3. Поясніть принцип економії мислення у. Оккама. «не умножай сущности сверх необходимого», «Без необходимости не следует утверждать многое»

Принцип исключенного третього в логике. Всякое подлинное объяснение должно быть предельно простым) Бритва Оккама используется в науке по принципу: если какое-то явление может быть объяснено двумя способами, например, первым — через привлечение сущностей (терминов, факторов, преобразований и т. п.) А, В и С, а вторым — через А, В, С и D, и при этом оба способа дают одинаковый результат, то сущность D лишняя, и верным является первый способ (который может обойтись без привлечения лишней сущности).

3. Проаналізуйте аргумент на користь релігійної віри, відомий під назвою «парі Паскаля». Наскільки він переконливий?

Французький математик Б. Паскаль. Велич людини він вбачав у мисленні, але надавав перевагу не розуму, а вірі, оскільки розум скрізь знаходить протиріччя.

На что делать жизненную ставку — на религию или на атеизм? Для поиска ответа Паскаль предположил, что шансы существования или отсутствия бога примерно равны или, по крайней мере, конечны. Тогда возможны два варианта:

Жить без веры крайне опасно, так как возможный «проигрыш» в случае существования бога бесконечно велик — вечные муки. Если же его не существует, то цена «выигрыша» невелика — безверие нам ничего не даёт и от нас ничего не требует. Реальным выигрышем атеистического выбора будет уменьшение расходов на размер затрат на религиозные обряды.

Жить по канонам веры неопасно, хотя и чуть более затруднительно из-за постов, всяческих ограничений, обрядов и связанных с этим затрат средств и времени. Цена «проигрыша» в случае отсутствия бога невелика — затраты на обряды. Зато возможный «выигрыш» в случае существования бога бесконечно велик — спасение души, вечная жизнь.

Цей аргумент дуже переконливий, тому що він змушує замислитись людину про те, що їй може дати віра у Бога.

3. Сформулюйте один з законів логіки Аристотеля та поясніть його значення.

Аристотель заклав теоретичні основи логіки як науки. Йому належить формулювання трьох основних законів формальної логіки: закон тотожності (А є А), закон виключеного протиріччя (А не є не-А), закон виключеного третього (істинним є А або не-А).

Этот закон в "Метафизике" выражен так: "Не может быть ничего посредине между двумя противоречащими [друг другу] суждениями, но об одном [субъекте] всякий отдельный предикат необходимо либо утверждать, либо отрицать"

Пример: «человек глупій» и «человек умній» не могут быть одновременно истинными если речь идет об одном и том же человеке. Этот закон запрещает отрицать и утверждать одновременно

3. Наведіть приклад софізму та розкрийте помилки, які він містить. Яке місце має софістика у сучасному соціальному дискурсі

Софи́зм — ложное умозаключение, которое, тем не менее, при поверхностном рассмотрении кажется правильным. Софизм основан на преднамеренном, сознательном нарушении правил логики.

«Все металлы — простые вещества, бронза — металл: бронза — простое вещество»Особенно распространённая ошибка есть употребление среднего термина в большой и в меньшей посылке не в одинаковом значении: (здесь в меньшей посылке слово «металл» употреблено не в точном химическом значении слова, обозначая сплав металлов): отсюда в силлогизме получаются четыре термина

Есть ли у тебя то, что ты не терял? Конечно есть. Ты рога не терял, значит они у тебя есть.

Розум софістики є сила, що залучає окремі думки до загальної роботи мислення, у взаємодію і змагання, в діалог. Самою наявністю такого діалогу розум своїми очима доводить свою загальність. Софістика перетворила освіту і виховання на самостійне завдання, що вимагає спеціальних зусиль. Вона показала, що для становлення людського розуму і моральності недостатньо природної течії самого життя

3) Вкажіть причини та розкрийте сутність та значення антропологічного повороту у філософії.

Філософська антропологія або "антропологічний поворот" – це пізній період творчості філософа результатом якого мала стати фундаментальна філософська дисципліна про людину. Разом з тим, це була відповідна спроба розвинути нову форму людської самосвідомості й самоспоглядання. Основне питання, яке Шелер покладав в основу своїх здобутків у сфері філософії – це: "Що являє собою людина і яке її становище в бутті?" Завданням філософської антропології постає не продукування нової теорії людини, а перше за все прагнення "…точно вказати як з основної структури людського бутя формуються всі специфічні монополії, чинення і дії людини: мова, сумління, інструменти, зброя, ідеї, права і безправ'я, держава, міф, релігія, історичність і суспільність". Себто, недостатньо вказати на особливе положення людини в загальній структурі сущого. Для здійснення повного розгляду людського існування, потрібно також пояснити це становище, розкрити зв'язок людини з самим буттям

Сутність: будь яка категорія вважається обмеженою и незавершеною якщо не містить свідомості як істинного компоненту буття. Прагнули виявити основіі сфери власне людського буття, людської індивідуальності, суб’єктивно-творчих можливостей людини; виходячи з людини і через людину пояснити її власну природу та зміст і значення навколишнього світу; описати типізовану модель індивідуальності людини

3) герменевтический круг — метафора, описывающая взаимообусловленность объяснения и интерпретации, с одной стороны, и понимания — с другой. Герменевтический круг является одним из основных понятий философии герменевтики. принцип цикла - Всё имеет свои циклы, в Библии этот принцип соответствует Альфа и Омега, Начало и Конец, Он есть до начала и после конца таких как мы люди можем себе представить учитывая бесконечности и разнотечности времён в его владениях.

Проблема герменевтического круга, сформулированная и, в принципе, решённая около двухсот лет тому назад немецким филологом и теологом Фридрихом Шлейермахером, может быть сформулирована следующим образом: нельзя понять любой фрагмент текста, не понимая текст в целом, но нельзя понять текст в целом, не понимая каждого его фрагмента - цикличность процесса понимания.

3)Сформулюйте онтологічний доказ буття Бога, запропонований Ансельмом Кентерберійським. Наведіть контраргументи.

Найперший широковідомий виклад онтологічного доказу містить трактат А. Кентерберійського «Прослогіон», у якому йдеться про те, що Бог — це «буття в дійсності», це «дещо таке, величнішого від якого помислити неможливо». Але припустимо, що хтось заявляє, що Бога немає. Ця особа, пояснює Ансельм, «розуміє почуте, а те, що вона зрозуміла, залишається в її умі». З цього він робить висновок, що Бог знаходить собі місце навіть в умі такої людини, яка заперечує його існування. Однак Бог, за Ансельмом, існує не лише в умі, а й у дійсності, бо якби він існував лише в умі, то можна було б припустити, що в дійсності може бути й дещо величніше.

Чернець Гаунілон з Мармутьє, сучасник Ансельма Кентерберійського, побудував у книзі «На захист божевільного» своє спростування, схоже за логікою з онтологічним аргументом у формулюванні Ансельма. Його аргумент має наступний вигляд:

1. Припустимо, що якийсь острів в морі, повний багатств і задоволень, прекрасніше, ніж всі інші острови.

2. Якщо він існує в реальності, то він ще прекрасніший, ніж в уяві.

3. Якщо цього острова не існує, то можна уявити ще прекрасніший острів.

4. Отже, острів не існує.

Таким чином, Гаунілон, слідуючи логіці Ансельма, вивів з уявлення про існування острова абсурдне положення про існування цього острова в реальності. Відповідаючи на критику, Ансельм прокоментував висновки Гаунілона в наступному дусі: острів може бути лише прекрасніше за інші острови, але не абсолютно прекрасним; властивості абсолюту притаманні лише Богові.

3.) Які риси Християнства сприяли розвитку новоєвропейської науки? «Раціональний ірраціоналізм» християнства посприяв становленню новоєвропейської науки. Саме в лоні християнської думки постали ідеї прямолінійності часу, а за цим і руху, як такого, що стало основою нової фізики, а відтак і нового бачення світу загалом. Християнство привнесло ідею актуальної нескінченості в суспільну свідомість, а потім вона отримала своє належне місце в наукових побудовах. Окрім позитивних моментів християнського впливу, були і негативні. Ці моменти дуже істотні, оскільки вони визначили той негативний бік новоєвропейської науки, що сьогодні став головною мішенню критики науки. Мається на увазі установка, що людина - цар природи і має повне право використовувати її на власний розсуд, а наука — той засіб, який в цьому їй має допомогти. І ця наука є повністю відстороненою від суб'єктивності, вона лише холодно констатує те, що є і те, що відбувається.

3.)У чому полягає сутність та значення концепції природних прав людини?Природне право — це надане людині право, що виражає об’єктивні цінності й потреби людського буття (справедливість, рівність, істинність, розумність, свободу, гідність людського існування), є єдиним та безумовним першоджерелом правового змісту, абсолютним критерієм усіх людських настанов, у тому числі позитивного права, держави і правових інститутів

На основі вихідних засад обьєктивістських напрямів в Новий час була сформульована концепція природних прав людини, яка задекларувала основні цінності буржуазного суспільства (право на життя, свободу, результати власної праці). Ця концепція є яскравим виявом обґєктивізму. Вона проголошує природні права вічними, незмінними, незалежними від свідомості людини, волі законодавців.

Значення концепції природних прав людини:

1. визначення головного для існування людини як особистості.

2. захист людини.

3. забезпечення її життєво необхідним.