Тема 9. Грошово-кредитна система німеччини.

1. Грошова система Німеччини.

2. Система Центрального банку Німеччини.

3. Універсальні та спеціалізовані комерційні банки.

4. Небанківські кредитно-фінансові установи Німеччини.

1. Грошова система Німеччини.

До 70-х років XIX ст. на території Німеччини знаходилася двадцять одна держава і використовувалося сім різних грошових систем. Вони базувалися на срібному монометалізмі. Поряд із монетами в обігу перебували паперові гроші країн, що входили до Німеччини, й банкноти 33-х емісійних банків.

У 1871-73рр. під керівництвом Отто Бісмарка здійснено політичне об’єднання німецьких земель та створено єдину Німецьку державу, а на її основі шляхом проведення грошової реформи, створено 1875р. – єдину грошову систему. Грошовою одиницею стала рейхсмарка, відбувся перехід до золотого монометалізму.

З початком І СВ розмін банкнот на золото було припинено. Грошова система Німеччини у цей час активно використовувалася для фінансування війни, банкнотна емісія здійснювалася у великих обсягах, що викликало гіпер інфляцію.

За планом «Дауеса» Німеччина отримала у 1924р. велику репараційну позику, що сприяло її відродженню (від США). У 1924р. проведено грошову реформу: нова рейхсмарка обмінювалась у співвідношенні 1: до 1 трлн. старих. Наслідком реформи став перехід до золото девізного стандарту, який було відмінено у 1931р. і була встановлена система нерозмінних на золото кредитних грошей.

Внаслідок великих витрат у період ІІ СВ почалася інфляція.

В перші повоєнні роки в німецькій економіці панувала система розподілу: найважливіші харчові продукти можна отримати лише за продовольчими картками. Рейхсмарка повністю знецінилася, німці перейшли до натурального обміну.

У 1947р. розроблена програма доларової допомоги план «Маршалла» для відбудови Європи в яку було включено і західну Німеччину.

У 1948р. під керівництвом Людвіга Ерхарда було проведено грошову реформу, яка економічно поділила Німеччину на дві частини. Згідно з цією реформою в оббіг було введено нову грошову одиницю – німецьку марку (дойч марку). В цілому переоцінка грошей відбулася у співвідношенні 6,5 нових марок до 100 старих. У підсумку в процесі реформи було анульовано більше 90% грошових рахунків і готівки, що знаходилися в руках населення, та анульовано внутрішній державний борг.

У травні 1949 p., після прийняття Конституції, яка узаконила утворення ФРН, було встановлено курс марки, зафіксований до долара США (3,33 марки за 1 долар США).

У 1953 р. ФРН вступила до МВФ. У 50-ті й першій половині 60-х pp. Нім. марка була однією з найстабільніших валют світу, платіжний баланс зводився з активним сальдо, золотовалютні резерви значно збільшилися.

Після об’єднання двох Німецьких держав у 1990р. марки НДР були анульовані, в обігу залишилися марки ФРН. З 1 січня 1999 р. у межах Європейського Союзу створюється економічний і валютний союз, запроваджується єдина ватюта — евро. З 1 липня 2002 р. німецька марка остаточно припинила своє існування, поступившись євро.