
- •Міністерство освіти і науки,
- •Молоді та спорту україни
- •Сумський державний університет
- •Курс лекцій
- •З дисципліни «країнознавство»
- •Склад території та географічне положення
- •Господарська оцінка природних умов і ресурсів
- •Лекція 2. Характеристика господарства сша
- •Сільське господарство
- •Транспорт
- •Нематеріальна діяльність
- •Визначні пам'ятки країни
- •Лекція 3 – 4. Внутрішні відмінності та міста сша
- •Південь
- •Склад території та економіко-географічне положення
- •Лекція 7. Господарство канади
- •Промисловість
- •Сільське господарство
- •Транспорт
- •Зовнішня торгівля
- •Визначні пам'ятки
- •Лекція 8 – 9. Внутрішні відмінності та міста канади
- •Лекція 11. Сполучене королівство великобританії та північної ірландії. Загальна характеристика країни
- •Господарська оцінка природних умов і ресурсів
- •Населення
- •Промисловість Великобританії
- •Сільське господарство
- •Транспорт
- •Лекція 15. Система освіти великобританії. Сучасний медіапростір країни Система освіти Великобританії
- •Середня освіта Великобританії
- •Додаток Порівняльна характеристика країн
- •Список літератури до курсу
- •Для нотаток
- •Курс лекцій з дисципліни «країнознавство»
Сільське господарство
Ця галузь характеризується високою продуктивністю й мінімальною зайнятістю. Середній розмір ферм (230 га) є одним з найвищих у світі. Абсолютні розміри виробництва значні, але інтенсивність ще невисока. За вартістю продукції лідирує тваринництво. Його кормову базу становлять зернові, у першу чергу ячмінь, і природні або сіяні трави. Частину кормів Канада купує в США.
Головними сільськогосподарськими ареалами є південь Степових провінцій і південь провінцій Онтаріо і Квебек. Вони розірвані територіально, мають неоднакове природне середовище і неоднаковий характер виробництва.
Південь Степових провінцій – це північна частина американських степів-прерій. Землі тут родючі, багато чорноземів, але клімат континентальний, посушливий. Річна сума опадів не перевищує 300 –500 мм, бувають посухи, літо коротке. Тут зосереджено 4/5 угідь і виробляється 1/2 продукції сільського господарства Канади. Це один з найбільших у світі районів монокультури ярої пшениці. Крім неї, вирощують ячмінь і олійні: канолу (різновид рапсу) і льон. Природні пасовища на західних та північних околицях «пшеничного поясу» у провінції Альберта — головна зона вирощування великої рогатої худоби на м'ясо.
Південь провінцій Онтаріо і Квебек має більш м'який, вологий клімат і довший вегетаційний період. На район припадає понад 1/3 сільськогосподарського виробництва країни. Воно тут більш інтенсивне й різноманітне, ніж у преріях. Зернові мають допоміжне, другорядне значення. Головна продукція – молоко, м'ясо великої рогатої худоби, свиней і птиці, яйця, овочі і фрукти помірних широт.
Важливими для Канади традиційно залишаються рибальство і хутровий промисел.
Транспорт
Природне середовище Канади не можна назвати сприятливим для транспортного будівництва як за його просторовими розмірами, так і за гірськими й водними перешкодами та кліматичними умовами. Але ж величезна територія Канади потребує сучасної транспортної системи, і таку систему створено. У ній поєднуються місцеві (у межах провінцій) і загальноканадські інтереси. Розвинені всі сучасні види транспорту. Як і США, країна наповнена автомобілями, які є головним засобом перевезення людей.
Дві трансканадські залізниці й одна трансканадська автострада перетинають країну в її південній частині від Атлантичного до Тихого океану. Довжина кожної з цих трас приблизно 8000 км. Створено мережу трубопроводів, які поєднують нафтогазові промисли провінції Альберта зі споживачами нафти й природного газу. Це трансканадський нафтопровід (3000 км) до міста Сарнія на березі озера Онтаріо і з відгалуженням у Приозер'я США; нафтопровід «Транмаунтін» через Кордильєри в Тихоокеанські штати США; трансканадський газопровід до Монреаля (3750 км); газопровід до штату Каліфорнія в США (3200 км).
Важливу роль відіграє внутрішній водний транспорт. Спорудження в 1954 – 1959 pp. нових шлюзів навколо порогів біля Монреаля дало можливість створити глибоководний шлях по річці Святого Лаврентія і Великих озерах углиб Канади і США (відстань від Монреаля до Атлантичного океану – 1600 км і від Монреаля до Дулута на озері Верхньому – 2090 км). Щорічний вантажообіг на цьому водному шляху досягає 45 – 50 млн т. Переважно це зерно із США й Канади на експорт і залізна руда півострова Лабрадор у металургійні центри США на Великих озерах. Багато робиться для того, щоб продовжити сезон навігації, бо річка Святого Лаврентія вкривається кригою на 4 – 5 місяців.
На Великих озерах, берегах річки й затоки Святого Лаврентія багато портів, серед них є й такі, що спеціалізуються на відправленні залізної руди, зерна тощо. Найбільшими морськими портами є Ванкувер і Монреаль. Серед центрів повітряних сполучень виділяються передусім Торонто, Монреаль і Ванкувер.
Специфічною проблемою Канади є зв'язки з необжитими районами. Крім Аляскинського шосе, яке в роки Другої світової війни сполучало «суміжні штати» США з Аляскою через Канаду, побудовано шосе «Маккензі» й ще тисячі кілометрів доріг за програмою «Дороги до ресурсів». Навіть у маленьких поселеннях «Коридора Середньої Канади» функціонують аеропорти. Взимку широко використовується аеросанний транспорт (снігоходи).