2. Еволюція кредитної системи дореволюційної Росії.

Грошову систему Російської імперії після реформи можна охарактеризувати як систему золотого монометалізму із золото сертифікатним і срібним обігом. До 1917р. кредитна система Росії розвивалася за капіталістичними законами, тут панувала трирівнева кредитна система: - державний банк; - банківський сектор (комерційні і ощадні банки); - спеціальні кредитні інститути.

До середини 17ст. Російська імперія практично не мала кредитних установ. Перші банківські операції у 1729-33рр. почала здійснювати монетна контора. У1754р. створено державний банк для дворянства і Купецький банк.

1769р. засновано два асигнаційні державні банки, які потім злилися в один; також створювалися перші банківські доми, які обслуговували зовнішні операції уряду.

У 1860р. почав функціонувати Державний банк, до функцій якого входило: - облік векселів; - купівля-продаж золота і срібла; - прийняття вкладів на зберігання у вигляді поточних рахунків; - видача позик та ін..

Наприкінці 19ст. активізувався процес концентрації банківської справи. 1864р. – утворився Санкт-Петербурзький приватний комерц. банк; 1865р. – Московський комерц. банк.

В Росії розвивалися товариства взаємного кредиту, банки іпотечного кредиту. Особливість банківської системи Росії в тому, що вона сконцентрувалася в руках великої кількості банків з одночасним розвитком кредитних небанківських допоміжних установ – кредитної кооперації ощадних товариств і товариств взаємного кредиту.

3. Грошово-кредитна система Росії в умовах командно-адміністративної економіки.

Зміни у сфері грошового обігу розпочалися після встановлення радянської влади. У 1917р. Ленін запропонував проект зміни грошового обігу і план примусового залучення в банк грошових нагромаджень населення та обміну грошових знаків, що не перебували в обігу на нові. Реформу передбачали почати у 1918р. проте, здійснити її не вдалося через громадянську війну.

Реформа 1922-23рр. почалася з випуску в оббіг банківських білетів у червінцях, вони забезпечувалися золотом на 25%.

1924р. емісія радянських знаків припинилася, в оббіг випущені білети державного казначейства. Між казначейськими і банківськими білетами встановлюється тверде співвідношення: 1 червонець = 10 рублів.

У 1932р. створено 4 спеціалізовані банки:

• банк фінансування капітального будівництва промисловості і електро господарства;

• фінансування соціалістичного землеробства;

• банк фінансування капітального будівництва кооперації;

• банк фінансування комунального і житлового будівництва.

У результаті грошових реформ сформувалася специфічна грошова система СРСР. Грошовою одиницею був карбованець, сота частина якого – копійка. В обігу були грошові знаки трьох видів; - білети державного банку СРСР; - білети державного казначейства; - металева монета.

Керівництво грошовою здійснював уряд. Його накази виконував Державний банк.

Зовнішньо-торговельний банк СРСР виконував операції пов’язані з розрахунками за експорт та імпорт товарів і послуг, здійснював міжнародні кредитні операції.

До складу повоєнної кредитної системи увійшли: державний банк СРСР, Всесоюзний банк фінансування капітальних вкладень, банк для зовнішньої торгівлі, державні ощадні каси, кредитні кооперативи трудящих, державні ломбарди, радянські акціонерні банки за кордоном.