4. Котирування цінних паперів та оприлюднення їх біржового курсу

Котирування — це механізм визначення та фіксації ринкової ціни цінного папера. ФБ затверджує порядок котирування цінних паперів та інших фінансових інструментів за технологіями проведення торгів, у тому числі із застосуванням електронної системи торгів і порядок визначення біржового курсу цінних паперів.

Біржовий курс цінного папера оприлюднюється із зазначенням дати його визначення. Біржовий курс цінного папера не визначається при первинному розміщенні цінних паперів, за угодами РЕПО, за угодами, укладеними на підставі адресних заявок, за угодами, укладеними при проведенні торгів з продажу акцій, що належать державі.

Біржовий курс цінних паперів, визначений за результатами біржових торгів, підлягає обов'язковому оприлюдненню на власному веб-сайті ФБ (у цілодобовому режимі), а також може бути оприлюднений в періодичному друкованому виданні ФБ і ДКЦПФР. Біржова угода не може укладатися за заявками, які подає один учасник біржових торгів, за винятком випадків, коли учасник подає заявки на купівлю та продаж цінних паперів та інших фінансових інструментів в інтересах різних його клієнтів або з метою укладання угоди зі своїм клієнтом.

Якщо фондовою біржею установлюються додаткові вимоги щодо визначення біржового курсу, такі вимоги погоджуються з Комісією.

Ліквідність ринку відповідних цінних паперів, які допущені до торгівлі на ФБ, може підтримуватися маркет-мейкером. Порядок отримання учасником біржових торгів та позбавлення учасника біржових торгів статусу маркет-мейкера, зобов'язання, що приймає на себе маркет-мейкер для підтримання ліквідності цінних паперів та інших фінансових інструментів, встановлюються правилами фондової біржі.

5. Сутність та значення позабіржового ринку.

Торгівля цінними паперами на фондових біржах є досить ефективною, що зумовлюється підвищеною надійністю вкладення капіталу завдяки жорсткому контролю за угодами і глибокою перевіркою фінансового стану емітента. Поряд із біржовим ринком існує позабіржовий. Суть позабіржового фондового ринку виражено його назвою – це та частина фондового ринку, що перебуває поза сферою діяльності фондових бірж. Незважаючи на те, що біржовий і позабіржовий ринки конкурують між собою, їх слід розглядати не як такі, що взаємовиключають, а як такі, що взаємодоповнюють один одного. Питома вага позабіржового фондового ринку різна в різних країнах: в Японії вона становить лише 1 %, у США – 25%, Чехії – 60%, Словаччині – 80%, Росії – 90%, в Україні – 98%.

Роль позабіржового ринку полягає в тому, що він:

• збільшує обсяг інвестицій, оскільки завдяки своїй розгалуженості, масовості та оперативності наближає фондовий ринок до дрібного інвестора;

• оперативно знаходить для інвесторів найвигідніші об`єкти вкладання капіталу;

• сприяє розвитку фондового ринку на рівні регіонів (областей, районів, міст), виявляючись корисним економічним інструментом для місцевих органів влади;

• створює передумови для прискорення розвитку інфраструктури фондового ринку в країні, зокрема для створення електронних інформаційних каналів і мереж, що забезпечують відкритість процесу випуску й обігу цінних паперів та обґрунтованість рішень, що приймаються, щодо їх продажу й купівлі;

• є сприятливим середовищем розвитку послуг для учасників фондового ринку: інвестиційного консультування, управління портфелями цінних паперів, інших видів діяльності фондових бірж;

• змушує фондові біржі постійно вдосконалювати якість своєї роботи, щоб вистояти в конкурентній боротьбі з позабіржовим ринком.

Позабіржовий ринок є неоднорідним через різний ступінь його організованості. Тому його можна поділити на дві частини:

• організаційно оформлений (торговельні системи)

• неорганізований (вуличний, дилерський ринок).

Позабіржовий і біржовий ринки певною мірою протистоять один одному, але в той же час і взаємодоповнюють. Таке протиріччя виникає тому, що, виконуючи спільну функцію по торгівлі і обігу цінних паперів, вони керуються специфічними методами їх відбору і реалізації.

Таблиця1.

Порівняльна характеристика організованого позабіржового ринку і біржового ринку

Позабіржовий ринок (первинний, організований)	Біржовий ринок
Охоплює, як правило, лише нові випуски цінних паперів і, головним чином, розміщення облігацій торгово-промислових корпорацій.	Охоплює старі випуски цінних паперів і, головним чином, акції торгово-промислових корпорацій.
Переважно здійснюється фінансування відтворювального процесу.	За допомогою скупки акцій відбувається перерозподіл контролю над корпораціями і фірмами, йде формування і “перетасовка” між різними фінансовими групами + здійснюється частина фінансування, переважно через малого і середнього вкладника.
Діє колективний вкладник в особі великих кредитно-фінансових інститутів, передусім комерційних банків і страхових компаній.	Більш активний індивідуальний вкладник (хоч поступово йде процес витіснення його з операцій кредитно-фінансовими інститутами).
Не має власного визначеного місця торгівлі цінними паперами.	Операції по продажу цінних паперів здійснюються на біржі, тобто на визначених ринках або місцях.

Організований позабіржовий ринок пропускає через себе нові випуски облігацій, які потім, при послідуючій перекупці, потрапляють на біржу. Але значна частина облігацій залишається на руках (в активах) кредитно-фінансових інститутів і на біржовий ринок не потрапляє.

В кількісному співвідношенні позабіржовий ринок більший, ніж біржовий, оскільки на перший поступає щорічно більша кількість випусків. В той же час у вартісному вираженні можливості біржового ринку більші, ніж позабіржового, так як на біржі накопичена значна кількість дорогих фондових цінностей. Окрім того, часті спекуляції, буми і інфляції підштовхують зростання вартості акцій (що переважають на біржовому ринку).

У всьому світі спостерігаються тенденції до зростання обсягів позабіржового обороту. Але не слід вважати, що сучасна роль фондової біржі в торгівлі цінними паперами зменшується. Біржа продовжує виконувати важливу роль по акумуляції і мобілізації грошового капіталу. Цей ринок забезпечений швидкою і кваліфікованою інформацією, має в розпорядженні цілу систему спеціалізованих посередницьких і консультативних фірм. Тобто біржа – це своєрідний сервіс по обслуговуванню ринку капіталів і кредитної системи. Тому на біржах багато індивідуальних вкладників.