- •1. Сутність та необхідність промислової політики.
- •4. Методи та засоби промислової політики
- •5. Функції й завдання органів центральної та місцевої влади.
- •6. Система показників обсягу виробництва продукції промисловості та її взаємозв’язок із макроекономічними та мікроекономічними показниками.
- •7. Система показників економічної ефективності в промисловості
- •8. Статистичні й динамічні показники рівня ефективності: тенденції рівня ефективності.
- •9. Типи розвитку промисловості та їх характеристика: екстенсивний розвиток, інтенсивний розвиток.
- •11. Моделювання розвитку промисловості за допомогою виробничих функцій: екстенсивний, інтенсивний, оптимальний розвиток.
- •12. Методичні принципи прогнозування розвитку промисловості.
- •13. Організаційна модель прогнозування зростання промислового виробництва.
- •14. Сутність структури промисловості: відтворювальні пропорції, галузева структура, регіональна структура, соціальна структура, зовнішньоекономічна структура промисловості.
- •15. Структурний ефект та його вимірювання в промисловості.
- •16. Вплив структурних змін на динаміку виробничої функції.
- •17. Активна та пасивна стратегії структурної політики: напрями й методи активної структурної політики.
- •18. Критерії пріоритетності у структурній політиці.
- •19. Нові організаційні форми структурної політики: бізнес-інкубатори, венчурні фірми, технопарки, технополіси.
- •20. Амортизаційні нарахування у системі джерел відтворення основного капіталу у промисловості України.
- •21. Методи амортизації та їх вплив на прискорення оборотності основного капіталу в промисловості.
- •22. Вплив прискореної амортизації на формування витрат у промисловості України.
- •23. Інвестиційно-інноваційне забезпечення оновлення основного капіталу промислових підприємств.
- •24. Роль держави у інвестиційному процесі: принципи державної інвестиційної політики.
- •25. Принципи визначення пріоритетних сфер та об'єктів інвестування.
- •26. Податкове регулювання інвестиційної діяльності.
- •27. Бюджетне регулювання інвестиційної діяльності.
- •28. Грошово-кредитне регулювання інвестиційної діяльності.
- •29. Регулювання інвестиційної діяльності шляхом проведення амортизаційної політики
- •30. Шляхи активізації участі інвесторів у приватизації.
- •31. Регулювання інвестиційної діяльності за допомогою інструментів фондового ринку.
- •32. Експертиза інвестиційних проектів
- •33. Правове та організаційне забезпечення захисту інвестицій
- •34. Залучення іноземних інвестицій та регулювання умов здійснення інвестицій за межі держави
- •35. Традиційні джерела фінансування інвестицій: амортизація, прибуток, кредит.
- •36. Нетрадиційні джерела фінансування інвестицій: акціонерний капітал, облігації, лізинг, інвестування на основі угоди про розподіл продукції.
- •38. Інфраструктура інвестиційного ринку
- •39. Чинники та показники інвестиційної привабливості країни, галузі, регіону, підприємства.
- •40. Дюпонівська модель аналізу інвестиційної привабливості підприємства
- •41. Вартість інвестицій у часі: сутність нарощення і дисконтування вартості
- •43. Нарощення та дисконтування вартості інвестиційних доходів за складним процентом.
- •44. Майбутня та поточна вартість інвестицій при безперервному нарахуванні процентів
- •46. Статистичні методи оцінки інвестиційного ризику, премія за рищик інвестору.
- •47. Інвестиційний цикл та його структура.
- •48. Чистий потік платежів як основа розрахунку економічної ефективності інвестиційних рішень.
- •49. Показники економічної ефективності: чистий приведений доход, внутрішня норма прибутку, коефіцієнт вигоди /витрат, період окупності. Взаємозв’язок показників економічної ефективності інвестицій.
- •51. Критерій та показники оцінки ефективності інвестиційної політики.
- •52. Вплив нтп на розвиток промисловості: статистичний та графічний аналіз.
- •53. Основні цілі, принципи та задачі державної нтп.
- •54. Організаційно-структурні засади державної науково-технічної політики
- •55. Прямі та непрямі методи реалізації науково-технічної політики.
- •56. Нові форми організаційних структур у науково-технічній сфері: бізнес-інкубатори, венчурні фірми, технопарки, технополіси.
- •57. Ефективність державної підтримки інноваційної діяльності.
- •58. Принципи та форми державної інноваційної політики.
- •59. Складові організаційно-економічного та механізму та фінансово-кредитний механізм державного регулювання іноваційної діяльності
- •60. Методи державної інноваційної політики
- •61. Фінансово-кредитний механізм державного інвестування інноваційної діяльності.
- •62. Сутність та особливості продукту інтелектуальної діяльності.
- •63. Класифікація об’ектів інтелектуальної власності та їх структура.
- •64. Об’єкти промислової власності.
- •65. Правова охорона інтелектаульної власності в механізмі реалізації державної інноваційної політики.
- •66. Характеристика законодавчої бази правової охорони промислової власності в Україні.
- •67. Форми трансферу інтелектуальної власності.
- •68. Методи обгрунтування доцільності операцій купівлі-продажу ліцензій.
- •69. Види ліцензійних платежив.
- •70. Принципи встановлення ринкової вартісті ліцензії.
- •71. Необхідність та мета проведення оцінки об’єктів інтелектуальної власності.
- •72. Витратний підхід до оцінки об’єктів інтелектуальної власності.
- •73. Доходний підхід до оцінки об’єктів інтелектуальної власності.
- •74. Порвняльний підхід до оцінки об’єктів інтелектуальної власності.
- •75. Концепція реформування відносин власності: самоуправлінська концепція, концепція приватизації.
- •77. Способи приватизації та їх застосування в промисловості.
- •78. Заходи щодо предприватизаційної підготовки підприємств в промисловості.
- •82. Напрями антимонопольної політики: демонополізація в промисловості, антимонопольне регулювання
- •83. Подвійна роль світового банку: відкритість економіки і структурні диспропорції
- •84. Методи державної зовнішньоекономічної політики щодо промисловості
- •1. Сутність та необхідність промислової політики.
35. Традиційні джерела фінансування інвестицій: амортизація, прибуток, кредит.
амортизація - систематичний розподіл вартості основних засобів, інших
необоротних та нематеріальних активів, що амортизується, протягом строку їх корисного використання (експлуатації)
Амортизація - це процес поступового перенесення вартості засобів праці у міру зносу їх на вироблений продукт і використання цієї вартості для наступного відтворення (заміщення, відновлення) засобів праці. Вартісне зношування є грошовим виразом фізичного і морального зносу.
За рахунок амортизаційних відрахувань фінансуються витрати:
* на придбання основних засобів та нематеріальних активів для власного виробничого використання, у тім числі на самостійне виготовлення основних засобів для власних виробничих потреб (включно з витратами на виплату заробітної плати працівникам, які були зайняті на виготовленні таких основних засобів);
* на здійснення всіх видів ремонту, реконструкції, модернізації та інших способів поліпшення осн зас
Прибуток є основним джерелом засобів динамічно розвивається. У балансі він присутній в явному вигляді як нерозподілений прибуток, а також у завуальованому вигляді - як створені за рахунок прибутку фонди та резерви.
Розширення власного капіталу може відбуватися шляхом капіталізації частини нерозподіленого прибутку. Залишаючи прибуток у розпорядженні акціонерного товариства, акціонери - власники акцій фактично інвестують її в очікуванні майбутнього зростання ринкової вартості акцій і отримання збільшеного доходу по них. Утримання прибутку - найбільш простий і дешевий спосіб поповнення акціонерного капіталу, оскільки на відміну від емісії акцій воно не пов'язане з витратами на їх розміщення і збут.
Серед позикових джерел фінансування - головну роль зазвичай відіграють довгострокові кредити банків. найважливішим фактором при прийнятті банком рішення про надання позики є наявність ліквідного забезпечення або надійних гарантій.
Це найбільш поширений спосіб фінансування підприємств.
якщо підприємство має в своєму розпорядженні ліквідним забезпеченням і умови надання позики є прийнятними з економічної точки зору, то можна вдатися до банківських позик. Однак вони навряд чи можуть бути єдиним інструментом довгострокового фінансування. Зазвичай використовується комбінація акціонерного і позикового капіталу.
36. Нетрадиційні джерела фінансування інвестицій: акціонерний капітал, облігації, лізинг, інвестування на основі угоди про розподіл продукції.
залучення акціонерного капіталу. Це джерело може бути використаний компаніями та їх самостійними структурами (дочірніми фірмами), що створюються в формі акціонерних товариств. Багато що компанії вже зараз широко використовують можливості залучення акціонерного капіталу до інвестиційної діяльності (для інвестиційних компаній та інвестиційних фондів аналогічною формою залучення капіталу є емісія інвестиційних сертифікатів).
Залучення капіталу за допомогою розміщення облігацій на фінансовому ринку, безумовно, привабливий спосіб фінансування підприємства. Особливо з точки зору власників бізнесу, так як в цьому випадку не відбувається перерозподілу власності. Однак підприємство, яке планує випуск і розміщення облігацій, повинно мати стійке фінансове становище, хороші перспективи розвитку, а облігаційну позику повинен бути забезпечений активами підприємства. Досвід двох останніх років показує, що реальні шанси на успішне розміщення своїх облігацій мають найбільші російські компанії, добре відомі на ринку, що демонструють високі темпи розвитку і діють у привабливих для інвестора галузях, наприклад таких, як енергетика та телекомунікації. Існує дуже високий ризик, що розміщення облігацій на ринку буде безуспішним, якщо немає впевненості в тому, що облігації підприємства будуть сприйняті фінансовим ринком як ліквідний і привабливий інструмент; в цьому випадку слід утриматися від використання даного способу фінансування.
Інвестиційний лізинг є однією з найбільш перспективних форм залучення позикових ресурсів. Він розглядається як один з різновидів довгострокового кредиту, що надається в натуральній формі і погашається у розстрочку. Придбання активів у розстрочку доступно для підприємств, що мають хороший фінансовий стан і позитивні тенденції розвитку. При цьому в якості забезпечення служить купується підприємством актив, який переходить у повну власність підприємства тільки після того, як буде повністю оплачено його вартість. Підприємство має в своєму розпорядженні суму для оплати початкового внеску, що становить від 10 до 50% від вартості придбаного активу. Даний спосіб фінансування в основному використовується при придбанні обладнання. Зазвичай лізингові компанії віддають перевагу тим видам обладнання, яке може бути легко демонтовано і піддано транспортуванні. Саме тому лізингові операції дуже поширені при придбанні транспортних засобів
Угода про розподіл продукції може бути двосторонньою чи багатосторонньою, тобто її учасниками можуть бути декілька інвесторів, за умови, що вони несуть солідарну відповідальність по зобов'язаннях, передбачених такою угодою
37. Структура інвестиційного ринку в промисловості.
