- •1. Сутність та необхідність промислової політики.
- •4. Методи та засоби промислової політики
- •5. Функції й завдання органів центральної та місцевої влади.
- •6. Система показників обсягу виробництва продукції промисловості та її взаємозв’язок із макроекономічними та мікроекономічними показниками.
- •7. Система показників економічної ефективності в промисловості
- •8. Статистичні й динамічні показники рівня ефективності: тенденції рівня ефективності.
- •9. Типи розвитку промисловості та їх характеристика: екстенсивний розвиток, інтенсивний розвиток.
- •11. Моделювання розвитку промисловості за допомогою виробничих функцій: екстенсивний, інтенсивний, оптимальний розвиток.
- •12. Методичні принципи прогнозування розвитку промисловості.
- •13. Організаційна модель прогнозування зростання промислового виробництва.
- •14. Сутність структури промисловості: відтворювальні пропорції, галузева структура, регіональна структура, соціальна структура, зовнішньоекономічна структура промисловості.
- •15. Структурний ефект та його вимірювання в промисловості.
- •16. Вплив структурних змін на динаміку виробничої функції.
- •17. Активна та пасивна стратегії структурної політики: напрями й методи активної структурної політики.
- •18. Критерії пріоритетності у структурній політиці.
- •19. Нові організаційні форми структурної політики: бізнес-інкубатори, венчурні фірми, технопарки, технополіси.
- •20. Амортизаційні нарахування у системі джерел відтворення основного капіталу у промисловості України.
- •21. Методи амортизації та їх вплив на прискорення оборотності основного капіталу в промисловості.
- •22. Вплив прискореної амортизації на формування витрат у промисловості України.
- •23. Інвестиційно-інноваційне забезпечення оновлення основного капіталу промислових підприємств.
- •24. Роль держави у інвестиційному процесі: принципи державної інвестиційної політики.
- •25. Принципи визначення пріоритетних сфер та об'єктів інвестування.
- •26. Податкове регулювання інвестиційної діяльності.
- •27. Бюджетне регулювання інвестиційної діяльності.
- •28. Грошово-кредитне регулювання інвестиційної діяльності.
- •29. Регулювання інвестиційної діяльності шляхом проведення амортизаційної політики
- •30. Шляхи активізації участі інвесторів у приватизації.
- •31. Регулювання інвестиційної діяльності за допомогою інструментів фондового ринку.
- •32. Експертиза інвестиційних проектів
- •33. Правове та організаційне забезпечення захисту інвестицій
- •34. Залучення іноземних інвестицій та регулювання умов здійснення інвестицій за межі держави
- •35. Традиційні джерела фінансування інвестицій: амортизація, прибуток, кредит.
- •36. Нетрадиційні джерела фінансування інвестицій: акціонерний капітал, облігації, лізинг, інвестування на основі угоди про розподіл продукції.
- •38. Інфраструктура інвестиційного ринку
- •39. Чинники та показники інвестиційної привабливості країни, галузі, регіону, підприємства.
- •40. Дюпонівська модель аналізу інвестиційної привабливості підприємства
- •41. Вартість інвестицій у часі: сутність нарощення і дисконтування вартості
- •43. Нарощення та дисконтування вартості інвестиційних доходів за складним процентом.
- •44. Майбутня та поточна вартість інвестицій при безперервному нарахуванні процентів
- •46. Статистичні методи оцінки інвестиційного ризику, премія за рищик інвестору.
- •47. Інвестиційний цикл та його структура.
- •48. Чистий потік платежів як основа розрахунку економічної ефективності інвестиційних рішень.
- •49. Показники економічної ефективності: чистий приведений доход, внутрішня норма прибутку, коефіцієнт вигоди /витрат, період окупності. Взаємозв’язок показників економічної ефективності інвестицій.
- •51. Критерій та показники оцінки ефективності інвестиційної політики.
- •52. Вплив нтп на розвиток промисловості: статистичний та графічний аналіз.
- •53. Основні цілі, принципи та задачі державної нтп.
- •54. Організаційно-структурні засади державної науково-технічної політики
- •55. Прямі та непрямі методи реалізації науково-технічної політики.
- •56. Нові форми організаційних структур у науково-технічній сфері: бізнес-інкубатори, венчурні фірми, технопарки, технополіси.
- •57. Ефективність державної підтримки інноваційної діяльності.
- •58. Принципи та форми державної інноваційної політики.
- •59. Складові організаційно-економічного та механізму та фінансово-кредитний механізм державного регулювання іноваційної діяльності
- •60. Методи державної інноваційної політики
- •61. Фінансово-кредитний механізм державного інвестування інноваційної діяльності.
- •62. Сутність та особливості продукту інтелектуальної діяльності.
- •63. Класифікація об’ектів інтелектуальної власності та їх структура.
- •64. Об’єкти промислової власності.
- •65. Правова охорона інтелектаульної власності в механізмі реалізації державної інноваційної політики.
- •66. Характеристика законодавчої бази правової охорони промислової власності в Україні.
- •67. Форми трансферу інтелектуальної власності.
- •68. Методи обгрунтування доцільності операцій купівлі-продажу ліцензій.
- •69. Види ліцензійних платежив.
- •70. Принципи встановлення ринкової вартісті ліцензії.
- •71. Необхідність та мета проведення оцінки об’єктів інтелектуальної власності.
- •72. Витратний підхід до оцінки об’єктів інтелектуальної власності.
- •73. Доходний підхід до оцінки об’єктів інтелектуальної власності.
- •74. Порвняльний підхід до оцінки об’єктів інтелектуальної власності.
- •75. Концепція реформування відносин власності: самоуправлінська концепція, концепція приватизації.
- •77. Способи приватизації та їх застосування в промисловості.
- •78. Заходи щодо предприватизаційної підготовки підприємств в промисловості.
- •82. Напрями антимонопольної політики: демонополізація в промисловості, антимонопольне регулювання
- •83. Подвійна роль світового банку: відкритість економіки і структурні диспропорції
- •84. Методи державної зовнішньоекономічної політики щодо промисловості
- •1. Сутність та необхідність промислової політики.
49. Показники економічної ефективності: чистий приведений доход, внутрішня норма прибутку, коефіцієнт вигоди /витрат, період окупності. Взаємозв’язок показників економічної ефективності інвестицій.
Методика розрахунку економічної ефективності інвестиційних проектів в умовах ринкової економіки базується на дисконтуванні надходжень і витрат грошових коштів (потоку платежів) на певний момент часу. Визначення різних показників, до яких належать чистий приведений дохід, внутрішня норма прибутку, термін окупності капіталовкладень та рентабельність інвестиційного проекту, є результатом порівняння розподілених у часі доходів з інвестиціями та витратами на виробництво продукції, в тому числі й витратами, пов'язаними з прийняттям інвестиційних рішень. Як правило, всі вони в умовах ринкових відносин розраховуються з використанням показника чистого приведеного доходу (NPV). Приведення витрат і доходів здійснюється на момент початку інвестування.
Вплив інвестиційних витрат і доходів на величину NPV можна розрахувати за формулою:
де
Pt — находження чистого потоку платежів
у t-му році; (PV)t— інвестиційні витрати
у t-му
році; d — ставка дисконтування; Т—рік
закінчення інвестиційного циклу; tn
— рік початку експлуатації; tc—
рік закінчення періоду інвестування;
t — поточний номер року.
Часто-густо
формулу NPV записують через показник
чистого потоку платежів:
Внутрішня норма прибутку (часом її називають внутрішньою нормою рентабельності, або внутрішньою нормою дохідності) характеризує рівень прибутковості конкретного інвестиційного проекту й вимірюється величиною дисконтної ставки, за якої приведена вартість грошових надходжень від реалізації інвестиційного проекту дорівнює приведеній вартості інвестицій, тобто внутрішня норма прибутку є ставкою дисконту, за якої чистий приведений дохід від інвестиційного проекту дорівнює нулю.
Економічний зміст IRR полягає в тому, що вона показує таку норму прибутку інвестицій, за якої інвестору однаково ефективно вкласти капітал під IRR відсотків у які-небудь фінансові інструменти чи в реальні об'єкти.
Внутрішню норму прибутку можна визначити з рівняння:
або
На практиці для визначення IRR користуються формулою лі¬нійної інтерполяції.
де А — величина ставки дисконту, за якої NPV позитивна; С — величина ставки дисконту, за якої NPV негативна;
a
— величина позитивної NPV за величини
ставки дисконтуй;
|с| — величина негативної NPV (за абсолютною величиною) за величини ставки дисконту С.
Обчислення величини NPV дозволяє розрахувати абсолютну величину економічного ефекту від реалізації інвестиційного рішення за певної ставки дисконту d. Величина IRR показує відносну економічну ефективність і потім порівнюється з нормою прибутку (відсотковою ставкою), яка існує в інших сферах інвестування.
Коефіцієнт вигоди/витрати розраховується як відношення дисконтованих вигід до дисконтованих витрат. Формула розрахунку має такий вигляд:
де Р, — находження чистого потоку платежів у t-му році (періоді);
(PV)t— інвестиційні витрати в t-му році (періоді);
d — ставка дисконтування;
Т— рік (період) закінчення інвестиційного циклу;
tn— рік (період) початку експлуатації;
tc— рік (період) закінчення періоду інвестування;
t— поточний номер року.
Економічний зміст даного коефіцієнта в тому, що він показує величину потоку платежів у реальній вартості відносно одиниці інвестиційних витрат, тобто рентабельність інвестиційного проекту. Якщо за певної ставки дисконтування d рентабельність дорівнює одиниці, то приведений потік платежів дорівнює приведеним інвестиційним витратам, і чистий приведений дохід дорівнює нулеві. Тож d у цьому разі дорівнює внутрішній нормі прибутку інвестиційного проекту. Якщо норма дисконтування є меншою від IRR, то рентабельність — більшою 1, тобто інвестиційний проект є ефективнішим відносно середньої норми прибутку, обраної як ставка дисконтування.
Випадок, коли рентабельність є меншою від одиниці, означає, що інвестиційний проект неефективний відносно середньої норми прибутку, обраної як ставка дисконтування.
Період окупності визначає інтервал часу, впродовж якого інвестиційні витрати будуть повернуті за рахунок доходів, отриманих унаслідок реалізації інвестиційного проекту. Точніше, період окупності дорівнює інтервалу часу, протягом якого сума чистого прибутку та амортизації, дисконтована на момент завершення інвестицій, дорівнює сумі інвестицій. Іноді період окупності ще називають строком окупності.
Рівняння, з якого можна знайти величину періоду окупності (h) можна записати у вигляді:
де h — термін окупності;
Pt — надходження чистого потоку платежів у /-му році (періоді);
d — ставка дисконтування;
PV—сумарні інвестиційні витрати;
t— поточний номер року (періоду).
Показник періоду окупності звичайно не враховує всього інвестиційного циклу, й отже на нього не впливає потік платежів, які будуть отримані поза межами періоду окупності. Тому його використання є кориснішим на передпроектній стадії, коли приймається рішення про доцільність реалізації інвестиційного проекту. Цей показник служить надійним індикатором ефективності в разі порівняння його з середніми періодами окупності на інших сегментах інвестиційного ринку. Він використовується, як правило, разом з іншими показниками економічної ефективності інвестицій, такими, як NPV, BCR,IRR
Усі розглянуті вище показники економічної ефективності інвестицій є взаємозв'язаними, оскільки в їх основу покладено параметри вигод, витрат, ставки дисконтування періоду інвестування та періоду експлуатації.
50.
Взаємозв'язок показників економічної
ефективності інвестицій.
При обґрунтуванні обсягів інвестицій та їх розподілу обчислюють показники загальної (абсолютної) та порівняльної економічної ефективності. Перші характеризують віддачу капітальних вкладень залежно від рівня, на якому вони обчислюються.
продуктивність — це співвідношення між отриманим результатом та витраченими за одиницю часу ресурсами.
Абсолютна оцінка результату
Відносна оцінка результату
критерій технічної ефективності
Альтернативна вартість
Тому в процесі оцінки ефективності інвестицій усі розглянуті показники доцільно розглядати у комплексі. Інколи навіть такої розгалуженої системи показників буває недостатньо, щоб прийняти рішення про доцільність інвестицій або оцінити наслідки рішення. У цьому разі як додаткові використовуються критерії структури доходів і витрат та структури ризиків.
