2.2. Аналіз особливостей соціальної адаптації вихованців дитячих будинків методом спостереження (на прикладі Комишуваської школи соціальної реабілітації)

В рамках реалізації завдань бакалаврської роботи було проведено дослідження практики забезпечення соціальної адаптації вихованців інтернатних установ (на прикладі Комишуваської загальноосвітньої школи соціальної реабілітації) методом спостереження за наступною програмою.

1. Теоретико-методологічний розділ

По-перше, у демографічній структурі осіб, які вчинюють злочини, відбуваються негативні зміни: спостерігається разюче поповнення злочинного середовища неповнолітніми правопорушниками, що припускає необхідність розробки ефективних заходів попередження рецидивної злочинності неповнолітніх. Найбільш перспективним і ефективним напрямком у профілактиці злочинності неповнолітніх повинно бути, не так зване виправлення у місцях позбавлення волі, а ефективна організація соціальної адаптації неповнолітніх громадян, які звільнилися від відбування кримінального покарання.

По-друге, аналіз стану злочинності неповнолітніх свідчить про низку проблем, які під впливом непростих соціально-економічних процесів мають тенденцію до загострення. Це стосується перш за все соціального захисту неповнолітніх, які звільняються з місць позбавлення волі і які потребують підтримки суспільства й держави в трудовому, освітньому і побутовому влаштуванні. Невирішеність на сьогоднішній день комплексу проблемних питань, які стосуються механізму соціальної адаптації неповнолітніх, звільнених з місць позбавлення волі, викликає особливу тривогу, оскільки сприяє їх повторній злочинності.

Нарешті, по-третє, неповнолітні правопорушники, які потрапили до спеціального закладу, – це найуразливіша категорія, яка найбільше потребує реабілітації. Треба констатувати, що вони ще зберегли себе як особистості й ще не втрачені для суспільства.

Ці та інші обставини обумовили об'єктивну необхідність розробки механізму соціальної адаптації неповнолітніх, звільнених з спеціальних інтернатних закладів саме як ефективного заходу попередження злочинності цієї категорії засуджених.

Об’єктом дослідження є діти-правопорушники, які знаходяться в школі соціальної реабілітації.

Предметом даного дослідження є методи та технології соціальної роботи з дітьми-правопорушниками, які застосовуються для підвищення їх соціальної адаптації.

Метою дослідження є рівень соціальної адаптації дітей-правопорушників в умовах школи соціальної реабілітації.

Завдання дослідження:

• визначити ефективність роботи з дітьми-правопорушниками в умовах закладу;

• проаналізувати професійні якості працівника з дітьми-правопорушниками;

• ознайомитися та проаналізувати інструкцію щодо роботи з дітьми-правопорушниками;

• визначити проблеми соціальної адаптації дітей-правопорушників;

• розробити рекомендації по підвищенню ефективності соціальної адаптації дітей-правопорушників в умовах інтернатного закладу.

Інтерпретація понять:

Соціальна адаптація — це взаємозумовлений процес пристосування індивіда до соціального середовища і пристосування суспільства до потреб особистості через їх задоволення. Відповідність між рівнем соціальних потреб і рівнем їх задоволення визначає рівень соціальної адаптації.

Протиправна поведінка – така поведінка особистості, яка порушує встановлені суспільством та закріплені в нормативних документах юридичні норми й об’єктивно завдає шкоди окремим людям, спільнотам, установам, суспільству загалом.

Правопорушник - це особа, яка вчинила суспільно-небезпечне діяння, включене законом в перелік злочинів, щодо яких здійснюються провадження протокольної форми досудової підготовки матеріалів.

Школа соціальної реабілітації - загальноосвітній навчальний заклад для дітей, які потребують особливих умов виховання (створюється окремо для хлопців і дівчат).

Гіпотеза дослідження: Низький рівень соціальної адаптації дітей-правопорушників в умовах школи соціальної реабілітації.

2. Процедурний розділ

В даному досліджені вивчається рівень соціальної адаптації дітей-правопорушників в умовах Комишуваської школи соціальної реабілітації в Запорізькій області.

Генеральна сукупність – діти-правопорушники Запорізької області.

Вибіркова сукупність - діти 11-14 років, які перебувають в Комишуваській загальноосвітній школі соціальної реабілітації. Всього-17 осіб.

Вибіркова сукупність – відбір індивідуумів з ширшої сукупності призначений для віддзеркалення характеристик цієї сукупності у всіх істотних стосунках. При проведенні даного дослідження була використана «випадкова вибірка». До методів ймовірнісної або випадкової вибірки відносять випадковий відбір, моделювання випадковості, гніздову вибірку і так далі. До методів не випадкового відбору відносять квотну, стихійну вибірку і ін. Ми зупинилися на методі випадкової вибірки на підставі наступних базисних критеріїв:

1. Вона повністю задовольняє цілі і завдання нашого дослідження, що стоїть.

2. Дозволяє отримати що цікавить нас репрезентативну інформацію.

3. Створює необхідну модель, для якісного аналізу.

Дана вибірка була вибрана нами із-за своєрідності об'єкту, що вивчався.

Практично всі діти-правопорушники володіють схожою інформацією і сприйняттям дійсності по відношенню до реабілітаційних центрів. Отже, не кількість визначає репрезентативність отримуваної інформації, а то, що всі респонденти володіють схожим світосприйманням, на основі якого ми можемо підтверджувати поставлені нами гіпотези і цілі.

Методи дослідження – спостереження.

Для збору первинної соціологічної інформації в рамках даного дослідження було вирішено використовувати метод спостереження тому, що спостереження - це метод збирання первинної інформації про об’єкт, який вивчається, шляхом прямої реєстрації подій, що стосуються цього об’єкта і відповідають цілям дослідження. Метод спостереження цінний саме тим, що дає змогу безпосередньо фіксувати реальні поведінські акти.

Метод спостереження має такі переваги: по-перше, це безпосередність сприйняття, що дозволяє фіксувати конкретні, природні ситуації, факти, живі фрагменти життя. По-друге, це можливість враховувати конкретне поводження груп реальних людей. В даний час ця задача практично нерозв'язна іншими соціологічними методами. По-третє, спостереження не залежить від готовності людей, що спостерігаються, висловлюватися про самих себе, що властиво, наприклад, соціологічному інтерв'ю. По-четверте, це багатомірність даного методу, що дає можливість фіксувати події і процеси найбільш повно і всебічно.

Особливістю цього методу в соціології є безпосередній особистий контакт дослідника з досліджуваним об'єктом.

Інструментарій дослідження :

Інструментаріями методу спостереження є: картка спостереження, в якій надається інформація про спостережувані особи; протокол спостереження – розширений варіант картки; щоденник спостереження - документ, у якому систематично реєструються відомості про об'єкт у процесі спостереження.

3. Аналіз та інтерпретація даних.

Метою дослідження є вивчення рівня соціальної адаптації дітей-правопорушників в умовах школи соціальної реабілітації.

База дослідження: Комишуваська загальноосвітня школа соціальної реабілітації для дітей-правопорушників Запорізької області.

Тип установи:закритий.

Школа соціальної реабілітації працює за плану виховної роботи. Соціальний педагог має власний індивідуальний план, який реалізує у процесі організовуваній з вихованцями діяльності.

У школі соціальної реабілітації розроблено правила охорони життя і здоров'я вихованців.

Мета дитячого будинку: підготовка вихованців до успішної адаптації в сучасному суспільстві.

Завдання Комишуваської загальноосвітньої школи соціальної реабілітації:

• Забезпечення, утримання та виховання вихованця;

• забезпечення всебічного розвитку, фізичного, соціального та психічного здоров’я вихованців;

• створення умов, сприятливих для проживання вихованців, їх навчання та виховання;

• забезпечення соціального захисту, медико-психолого-педагогічної реабілітації та соціальної адаптації вихованців;

• реалізація прав вихованців, на належні умови проживання, різнобічного розвитку, виховання, здобуття певного рівня освіти, професійної орієнтації та підготовки їх до самостійного життя та праці.

• підвищити роль фізичної культури та спорту соціальної адаптації вихованців.

Співдружність школи соціальної реабілітації з іншими закладами:

• школи району;

• дитячі вдома;

• будинок дитячої творчості;

• будинок культури;

• бібліотека;

• музеї.

Режим роботи дитячого будинку цілодобовий.

Директор – Никоненко Лариса Михайлівна.

У школі соціальної реабілітації проживає 17 вихованців: всі хлопці 11-14 років.

Дослідження рівня соціальної адаптації дітей-правопорушників було проведено методом спостереження в Комишуваській загальноосвітній школі соціальної реабілітації смт. Комишувахи. В дослідженні приймали участь вихованці закладу – хлопці 11-14 років.

Соціальна адаптація є одним із найважливішої сторін процесу соціалізації. Але якщо соціалізація є поступовим процесом створення особистості в певних соціальних умовах, то поняття «соціальна адаптація» підкреслює активне освоєння людиною чи групою нового соціального середовища у досить стислий період часу.

Вихованець стає повноцінним членом суспільства, який засвоює соціальні норми і культурні цінності.

Успішна соціалізація передбачає ефективну адаптацію людини суспільства та до того ж час – здатність протистояти то тих життєвих колізіях, які перешкоджають саморозвитку, самовизначенню, самореалізації.

Соціальний педагог створює умови на адаптацію дітей до нових умов життя, його позитивну соціалізацію.

В Комишуваській школі соціальної реабілітації соціальний педагог, здійснює професійну діяльність, є джерелом соціального захисту дітей-правопорушників, а також є організатором роботи з формування соціальної адаптованості вихованців. Формує у вихованців «спосіб життя, гідної Людини».

Під час спостереження нами за вихованцями в Комишуваській школі соціальної реабілітації було виокремлено такі складові соціальної адаптації: ставлення до вихованців; спілкування вихованців з дорослими та між собою; організація дозвілля; освіта; побутові умови та їхні потреби. Спостереження за вихованцями в Комишуваській школі соціальної реабілітації показує, що у них сьогодні рівень соціальної адаптації вихованців є недостатнім.

По-перше, погано розвинена організація дозвілля. Підтвердженням цього є те, що у вихованців твердий режим дня, постійні вказівки дорослих, що слід робити того чи іншого часу, контроль із боку вихователів – усе це позбавляє дітей необхідності самостійно планувати і контролювати свою поведінку, формує звичку до поетапного виконання чужих вказівок.

По-друге, погане ставлення та спілкування вихователів з вихованцями. Свідченням цього є холодність, приниження, ображання, байдужість до вихованців з боку вихователів.

Наступним є побутові умови. В закладі Комишуваської школи соціальної реабілітації температура приміщення нижче 0, приміщення потребує реконструкції.

Дуже важливим елементом соціальної адаптації є потреба в материнській любові, сім'ї, житлі, матеріальному забезпеченні.

У процесі проведення соціологічного дослідження методом спостереження в Комишуваській загальноосвітній школі соціальної реабілітації смт. Комишувахи, ми дослідили проблеми соціальної адаптації вихованців. До них відносяться:

1. Проблеми соціального характеру:

• переобтяженість дітей негативним досвідом, негативними образами, обумовлена початковими обійманням неповноцінною, небезпечної ситуації;

• соціальний статус дитини-сироти – «дитина держави».

2. Проблеми медичного характеру:

• патологічні відхилення стану здоров'я вихованців;

• важкі психічні травми, нервові розлади, затримка розвитку;

• ослаблення дитячого організму, відставання у фізичному розвитку.

3. Психологічні проблеми:

• емоційна холодність, скутість, відчуженість, недовіра до людей, недоброзичливе, а іноді агресивне ставлення до них;

• не сформованість комунікативних умінь, невміння вибудовувати конструктивне спілкування рівні «дитина – дитина», «дитина – дорослий»;

• підвищена вразливість вихованців дитячого будинку, нездатності до самовизначенню, інфантилізм.

4. Педагогічні проблеми:

• соціально-педагогічна занедбаність дітей;

• девіантна поведінка;

• низький рівень соціальної культури;

• високий рівень домагань, егоїзм, споживче ставлення до людей, слабко розвинуте почуття відповідальності, ощадливості.

Гіпотеза щодо низького рівня соціальної адаптації дітей-правопорушників в умовах школи соціальної реабілітації підтвердилась.