3.) Як співвідносяться свідомість та мислення?

Свідо́мість — це вища форма відображення дійсності, властива лише людям і пов'язана з їх психікою, абстрактним мисленням, світоглядом, самосвідомістю, самоконтролем своєї поведінки і діяльності та передбачування результатів останньої

Мислення — це особлива ідеальна діяльність людини, яка виникає, формується, розвивається в суспільстві, коли людина перебуває у певному соціокультурному середовищі і вступає в багатогранні відносини з природним і соціальним світом, що її оточує..

Свідомість і мислення. Проблема ідеального. В сучасній філ. літ. Більшість дослідників вказують на важливу ролі пізнавальної(когнітивної), емоційної та мотиваційно-вольової форм діяльності свідомості. Логічна структура пізнавальної діяльності людини складається із чуттєво-сенситивного, абстрактно-мисленого інтуїтивного рівня.

На цих рівнях виникають чуттєві і понятійні образи, які становлять предметно-змістовну основу мислення. А саме мислення в процесі оперування чуттєвим змістом і логічними формами, що має на меті синтез чуттєвого і раціонального надбання нової пізнавальної інформації.

До пізнавальних здатностей людини належить також увага і пам’ять. Але у пізнавальній сфері свідомості провідна роль, безперечно належить понятійному мисленню. Саме воно забезпечує всій пізнавальній діяльності предметний усвідомлений характер.

3.) Чи вирішила сучасна наука та філософія проблему першоелементу?

Питання першоелементу поставало практично перед кожним філософом і кожен філософ відповідно визначав свою першоматерію. Тобто саме по собі слово першоматерія означає фундамент всьго. На кожному етапі існування людство пропонувало все нові і нові теорії припущення життя на Землі. Найвідомішою на сьогоднішній день теорією про походження життя на Земля є теорія Дарвіна. Він припустив, що життя виникло в результаті еволюції. На сьогоднішній день існує всім відома теорія, що життя на Землі виникло в результаті великого вибуху. Тож можна зробити висновок, що точного твердження про поняття прешоматерії немає ні в філософії ні в науці, але попри все це залишається актуальним питання сьогодення.

3.) Що мав на увазі ф. Ніцше під «переоцінкою усіх цінностей»?

переоцінка всіх цінностей по ницше: все те, що зазвичай визнається цінним, насправді не має нічого спільного із справжньою цінністю. Потрібно все поставити на свої місця – на місце цінностей уявних поставити дійсні цінності. У цій переоцінці цінностей, по суті своєму складовій власне філософію Ніцше, він прагне встати "по той бік добра і зла". Звичайна мораль, , завжди поміщена в рамки, протилежні сторони якої складають уявлення про добро і зло. Їх межами вичерпуються всі форми існуючих моральних стосунків. Що стосується Ніцше, то згідно його думці мораль, обмежена цими рамками є брехня. Справжня людина повинна будувати все своє життя в просторі, кордони якого пролягають не там, де знаходиться добро і зло пануючій моралі.

3.) У чому полягає сутність принципу розвитку. Наведіть приклади зняття в соціальних, природних або духовних процесах.

Развитие, необратимое, направленное, закономерное изменение материальных и идеальных объектов. Только одновременное наличие всех трёх указанных свойств выделяет процессы Р. среди др. изменений: Способность к Р. составляет одно из всеобщих свойств материи и сознания.

Существенную характеристику процессов Р. составляет время

Дуже важливою категорією в розумінні закону взаємного переходу кількісних змін у якісні є стрибок. У діалектиці взаємозв'язку кількісних і якісних змін стрибок означає перехід від старої якості до нової.