій: екстенсивний, інтенсивний, оптимальний розвиток.
- •12. Методичні принципи прогнозування розвитку промисловості.
- •13. Організаційна модель прогнозування зростання промислового виробництва.
- •14. Сутність структури промисловості: відтворювальні пропорції, галузева структура, регіональна структура, соціальна структура, зовнішньоекономічна структура промисловості.
- •15. Структурний ефект та його вимірювання в промисловості.
- •16. Вплив структурних змін на динаміку виробничої функції.
- •17. Активна та пасивна стратегії структурної політики: напрями й методи активної структурної політики.
- •18. Критерії пріоритетності у структурній політиці.
- •19. Нові організаційні форми структурної політики: бізнес-інкубатори, венчурні фірми, технопарки, технополіси.
- •20. Амортизаційні нарахування у системі джерел відтворення основного капіталу у промисловості України.
- •21. Методи амортизації та їх вплив на прискорення оборотності основного капіталу в промисловості.
- •22. Вплив прискореної амортизації на формування витрат у промисловості України.
- •23. Інвестиційно-інноваційне забезпечення оновлення основного капіталу промислових підприємств.
- •24. Роль держави у інвестиційному процесі: принципи державної інвестиційної політики.
- •25. Принципи визначення пріоритетних сфер та об'єктів інвестування.
- •26. Податкове регулювання інвестиційної діяльності.
- •27. Бюджетне регулювання інвестиційної діяльності.
- •28. Грошово-кредитне регулювання інвестиційної діяльності.
- •29. Регулювання інвестиційної діяльності шляхом проведення амортизаційної політики
- •30. Шляхи активізації участі інвесторів у приватизації.
- •31. Регулювання інвестиційної діяльності за допомогою інструментів фондового ринку.
- •32. Експертиза інвестиційних проектів
- •33. Правове та організаційне забезпечення захисту інвестицій
- •34. Залучення іноземних інвестицій та регулювання умов здійснення інвестицій за межі держави
- •35. Традиційні джерела фінансування інвестицій: амортизація, прибуток, кредит.
- •36. Нетрадиційні джерела фінансування інвестицій: акціонерний капітал, облігації, лізинг, інвестування на основі угоди про розподіл продукції.
- •38. Інфраструктура інвестиційного ринку
- •39. Чинники та показники інвестиційної привабливості країни, галузі, регіону, підприємства.
- •40. Дюпонівська модель аналізу інвестиційної привабливості підприємства
- •41. Вартість інвестицій у часі: сутність нарощення і дисконтування вартості
- •43. Нарощення та дисконтування вартості інвестиційних доходів за складним процентом.
- •44. Майбутня та поточна вартість інвестицій при безперервному нарахуванні процентів
- •46. Статистичні методи оцінки інвестиційного ризику, премія за рищик інвестору.
- •47. Інвестиційний цикл та його структура.
- •48. Чистий потік платежів як основа розрахунку економічної ефективності інвестиційних рішень.
- •49. Показники економічної ефективності: чистий приведений доход, внутрішня норма прибутку, коефіцієнт вигоди /витрат, період окупності. Взаємозв’язок показників економічної ефективності інвестицій.
- •51. Критерій та показники оцінки ефективності інвестиційної політики.
- •52. Вплив нтп на розвиток промисловості: статистичний та графічний аналіз.
- •53. Основні цілі, принципи та задачі державної нтп.
- •54. Організаційно-структурні засади державної науково-технічної політики
- •55. Прямі та непрямі методи реалізації науково-технічної політики.
- •56. Нові форми організаційних структур у науково-технічній сфері: бізнес-інкубатори, венчурні фірми, технопарки, технополіси.
- •57. Ефективність державної підтримки інноваційної діяльності.
- •58. Принципи та форми державної інноваційної політики.
- •59. Складові організаційно-економічного та механізму та фінансово-кредитний механізм державного регулювання іноваційної діяльності
- •60. Методи державної інноваційної політики
- •61. Фінансово-кредитний механізм державного інвестування інноваційної діяльності.
- •62. Сутність та особливості продукту інтелектуальної діяльності.
- •63. Класифікація об’ектів інтелектуальної власності та їх структура.
- •64. Об’єкти промислової власності.
- •65. Правова охорона інтелектаульної власності в механізмі реалізації державної інноваційної політики.
- •66. Характеристика законодавчої бази правової охорони промислової власності в Україні.
- •67. Форми трансферу інтелектуальної власності.
- •68. Методи обгрунтування доцільності операцій купівлі-продажу ліцензій.
- •69. Види ліцензійних платежив.
- •70. Принципи встановлення ринкової вартісті ліцензії.
- •71. Необхідність та мета проведення оцінки об’єктів інтелектуальної власності.
- •72. Витратний підхід до оцінки об’єктів інтелектуальної власності.
- •73. Доходний підхід до оцінки об’єктів інтелектуальної власності.
- •74. Порвняльний підхід до оцінки об’єктів інтелектуальної власності.
- •75. Концепція реформування відносин власності: самоуправлінська концепція, концепція приватизації.
- •77. Способи приватизації та їх застосування в промисловості.
- •78. Заходи щодо предприватизаційної підготовки підприємств в промисловості.
- •82. Напрями антимонопольної політики: демонополізація в промисловості, антимонопольне регулювання
- •83. Подвійна роль світового банку: відкритість економіки і структурні диспропорції
- •84. Методи державної зовнішньоекономічної політики щодо промисловості
- •1. Сутність та необхідність промислової політики.
62. Сутність та особливості продукту інтелектуальної діяльності.
Інтелектуальна діяльність — одна з форм життєдіяльності людини, сутнісна основа процесу створення інтелектуального продукту та відтворення інтелектуального капіталу, найпотужніша рушійна сила розвитку людської цивілізації. Вона спирається на сукупність досягнень науки, культури, традиції та духовні цінності
Узагальнюючою формою інтелектуальної діяльності є інтелектуальний продукт — представлена на матеріальних носіях інформація, яка містить нове знання, що є результатом інтелектуальної творчої праці. Таким чином, найзагальніше визначення інтелектуального продукту — нові знання, передані у вигляді інформації.
як першооснова виробничих інновацій інтелектуальні продукти є корисними для виробників. Вони також цікавлять споживачів, які прагнуть задовольнити свої культурні, духовні запити. Відтак результати інтелектуальної праці набувають споживчої цінності, є корисними, придатними для задоволення людських потреб
продуктам інтелектуальної праці притаманна певна специфіка щодо трактування традиційного набору властивостей ринкових товарів: товари і послуги, які створюються на основі кодифікованого знання є унікальними, водночас можливість їх безмежного тиражування породжує ринок гомогенної продукції, що адекватно реагує на динаміку попиту і пропозиції; інтелектуальні продукти є ідеальними, суб'єктивними, пов'язаними з конкретними особистостями, а водночас мають певне матеріальне втілення, доступну для інших людей об'єктивну форму, що сприяє їх реалізації; інтелектуальні продукти, що є результатом науково-технічної діяльності, мають короткий життєвий цикл, підлягають швидкому моральному зносу; для інтелектуальних продуктів поняття відтворення трансформується у поняття тиражування унікальних результатів творчої праці, при цьому витрати виробництва інтелектуальних продуктів і витрати їх тиражування не збігаються; незалежно від того якою мовою, на яких носіях, у якій формі представлені й розтиражовані інтелектуальні продукти, вони завжди мають конкретних творців — авторів ідей; для інтелектуальних продуктів непридатними є традиційні вимірники ринкової цінності, витрати виробництва, граничної корисності тощо.
63. Класифікація об’ектів інтелектуальної власності та їх структура.
Відкриття - виявлення того, що об'єктивно існує, але раніше не було відомо. Тобто це встановлення невідомих раніше, але існуючих закономірностей, властивостей, явищ матеріального світу, які вносять зміни в наші знання про світ. Відкриття має бути доведено, теоретично обгрунтовано та експериментально підтверджено автором. Відкриття є основою винаходу і створення нових технологій виробництва, і лежать в основі НТР. Кожне відкриття характеризується наступними ознаками: 1)Новизна; 2)Фундаментальність; 3)Достовірність; 4)Радикальний характер Способом охорони наукового відкриття є диплом на відкриття. Відкриття являють собою зовсім нові наукові досягнення. Нові відкриття лежать в основі НТР, є основою створення винаходів, принципово нових знарядь праці, технічних процесів і матеріалів.
Винахід - новостворений, раніше не відомий предмет. Воно не повинно повторювати за своєю сутністю тих винаходів, на які раніше видані авторські свідоцтва Винаходом можуть бути визнані нові конструкції: машини, механізми, апарати. Так само винаходом може бути визнане істотно нове рішення задачі в будь-якій області (культури, охорони здоров'я, народного господарства і.т.д.) Так само винаходом може вважатися всякий досягнутий людиною творчий результат. Авторство на винахід охороняється законом і засвідчується патентом міжнародного зразка. Продаж ліцензій, реалізація за ліцензійними угодами, договорами про науково-технічне співробітництво, контрактом про передачу науково технічної інформації та ін Раціоналізаторська пропозиція Ця пропозиція по організації будь-якої діяльності найбільш доцільним способом, з удосконалення застосовуваної техніки, що випускається, і технології виробництва. Використання обладнання та матеріалів більш ефективним способом так само є раціоналізаторською пропозицією. Раціоналізаторська пропозиція має бути рішенням задачі в технологічному аспекті. Авторство охороняється законом про інтелектуальну власність та засвідчується видачею посвідчення. За допомогою раціоналізаторської пропозиції вносяться удосконалення у вже відомі технічні рішення. Так само раціоналізаторську пропозицію можна реалізувати у вигляді обміну досвідом між підприємствами, що спеціалізуються на випуску одного виду продукції.
Промисловий зразок Це нове, придатне до здійснення промисловим способом художнє вирішення виробу, в яких досягається єдність його технічних і естетичних якостей. Завдання, яке вирішується за допомогою промислового зразка, полягає у визначенні зовнішнього вигляду виробу.
Право на промисловий зразок охороняється законом і засвідчується патентом. зразок Промисловий зразок визнається промислово придатним, якщо він може бути багаторазово відтворений через виготовлення відповідного виробу.
Корисна модель Це технічне рішення, яке не відповідає за своїм рівнем вимогам, що пред'являються до винаходів. До корисних моделей відноситься конструктивне виконання засобів виробництва і предметів споживання, а також їх складових частин. Корисна модель є промислово придатною, якщо вона може бути практично використана у промисловості, сільському господарстві, охороні здоров'я та ін галузях діяльності.
Товарний знак є позначенням, призначеним відрізняти товари і (або) послуги одних виробників товарів і послуг від однорідних товарів і послуг інших виробників. Перш за все товарним знаком визнається умовне позначення, символ, який поміщається на продукції, що випускається.
Може реалізуватися у вигляді ліцензії, тобто власник товарного знака може продати ліцензію на його виготовлення виробнику. Реалізується також у вигляді патенту або на основі ліцензійного договору. Товарний знак покликаний сприяти реалізації виробів на ринку.
НОУ-ХАУ - вид інновації та об'єкт безпатентної ліцензії. Під НОУ-ХАУ розуміється різного роду технічні знання та досвід, способи і навички адміністративного, економічного, фінансового та нового порядку, які не є загальновідомими і практично застосовувані у виробничій та господарській діяльності. Воно необхідне для проведення проектування будівництва для проведення НДДКР. Проектне рішення Це результат будь-якого проектування, що виразився в комплексі технічної документації, необхідної для підготовки виробництва будь-якого об'єкта (конструкторська, технологічна підготовка, розробка з проектно-кошторисної документації).
Інжиніринг Це технічні послуги необхідні для розвитку інноваційної діяльності і для розвитку виробництва. інжиніринг - це підготовка техніко-економічних обгрунтувань і проектів; консультації; будівельний, інвесторський і технічний нагляд; коротко і довгострокові консультаційні послуги; проектування нової технології
