
- •1. Структура та завдання системи фізичного захисту обєкту охорони.
- •26. Завдання системи інженерно-технічної укріпленності обєктів охорони.
- •31. Інженерні засоби блокування проїзду. Класифікація та призначення.
- •56. Канали витоку інформації. Методи та засоби захисту інформації від її витоку.
- •11. Засоби виявлення порушника охоронною сигналізаціэю об`єкта.
- •41. Вимоги до вибору елементів мережевої сккд для обладнання об’єкту охорони.
- •23.Сигналізаційні комплекси охорони периметру.Принцип дії,призначення характеристики.
- •53.Призначення та завдання тзі.
- •55. Нормативно-правові підстави діяльності тзі
- •25. Структура системи інженерно-технічної укріпленості Об'єкта охорони
- •12.Засоби виявлення порушника охоронної сигналізації об'єкту.
- •42.Задання системи відео спостереження у забезпеченні захисту об’єкту охорони.
- •5. Структурна схема технічнихзасобівохорони периметру.
- •35. Порядок створеннятехнічногозавдання на розробку проекту
- •13.Радіохвильові засоби виявлення порущника
- •43.Класифікація склад та можливості систем охоронного відеоспостереження
- •24. Призначення та завдання системи інженерно-технічної укріпленості обєкта охорони.
- •54.Особливості реалізації тзі в діяльності удоу
- •30. Мзп. Призначення, принцип дії та характеристики.
41. Вимоги до вибору елементів мережевої сккд для обладнання об’єкту охорони.
Мережеві системи контролю доступом: більш складні системи, включають в себе один або кілька комп'ютерів, від двох і більше контролерів об'єднаних в одну мережу (звідси і назва «Мережеві») можуть контролювати доступ, грунтуючись на розклад робочих графіків. Система може складати протокол всіх подій: проходів користувача через певну двері в певний час, спроб несанкціонованого доступу і т.д.
Програмне забезпечення дозволяє отримувати різні види звітів про події, які відбувалися в системі за певний час. Також, різні системи контролю доступу можуть мати великий набір додаткових функцій, таких як: захист від несанкціонованого проникнення в приміщення шляхом передачі карти доступу іншій особі, графічне представлення на моніторі комп'ютера плану об'єкту, що охороняється з відображенням тривожних ситуацій, а також можуть бути інтегровані з відеоспостереженням і охоронною сигналізацією.
На вході у офіс і виході потім із нього встановлюються зчитувачі інформації ідентифікаторів. Зчитувачі також встановлюються на входах дверей у всередині офісу. Причому особливо важливих приміщеннях (наприклад, бухгалтерія, склад та інших.) У системі кожному коду поставлено відповідність інформацію про правах доступу власника електронного ключа. За підсумками зіставлення цієї інформації та ситуації, коли він показали «ключ», система приймають рішення: контролер відкриває чи блокує прохід крізь двері, переводить приміщення в режим охорони, включає сигнал тривоги й т.д.
У процесі моніторингу контрольованих об'єктів інформацію про всі події, що з доступом в контрольовані приміщення, датчиками сигналізації і клубною роботою системи, і навіть дії операторів фіксується у спеціальній базі даних на жорсткому диску комп'ютера («системний журнал»). Є можливість для пошуку, сортування і добору базі даних електронних карток зареєстрованих власників ключів із найбільш різним критеріям.
Програмне забезпечення системи дозволяє вести облік робочого дня співробітників і відвідувачів, яким видано «ключі», отримувати різноманітні звіти про події системі за обрані часові відтінки. Крім контролю та управління доступом до приміщень система здатна контролювати найрізноманітніші контрольні кнопки, пожежні извещатели і датчики сигналізації. Причому датчики, що входять до склад системи, може бути як окремими адресними сенсорами, і датчиками, які входять у звані адресні групи датчиків (зони). У час спрацьовування датчика система автоматично відповідно до заздалегідь заданої установкою може ввімкнути чи вимкнути ту чи іншу пристрій (сирену, насоси пожежогасіння), розблокувати дверцят і т. п. Подія фіксується в «системному журналі».
Централізована постановка і зняття з охорони здійснюється з робочого місця (комп'ютера) адміністратора системи чи чергового оператора. Крім цього, окремі приміщення чи поверхи можуть ставитися і зніматися з охорони уповноваженим співробітником організації. Інформація про те, які приміщення і проходи перебувають при варті чи знято з охорони, відображається на поетажних планах будинку.
До складу системи то, можливо включено обладнання видео-наблюдения (відеокамери,відео-мультиплексор) у необхідних зонах. Зображення від відеокамер передається на екрани комп'ютерів системи і/або записується до бази даних після спрацьовування певного датчика чи з таймеру. Кількість виходіввидео-мультиплексора та її параметри залежить від його типу.
За необхідності проводити візуальний моніторинг об'єктів можна також ознайомитися й у режимі відображення поетажних планів, у яких наочно відображається ситуація у будинку. Якщо цю систему має досить складну структуру і контролює об'єкти, які працюють у багатоповерховому будинку чи окремі будівлі, плани може мати ієрархічну структуру типу «Загальний докладний». І тут ситуація у будинках відображається спільною для схематичному плані, а у разі виникнення екстреного події розкривається докладний план відповідного поверху чи приміщення. Система може цілодобово функціонувати у двох основних режимах: в комплексному, коли роботою системи управляє комп'ютер моніторингу, й у автономному режимі роботи контролера. Тривалість автономної роботи системи у разі відсутності електроживлення у мережі може становити 24 годин.Двух режимность роботи системи дуже багато важить при контролі датчиків сигналізації. Усі факти спрацьовування датчиків в автономному режимі зберігаються у пам'яті контролера із зазначенням часу, місця (зони) та певного типу датчика. При перехід у комплексний режим що накопичилися у автономному режимі повідомлення про спрацьовуванні датчиків видаються на екран комп'ютера та автоматично переписуються в «системний журнал».