22. Вплив прискореної амортизації на формування витрат у промисловості України.

Амортизаційна політика є одним з головних важелів, що да­ють можливість державі на макрорівні впливати на інвестиційну сферу.

Аналізуючи процеси відтворення основних фондів в Україні більшість економістів висновує, що існуюча амортизаційна полі­тика не сприяє, а навпаки – протидіє нагромадженню інвестиційних ресурсів. Розміри амортизаційних відрахувань підприємств в кілька разів менші від сум, необхідних для відтворення основних фондів. За останні десять років для українських підприємств амортизаційні фонди практично повністю втратили своє значення як джерело власних коштів для фінан­сування інвестицій.

Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» для всіх суб'єктів підприємницької діяльності встановлено режим прискореної амортизації, який ґрунтується на запровадженні підвищених, але постійних на весь період, норм амортизаційних нарахувань та розрахунку зносу, виходячи із залишкової вартості груп основних фондів. Такі заходи можна було б розглядати як намагання держави суттєво знизити загальний рівень оподаткування внаслідок перерозподілу прибутку в амортизаційні фонди і відповідного скорочення бази податку на прибуток. Більший обсяг сформованих коштів амортизаційного фонду може бути спрямований на нове інвестування. Але така загальна позитивна сутність прискореної амортизації суттєво обмежується визначеним у законі порядком нарахування амортизації та ухваленим 1998 року порядком відрахувань частини амортизаційних нарахувань до бюджету. Зараз цей метод майже не використовується.

З метою активізації інвестиційних процесів доцільно: проводити індексацію основних фондів відповідно до темпів зростання цін з періодичністю не менше ніж один раз на рік; відмовитись від застосування знижувальних коефіцієнтів щодо норм амортизації; припинити практику вилучення амортизаційних нарахувань в бюджет; дозволити підприємствам самостійно вибирати методи амортизації та вільно переходити з прискорених методів на рівномірні в будь-який час; запровадити систему контролю цільового використання амортизаційних фондів на цілі інвестування у виробництво.

23. Інвестиційно-інноваційне забезпечення оновлення основного капіталу промислових підприємств.

Аналізуючи взаємозв’язок та напрямки взаємодії між інноваціями та інвестиціями, слід зазначити, що:

 інвестиції забезпечують реалізацію інноваційного процесу, а інновації породжують додатковий капітал, і, відповідно – нові інвестиції;

 інновації складають окремий сегмент інвестиційного ринку і в певній мірі є його об’єктом;

 інновація – це реалізований на ринку результат певної діяльності, одержаний внаслідок інвестування капіталу у створення нового продукту або процессу (технології);

 вважається, що в умовах стабільної економіки всі інвестиції бажано мають бути інноваційної спрямованості, а в умовах кризи інвестиції повинні бути спрямовані на підтримку діючих технічно відсталих виробничих фондів;

 інвестиції без інновацій призводять до відтворення ресурсовитратного та застарілого обладнання , відповідно – до орієнтації на екстенсивний шлях розвитку.

Таким чином, інвестиційні та інноваційні процеси слід розглядати не окремо, а у комплексі

Успішна реалізація інвестиційно-інноваційної стратегії можлива за умови забезпечення наступних вимог:

- узгодженість розмірів інвестицій, які можуть бути спрямовані на інновації, з ресурсним потенціалом;

- узгодженість необхідності інновацій та можливих обсягів залучення інвестицій;

- визначеність терміну реалізації завдань інвестиційно-інноваційної стратегії;

- визначення реальних часових рамок, необхідних для впровадження нововведень, які дають змогу залучати інвесторів