4. Небанківські кредитно-фінансові установи Німеччини.

Ощадні каси окрім прямих економічних функцій з акумуляції заощаджень і видачі кредитів під заставу виконують функції універсальних комерційних банків.

Жиро централі. Дванадцять жиро централей є центральними організаціями ощадних кас регіонів. Вони оперують коштами ощадних кас і здійснюють кредитні операції. Окрім традиційних завдань, жиро централі дедалі частіше беруть участь у фінансуванні великих промислових угод й угод зовнішньої торгівлі. За зобов'язаннями жиро централей несуть відповідальність відповідна федеральна земля, ощадні каси і їх регіональні союзи. Державний контроль за діяльністю жиро централей здійснюють відповідальні за це земельні міністерства.

Разом із жиро централями ощадні каси утворюють велику жиросистему в галузі операцій безготівкового розрахунку. За винятком декількох випадків, вони є установами громадського права, їхні гаранти — насамперед громади міст і районів. Сфера діяльності цих кредитних установ поширюється тільки на регіон їхнього гаранта.

Кредитні товариства. Близько трьох тисяч кооперативних кредитних товариств знаходяться в містах здебільшого під назвою "Фольксбанк", а в сільській місцевості — під назвою "Райфайзен-банк". Підставою для створення кооперативного кредитного сектора в Німеччині є ідея про фінансову допомогу шляхом самодопомоги. Сьогодні кооперативні кредитні товариства пропонують універсальний асортимент послуг, незважаючи на те, що їхня діяльність зосереджується на одержанні безстрокових і ощадних вкладів та на видачі короткотермінових і середньотермінових кредитів своїм членам.

Гарантійні кредитні об’єднання — це організації самодопомоги підприємств середнього рівня. Основне завдання цих установ, які існують із середини 50-х pp., полягає в наданні необхідних фінансових ресурсів дрібним і середнім підприємствам. Крім того, вони надають гарантії на випадок збитків для підприємств у сфері торгівлі й промисловості.

Ощадні будівельні каси — кредитно-фінансові установи, які спеціалізуються на фінансуванні будівництва житла. Головна перевага таких установ — низькі відсоткові ставки за кредитами.

Тема 10. Грошово-кредитна система росії.

1. Грошова система та реформи у Царській Росії.

2. Еволюція кредитної системи дореволюційної Росії.

3. Грошово-кредитна система Росії в умовах командно-адміністративної економіки.

4. Центральний банк Росії.

5. Кредитна система Російської федерації.

1. Грошова система та реформи у Царській Росії.

Асигнації – перші Російські паперові гроші, вперше випущені у 1769р. з метою зменшення кількості мідних монет і полегшення обігу грошей. Спочатку асигнації вільно розмінювались на срібну і мідну монету. Випуск асигнацій здійснювали спеціально створені два асигнаційні банки (Петербург, Москва). Використання асигнацій для покриття бюджетних дефіцитів спричинені військовими витратами призвело до інфляційного випуску асигнацій і припинення їх розміну спочатку на срібло, а в 90-х р. 18ст. і на мідну монету. Протягом 1818-23рр. було кілька спроб підвищити курс асигнацій і зменшити їх кіл-ть в обігу. Лише після реформи 1839-43рр. валюту вдалося стабілізувати. Ця реформа полягала в девальвації асигнаційного рубля і встановленні срібного монометалізму. Грошовою одиницею став срібний рубль, асигнації стали допоміжними.