3. Протипожежний захист ректифікаційних колон

Нормативні документи.

Основні вимоги до протипожежного захисту установок ректифікації

викладені у таких нормативно-керівних документах:

1. ВУПП-88 (ВНТП 28-79), "Протипожежні норми проектування

підприємств нафтопереробної та нафтохімічної промисловості"

2. ВНЕ 5-79, "Правила пожежної безпеки при експлуатації підприємств

хімічної промисловості".

3. ППБ-79, "Правила пожежної безпеки при експлуатації

нафтопереробляючіх підприємств".

4. "Правила пожежної безпеки в Україні".

Всі основні вимоги можна поділити на 6 груп.

1. Вимоги до розташування.

- між колонами та сусідніми апаратами, установками та спорудами

повинні бути протипожежні розриви відповідно до ВУПП-88. (табл.2.5, /1/)

2. Вимоги до обладнання.

- "юбки" колон повинні бути з межею вогнестійкості не менше 2 годин;

(п.6.32 /1/)

Це досягається захистом "юбок" або облицюванням цеглою, або

оштукатуренням цементним розчином по металевій сітці.

- повинні бути запобіжні клапани з відвідними трубами - при кількості

тарілок до 40 зверху, при більшій - зверху та знизу;

Відвідні труби потрібні щоб не травмувати робітників при спрацюванні

клапанів, якщо вини будуть знаходитись десь поруч. Можливість

спрацювання клапанів треба враховувати і при виборі позицій ствольників

при пожежогасінні.

- повинні бути стояки парогасіння діаметром 40 мм з шлангами на

кожному ярусі і з тиском пари не менше 6 атм; (п.8.45 /1/)

Такі пристрої використовують як первинні засоби пожежогасіння для

ліквідації малих загорань.

- повинні бути автоматичні регулятори тиску та температури колон;

(п.8.4.1 /2/, 3.4.2 /3/)

- повинні бути блискавкозахист та заземлення.

3. Вимоги до електрообладнання.

Повинно бути по зоні класу В-Іг в межах 3 м від колон та 5 м від

запобіжних клапанів.

4. Вимоги до пожежного водопостачання.

- біля колон повинні бути стаціонарні лафетні стволи (ПЛС-20С) із

розрахунку подачі одного струменя в кожну точку (за винятком колон з Тр >

450'С); (п.8.26 /1/)

- при висоті колон більше 30 м повинні бути кільця зрошування; (п.8.26

/1/)

- при висоті колон більше 10 м повинні бути сухотруби діаметром 80

мм. (п.8.15 /1/)

5. Вимоги до пожежної автоматики.

- по периметру через кожні 100 м і не ближче 5 м до межі установки

повинні бути ручні пожежні сповіщувачі. (п.8.5 /1/)

6. Вимоги до протипожежного режиму.

- повинні бути інструкції про заходи пожежної безпеки;

- повинні бути графіки ТО та ППР;

- повинні бути щитки з аварійним іскробезпечним інструментом та знаки

безпеки;

- замащена теплоізоляція повинна терміново замінюватись;

- розливи ЛЗР-ГР повинні засипатися піском та вилучатися з установки;

- повинні бути ПЗПГ на кожну колону:

- вогнегасники - 2 шт.

- пісок (0,5 куб.м) та лопата - 1 комплект

- кошма 2 х 2 м - 1 шт.

45. Пожежна небезпека та протипожежні вимоги до процесів абсорбції.

1. Призначення, види та робота установок абсорбції.

Сутність та види процесів сорбції.

Сорбція - це властивість окремих речовин поглинати гази або пару рідин.

(лат. sorbere - поглинати)

Речовини, які мають такі властивості, звуться сорбентами.

Таким чином:

Сорбенти - це речовини, які здатні поглинати гази або пару рідин.

Процес сорбції зворотній, тобто із сорбентів можна вилучити раніш

поглинуті гази або пару рідин. Такий процес зветься десорбцією. Таким

чином:

Десорбція - це процес вилучення із сорбентів раніш поглинутих газів або

пару рідин. (лат. de... - приставка означаюча відділення, вилучення,

відміну).

На швидкість та повноту процесів сорбції та десорбції впливають такі

параметри, як температура та тиск. При цьому для покращення проходження

процесів необхідно:

- для сорбції - низька температура та високий тиск;

- для десорбції - висока температура та низький тиск.

Процеси сорбції відбіркові, тобто кожний із різновидів сорбентів здатний

поглинати тільки якийсь один з конкретних газів або пару конкретної

рідини. Універсальні сорбенти стрічаються дуже рідко.

У якості сорбентів використовують такі рідини, як ацетон, спирти,

бензол та інші вуглеводні рідини, окремі луги та кислоти, а також

активоване вугілля та спеціальні тверді штучні речовини - силікагелі.

Існують такі різновиди процесів сорбції:

Абсорбція - процес поглинання газів рідкими сорбентами.

Такі процеси використовують у виробництві поліетилену для вилучення

з етилену ацетилену за допомогою ацетону або їдкого натрію (луги), а

також для розділення вуглеводних газів на заводах оргсинтезу.

Адсобція - процес поглинання пари рідин твердими сорбентами.

Цей процес використовують на нафтопромислах для вилучення пари

бензинових фракцій з нафтового газу, а також для вилучення пари

розчинників з повітря великих фарбувальних ванн та сушарень фарбованих

виробів. Такий процес не тільки дозволяє повернути у виробництво дорогі

розчинники, а і зменшує забруднення навколишнього середовища.

Хемосорбція - процес поглинання газів сорбентами з утворенням

нестійких хімічних сполук.

Так, наприклад, звичайна вода здатна поглинати вуглекислий газ з

утворення вуглекислої кислоти, яка при нагріванні або зменшені тиску легко

розкладається на воду та вуглекислий газ.

Таким чином сорбція - це фізичний процес поглинання газів або пари

рідин спеціальними речовинами, які звуться сорбентами. Процеси сорбції

зворотні, що дозволяє вилучати раніш поглинуті гази та пару. Оскільки у

процесах сорбції та десорбції обертаються горючі гази, горючі рідини та їх

пара, це вимагає їх вивчення для розробки конкретних заходів

протипожежного захисту.

Будова та робота установок абсорбції.

Установки абсорбції призначені для вилучення окремих газів із сумішей

рідкими сорбентами.

Типова одноступенева установка абсорбції складається з таких основних

елементів

- скрубер;

За конструкцією аналогічний насадочній ректифікаційній колоні, тобто

весь простір корпуса скрубера заповнений насадочними кільцями.

- ємність чистого сорбенту;

- десорбер;

Його конструкція схожа з конструкціями ковпачкових або жолобкових

ректифікаційних колон.

- ємність чистого сорбенту;

- холодильник.

Для охолодження чистого сорбенту використовують кожухотрубні

теплообмінники, крізь які пропускають охолоджені водні розчини солей,

так званні "розсоли". Розсоли попередньо охолоджують на аміачних

холодильних установках.

Крім перерахованого обладнання на установках абсорбції розташовують

компресорні та насосні станції, проміжні ємності для запасу сорбенту,

можуть бути газові резервуари або газгольдери.

Принцип дії таких установок можна розглянути на прикладі розділення

двокомпонентної суміші газів.

Суміш газів А+Б під тиском подається в нижню частину скрубера і

підіймається верх. Назустріч їй по насадочним кільцям стікає холодний

рідкий сорбент і поглинає з суміші газ А, а газ Б виходить через шоломову

трубу для подальшого використання.

Насичений сорбент збирається у ємність, перекачується в верхню

частину десорбера і стікає по тарілках вниз. Десорбер в нижній частині має

підігрів водяною парою. За рахунок підігріву та значного зменшення тиску

газ А вилучається із сорбенту та відводиться з десорбера для подальшого

використання.

Чистий сорбент збирається у ємність, далі прокачується крізь

холодильних для охолодження і знову повертається у скрубер.

Для більш ретельного вилучення окремих газів з сумішей

використовують багатоступеневі установки абсорбції, в яких суміш газів

послідовно прокачують через декілька скруберів.

Як видно, установки абсорбції відносяться до установок безперервної

дії. Їх будова достатньо складна та насичена різноманітним обладнанням.

Оскільки на них обертаються горючі гази вони вимагають окремого

аналізу пожежної безпеки для подальшої розробки заходів протипожежного

захисту.