
- •1 Основні положення метрологічного нагляду
- •1.1 Види випробувань звт
- •1.2 Види та методи повірок звт
- •1.3 Методика виконання вимірювань
- •1.3.2 Розробка, експертиза і затвердження документа на мвв.
- •1 Теоретичні відомості
- •2 Завдання до практичної роботи
- •3Контрольні запитання
- •1 Теоретичні відомості
- •2 Завдання до практичної роботи
- •3Контрольні запитання
- •1 Теоретичні відомості
- •2 Завдання до практичної роботи
- •3Контрольні запитання
- •1 Теоретичні відомості
- •2 Завдання до практичної роботи
- •3Контрольні запитання
- •2 Завдання до практичної роботи
- •3Контрольні запитання
- •1 Теоретичні відомості
- •2 Завдання до практичної роботи
- •3Контрольні запитання
- •2 Завдання до практичної роботи
- •3Контрольні запитання
- •1 Теоретичні відомості
- •2 Завдання до практичної роботи
- •3Контрольні запитання
- •2 Завдання до практичної роботи
- •3Контрольні запитання
- •2 Завдання до практичної роботи
- •3Контрольні запитання
1 Теоретичні відомості
Перший спосіб повірки полягає у встановленні дійсних значень або градуювання всіх ЗВ, що надійшли на повірку (див. підрозділ 1.2, ст. 15).
Як вже згадувалось в першій частині, при повірці першим способом необхідно використати критерій V р (поріг допустимих значень довірчих
меж нестабільності метрологічних характеристик ЗВ при заданій довірчій вірогідності Р).
Корегування міжповірочного інтервалу необхідно проводити в такій послідовності:
1. За статистичними характеристиками процесу дрейфу метрологічних характеристик ЗВ обчислюють [4]:
V р (Ті ) = тах {(Пр1 (Ті ),Пр2 (Ті))}, (2.7)
де
*р - Ц(Т)
1 - 2рИ(Ті
V р1 (Ті) = т(Ті) + 1^ЦТЦ а(Ті )ехр(- К (Ті)); (2.8)
1 - 2рИ(Ті
)
^
(Ті)
=
т(Ті)-
^+
^
^о(Ті
)ехр(-
К(Ті)),
(2.9)
1 + 2рИ(Ті
де 2р - квантиль нормального закону розподілу при довірчій ймовірності Р; Ті - початкове значення міжповірочного інтервалу.
Якщо 30<№<100, то параметри И(Ті) і К(Ті) приймаються рівними
нулю.
2. Із стандартного ряду міжповірочних інтервалів його друге значення Т2 вибирають рівним найближчому значенню до першого міжповірочного інтервалу Т1.
Якщо V р (Ті) >> V р (V р поріг допустимих значень довірчих меж, що
заданий виробником), то потрібно вибрати Т2<Ті.
Якщо Vр (Ті) << Vр, то потрібно вибрати Т2>Ті.
Для вибраного Т2 перерозраховують V р (Т2) за формулами (2.7 -
2.9).
Якщо
Vр є|ур(Т1),Vр(Т2)], (2.10)
то наближення закінчуються, і міжповірочний інтервал приймають рівним тіп(Ть Т2).
Якщо остання умова (2.10) не виконується, то вибирають Т=Т3, який найближче до Т2 і повторюють операції за пунктами 1 - 4.
5. Наближення закінчуються на і-тому кроці, при якому буде вперше виконана умова (2.10). Міжповірочний інтервал в цьому випадку приймають рівним Т= тіп(Ті, Ті+1).
Якщо ж умову (2.12) не вдається виконати, після суттєвої зміни міжповірочного інтервалу, то вибирають Т=Ті, яке найближче до міжповірочного інтервалу Т2.
Приклад. Поріг допустимих значень довірчих меж, що заданий виробником Vр, для термопар типу ХА беремо рівним 0,65.
За отриманими аналітичними залежностями т(() і о(() в результаті розв'язання практичної роботи №1 визначаємо V р (12) = 1,037.
Це значення порівнюємо з порогом допустимих значень довірчих меж нестабільності метрологічних характеристик термопар ХК. Оскільки V р (Т1) > V р, то зменшуємо значення Т1. Наступне значення Т2 вибирають із
стандартного ряду, найближче до Т1. Відповідно до ряду, що наведений в першому розділі (ст. 15), інтервал Т2 беремо рівним 11 місяцям.
Далі проводимо обчислення з новим значенням Т2. Отримане значення Vр(11)=0,97 знову порівнюємо з Vр (Т2) =0,97>Vр. Оскільки це
значення знову більше від заданого виробником V то Т3 беремо рівним
10 місяцям, знову визначаємо Vр (10), і так до тих пір, поки не виконається
умова (2.10).
Дана умова (2.10) для термопар, що розглядаються виконується при Т7 = 6 місяців.