45. Класифікація складів та види сховищ лзр-гр. Особливості пожежної небезпеки та протипожежні вимоги до обладнання резервуарів і до резервуарних парків нафтобаз.

Призначення, класифікація та пожежна небезпека складів ЛЗР-ГР

Після видобування нафти, її переробки і отримання різноманітних

нафтопродуктів (бензину, дизельного пального, масел та різних

розчинників) істотно виникає потреба в їх тимчасовому зберіганні з

наступною реалізацією споживачам. З цією метою створюють спеціальні

комплексні споруди, які забезпечують не тільки тимчасове

збереження нафти та нафтопродуктів, але і їх прийом від виробників та

реалізацію споживачам.

Таким чином:

Склади нафти та нафтопродуктів (у подальшому - СНН) призначені

для приймання, зберігання та реалізації нафти і нафтопродуктів.

В окремих випадках такі склади називають також "складами ЛЗР-ГР",

"паливно-мастильними складами" (ПМС), а великі склади нафтобазами.

Основним нормативним документом який визначає класифікацію таких

складів, вимоги до їх розташування, будівель, технологічного

обладнання, а також до їх протипожежного захисту є відомчі будівельні

норми ВБН В.2.2-58.1-94 "Проектування складів нафти і нафтопродуктів

з тиском насичених парів не вище 93,3 кПа" (700 мм рт.ст.).

Відповідно до цих норм (п.1.2) СНН поділяються на 2-і групи - першу

та другу, до яких відносяться:

- СНН 1-ї групи - самостійні СНН (так званні "нафтобази"), а також

товаро-сировинні парки нафтопереробних та нафтохімічних заводів;

- СНН 2-ї групи - видаткові склади нафтопродуктів, що входять до

складу підприємств та організацій (промислових, транспортних,

сільськогосподарських тощо).

До СНН 1-ї групи, наприклад, відносяться обласні та регіональні

нафтобази.

З метою забезпечення нормальної роботи до їх складу входять:

· зливо-наливні пристрої (ЗНП) для забезпечення прийому

нафтопродуктів та їх видачі споживачам;

Такі пристрої робляться відкритими і можуть бути залізничними,

морськими, річковими та автомобільними.

· резервуари для тимчасового зберігання нафтопродуктів;

· сховища нафтопродуктів в тарі - в діжках, бідонах та банках;

· насосні станції - відкриті або закриті;

· котельні;

· майстерні;

· пожежні депо;

· адміністративні та господарські будівлі та споруди;

· закриті або відкриті очисні споруди для очищення

каналізаційних стоків.

СНН 2-ї групи, що входять до складу підприємств мають значно менші

розміри і до їх складу входять:

o наземні або підземні резервуарні сховища;

o сховища нафтопродуктів в тарі;

o роздавальні колонки та майданчики.

Пожежна небезпека СНН характеризується 5-а факторами, до яких

відносяться:

1. Наявність великої кількості ЛЗР-ГР з різними температурами

спалаху (Тсп), серед яких можуть бути:

o бензини - ЛЗР з Тсп біля -4О"С, з Тн = -40"С та Тв = 0"С;

o гас (освітлювальний та авіаційний) - ЛЗР з Тсп біля +30"С,

o з Тн = +30"С та Тв = +80"С;

o дизпалива (ДЗ - зимове, ДЛ - літне та ін.) - ГР з Тсп біля +65"С;

o мазути (флотські Ф-5, Ф-12 та топочні) - ГР з Тсп біля +80"С;

o масла - ГР з Тсп від +80"С до +200"С.

Таким чином на СНН можуть бути приміщення та споруди таких

категорій:

- при наявності ЛЗР з Тсп до +28"С - категорії "А";

- при наявності ЛЗР з Тсп від +28"С до +61"С - категорії "Б";

- при наявності ГР з Тсп більше +61"С у холодному стані категорії "В".