Тричленні конструкції:

прикметник+прикметник+іменник+епонім: вторинна барабанна перетинка (Скарпи); присереднє присінкове ядро (Швальбе) ; задня погранична пластинка (Демура, Десцемета); нижня лобова закрутка (Брока);

іменник+прикметник+іменник+епонім: залози передньої шкірочки (Тізона); нерв криловидного каналу (Відія); отвори найменших вен (Тебезія); водопровід переднього мозку (Сільвія);

прикметник+іменник+іменник+епонім: найменші вени серця (В’єссена Тебезія); артеріальне коло мозку (Віллізія) ; поперечний суглоб заплесна (Шопара)]; спіральний вузол завитки (Корті)

.

Чотирикомпонентні терміни за такими структурними моделями терміносполук:

прикметник+іменник+прикметник+іменник+епонім:

малий сосочок дванадцятипалої кишки (Санторіні) ; коса вена лівого передсердя (Маршалла); додаткове ядро окорухового нерва (Якубовича, Едінгера, Вестфаля)];

прикметник+ прикметник+прикметник+іменник+епонім: передній кірково-спинномозковий шлях (Тюрка); присінково-спинномозковий шлях (Левенталя); іменник+прикметник+прикметник+іменник+епонім: заслінка нижньої порожнистої вени (Евстахія); простори райдужно-рогівкового кута

(Фонтана).

Із чотирикомпонентних найменш продуктивними є такі структурні моделі складених терміносполук:

іменник+іменник+ прикметник+іменник+епонім: м’яз-натягач барабанної перетинки (Евстахія);

іменник+прикметник+іменник+іменник+епонім: апоневроз двоголового м’яза плеча (Пирогова).

Серед багаточленних термінологічних словосполук, що мають п’ять компонентів у своїй структурі, утворених на основі словосполук або іменників нижчого порядку , є такі структури:

іменник+іменник+прикметник+прикметник+епонім: м’яз-стискач печінково-підшлункової ампули (Одді); м’яз-стискач загальної жовчевої протоки (Окснера).

Additional notes

Англійські медичні терміни, що містять означення-прізвище, можуть перекладатися на українську мову наступними способами:

1) означення-прізвище подається у постпозиції в родовому відмінку: Krebs cycle – цикл Креббса ; Petri dish – чашка Петрі; Heryng ’ s sign – симптом Геринга; Fournier ’ s disease – гангрена Фурньє ; Delaney ’ s solution – розчин Делані ;Desault ’ s bandage – пов’язка Дезо ; Lugol ’ s iodine – розчин Люголя ;

2) означення-прізвище подається у постпозиції в орудному відмінку у сполученні з прийменником ’’за’’ : Gram ’ s iodine – розчин йодистого калію для забарвлення за Грамом; Gram - stained smear – мазок, забарвлений за Грамом;Kirk ’ s amputation – тендопластична ампутація за Кірком ;

3) присвійним прикметником, утвореним від прізвища: Ebner ’ s glands – ебнерівські залози; Lieberkuhn ’ s crypts – ліберкюнові кишкові залози; Oedipus complex – едипів комплекс; Gasser ’ s ganglion – гассерів ганглій; gelatin of Wharton – вартонів холодець; Glisson ’ s capsule – глісонова капсула;

4) словосполученням, у якому присутнє слово ’’метод’’,’’спосіб’’ тощо: Monte - Carlo simulation – моделювання методом Монте-Карло; Muller ’ s maneuver – спосіб Мюллера для визначення відповідності голівки плоду і тазу; McDonald ’ s maneuver – метод Мак-Дональда для визначення терміну вагітності; Yuzpe method – засіб Юзпе для посткоїтальної контрацепції. У таких випадках і головне слово англійського термінологічного сполучення часто перекладається словосполученням.

5) прізвищем-прикладкою: Fourier optics – фур’є-оптика ;

6) описово (з вилученням прізвища): Simpson ’ s plug – тампон для передньої тампонади носа; Simpson light – лампа ультрафіолетового випромінювання; Fallopian pregnancy – позаматкова трубна вагітність; Mooren ’ s ulcer – роз’їдаюча виразка рогівки; Morgagni ’ s cart – клиноподібний хрящ гортані; Morgagni ’ s concha – верхня носова раковина; Blair - Brown graft – розщеплений шкірний трансплантат; Ferrein ’ s cords – голосові зв’язки; Morgan unit – одиниця генетичної карти;

Іноді прізвища у таких термінах на професійному жаргоні позначають прилад, пристрій, процес тощо, і перекладаються відповідно: Knapp ’ s test – проба Кнаппа на органічні кислоти у шлунку; Toynbee ’ s experiment – дослід Тойнбі для визначення прохідності слухової труби; Liston ’ s forceps – кісткові гострозубці (щипці) Лістона ;Nelaton ’ s catheter – еластичний катетер Нелатона ; Skinner box – камера Скіннера для вироблення умовних рефлексів; Starling ’ s curve – графік зіставлення серцевого викиду і тиску в передсерді; Wangensteen tube – зонд Вангенстіна для шлунково-кишкової аспірації.

Окремі англійські терміни, що не мають у своєму складі прізвища, можуть перекладатися термінами із прізвищем:murine leprosy – хвороба Стефанського ; animal vaccination – противіспова вакцина Дженнера ; dysbasia intermittens– синдром Шарко ; condensing osteitis – остеомієліт Гарре ; iron agar – середовище Вільсона-Блера . Такі англійські медичні терміни мають, як правило, й інші дублетні українські відповідники, що не містять прізвища: murine leprosy – лепра щурів; animal vaccination – щеплення людини коров’ячою віспою; dysbasia intermittens – переміжна кульгавість; condensing osteitis – склерозивний остеомієліт; iron agar – залізосульфітний агар.

Іноді в деяких українських відповідниках англійських термінів, що містять прізвища, відбувається заміна прізвища, тобто вживається інше прізвище: Bamle disease – синдром Сюльвеста ; Cori ’ s disease – хвороба Форбса; Duhring ’ s disease – хворобливий поліморфний дерматит Брока ;

Часто епоніми включені в синонімічні ряди, наприклад: мієломна хвороба, плазмоцитома , хвороба Калера , мієломатоз , множинна мієлома – myeloid disease , plasmocytoma , Kahler ’ s disease , myelomatosis , multiple myeloma . Слід зазначити наступну закономірність: якщо будь-яка анатомічна структура позначається синонімічними термінами, серед яких є і традиційний епонім, то саме він використовується в якості основи у назвах хвороб, що уражають цю структуру: слухова/євстахієва труба; запалення слухової труби, євстахеїт – auditory / Eustachian tube ; inflammation of the auditory tube , eustachitis .

Деякі вчені переконані, що слід уникати використання термінів-епонімів, оскільки власні назви не несуть практичної інформативності, а лише створені для увіковічення імен, причетних до номінації позначуваної реалії. І тому епонімічні терміни доцільно замінювати кваліфікаційними, тобто такими, що безпосередньо відображають істотні ознаки поняття. Виняток становлять назви, що давно і міцно увійшли в медичну термінологію і від яких утворені похідні слова. У таких випадках епонімічні терміни залишаються як рівноправні синоніми кваліфікаційних. Так, у назвах хірургічних інструментів багато епонімічних термінів продовжують використовуватись поза конкуренцією завдяки їх чіткості та звичності: Gant ’ s clamp – затискач Гампа ; Adson forceps – пінцет Адсона ; Kocher forceps – затискач Кохера . Інші ж дослідники, навпаки, вважають, що застосування та вивчення фахівцями медичних термінів-епонімів сприяють глибшому пізнанню еволюції клінічного мислення, діагностики, історії розвитку медицини, підвищує інтелектуальний рівень медика, адже в епонімі – частина історії та культури.

У досліджуваній термінології власне ім’я, яке спочатку називало конкретну особу, тобто було семантично зумовленим, у результаті внутрішнього семантичного перетворення піддалося переосмисленню й у сучасній англійській мові фактично не є назвою особи, а сприймається як позначення диференціальної ознаки терміна, тоді як інтегральна ознака виражається апелятивним елементом словосполучення, тобто загальною назвою. Наприклад, у Bernheim’s syndrome і Diamond-Blackfan syndrome загальнаінтегральна ознака обох термінів виражена терміном syndrome (синдром), розрізняються ж ці терміни-епоніми диференціальною ознакою, вираженою власною назвою: Bernheim’s syndrome означає синдром правошлуночкової недостатності без легеневої гіпертензії і первинного ураження правого шлуночка, Diamond- Blackfan syndrome означає вроджену гіпопластичну анемію, тобто власна назва отримує змістове наповнення, що складається з низки

семантичних ознак: характер патології, етіологія патології, місце патологічного явища.

Денотатом для термінів-епонімів Day’s test та Adson’s test є апелятивний елемент test, який означає проведення певного дослідження. При цьому Day’s test означає попередню пробу на кров з перекисом водню, а Adson’s test – пробу на наявність вихідного отвору в грудній клітці. У епонімних термінах Marey’s law і Behring’s law денотатом виступає термін “law”. Marey’s law, закон Марея: при підвищенні кров’яного тиску частота пульсу падає, а Behring’s law, закон Берінга: кров і сироватка імунізованої особи при переливанні передає імунітет іншій особі.

АЛЕ: внутрішньогалузева омонімія термінів-епонімів і епонім потребує пояснення. Наприклад, термін Allen’s symptom (симптом Аллена – короткотривалий біль

в груднині, задуха, тахікардія; спостерігається при емболії малих гілок легеневої артерії) характерний для серцево-судинної та дихальних систем, тобто є членом двох терміносистем: кардіології та пульмонології.

АЛЕ: Під час заміни епоніма еквівалентом останній часто стає аналогом дефініції, а не коротким визначенням, що, безумовно, не дуже зручно для фахівців. Наприклад, Moynahan’s syndrome = progressive cardyomyopathic lentiginosis (Мойнагена синдром = прогресуючий кардіоміопатичний лентигіноз). Саме тому, ми вважаємо, що не слід виключати терміни-епоніми з медичного лексикону, оскільки вони дають можливість медикам точно і швидко позначати та диференціювати різні симптоми, синдроми та захворювання, а також сприяють глибшому пізнанню історії медицини, адже епоніми відображають частину культури та історії.

В структурному в ідношенні англійські кардіологічні терміни-епоніми є стійкими, часто безприйменниковими терміносполученнями, що складаються з іменника й одного або кількох власних назв. Щодо структури англійські кардіологічні терміни-епоніми поділяються на 2 групи: – епоніми, що складаються з однієї власної назви (348 термінів): Addison’s anemia (анемія Аддісона), Harley’s disease (хвороба Гарлея), Hill’s sign (симптом Хілла), Glanzmann’s disease (хвороба Гланцмана), Starling’s law (закон Старлінга), Lenegre’s disease (хвороба Ленегре); – епоніми, які складаються з кількох власних назв:

а) 2 власні назви (62 терміни): Addison-Biermer anemia (анемія Аддісона–Бірмена), Henderson–Paterson bodies (тільця Гендерсона– Патерсона), Holt–Oram syndrome (синдром Холта–Орама);

б) 3 власні назви (10 термінів): Wolff–Parkinson–White syndrome (синдром Вольфа–Паркінсона–Вайта, синдром передчасного збудження шлуночків), Charcot–Weiss–Baker syndrome (синдром Шарко–Вейса–Бейкера, синдром каротидного синуса), Besnier– Boeck–Schaumann disease (хвороба Беньє–Бека–Шауманна,

лімфогранулематоз).

У структурі більшості англійський кардіологічних термінів-епонімів (82,86 %) міститься одна власна назва, епоніми з двома власними назвами не такі поширені й складають 14,76 %, 2,38 % містять три власні назви.

Створення АК термінів-епонімів базується на 6 структурних моделях:

1. Proper Noun’s + Noun: Addison’s anemia, Bouveret’s disease, 62 Buerger’s disease, Day’s test, Deetjen’s body, Dressler’s syndrome, Einthoven’s law, Hill’s sign, Fankoni’s syndrome;

2. Proper Noun + Proper Noun + Noun: Kassabach-Merritt syndrome, Kusmaul Maier syndrome, Rougnon-Heberden disease, Rubinstein-Taybi syndrome, Holt-Oram syndrome, Marchiafava-Micheli disease;

3. Proper Noun + Noun: Heyrovski procedure, Mediterranean anemia, Cooley anemia, Kappa factor;

4. Noun + of + Proper Noun: foramen of Vesalius;

5. Proper Noun + Noun + of + Noun: Starling’s law of the heart;

6. Proper Noun + Abbreviation + Noun: Frank XYZ leads.

Найпродуктивнішою з цих 6 моделей є модель Proper Noun’s + Noun (290 термінів,

69 %), модель Proper Noun + Proper Noun + Noun налічує 108 словосполучень (26 %), а модель Proper Noun + Noun всього 14 термінів (3 %), решта 8 термінів (2 %) утворюються за допомогою четвертої, п’ятої та шостої моделей.

Усі терміни можна розділити на такі групи:

1) функціональні порушення серцево-судинної системи (назви хвороб, симптомів і синдромів захворювань):

хвороби – 81 термін (19 %), наприклад, Bouvret’s disease (хвороба Бувре), Ebstein’s disease (хвороба Ебштейна, вроджена вада серця), Moschcowitz’s disease (хвороба Мошковіч), Loeffl er’s disease (Хвороба

Леффлера);

назви симптомів – 138 термінів (33 %), наприклад, Faget’s sign (симптом Фаже), Kusmaul’s sing (симптом Кусмауля), Musset’s sing (симптом Мюссе);

назви синдромів – 104 терміни (25 %), наприклад, Dressler’s syndrome (постінфарктний синдром, синдром Дресслера), Fanconi’s syndrome (синдром Фанконі), Holt-Oram syndrome (синдром Холта–Орама);

2) назви методів і технік лікування, операцій, тестів, процедур – 38 термінів (9 %), наприклад, Dotter procedure (метод Доттера), Heyrovski procedure (операція Гейровського 63при кардіоспазмі), Schilling blood count (рідрахунок лейкоцитів за Шіллінгом), Doppler echocardiographia (доплер-ехокардіографія);

3) терміни-епоніми, які містять анатомічні назви – 40 термінів (10 %), наприклад, foramen of Vesalius (отвір Везалія), Henderson-Paterson bodies (тільця Гендерсона–Патерсона), Lauth’s canal, sinus (канал Лаута, венозний синус), Lannelongue’s foramina (отвори Ланнелонга);

4) терміни-епоніми, які описують закони медицини (зокрема, в кардіології) – 13 термінів (3 %), наприклад, Einthoven’s law (правило Ейнтховена), Behring’s law (закон Берінга – кров і сироватка імунізованої особи при переливанні передає імунітет іншій особі), Marey’s law (закон Марея – при підвищенні кров’яного

тиску частота пульсу падає), Starling’s law (закон Старлінга – сила скорочення волокон міокарда пропорційна первинній величині їх розтягнення).

З наведених визначень медичних законів очевидно, що сполучення з епонімом конкретизує слово закон;

5) назви хірургічних приладів та апаратів – 6 термінів (1 %), наприклад, Cammann’s stethoscope (стетоскоп Камманна), Kocher’s forceps (кровоспинний затискач Кохера), Pean’s forceps (кровоспинний затискач Пеана), straight Kocher’s clamp (прямий затискач Кохера), curved Kocher’s clamp (зігнутий затискач

Кохера), Adson’s automatic dilatator (автоматичний розширювач Адсона).

Як бачимо, в англійській кардіологічній термінології найбільше термінів-епонімів, які позначають функціональні порушення серцево-судинної системи (77 % від загальної кількості термінів-

епонімів).

Слід також зазначити, що в епонімних термінах, які номінують захворювання серцево-судинної системи, апелятивним елементом виступає не лише гіперонім disease, й гіпонім syndrome (синдром), на основі яких створено 323 терміни.

В англійській кардіологічній термінології було виявлено такі структурні типи епонімічних синонімів:

1. Епонім – епонім: Carrel’s method – Carrel’s treatment, Carvallo’s sign – Carvallo’s symptom, Dakin’s solution – Dakin’s fl uid, loffl er’s disease – Loffl er’s endocarditis, Traube’s corpuscle –Traube’s double tone

2. Компонент – епонім, його кваліфікативний відповідник: Fidler’s myocarditis – acquired isolated myocarditis, Mitchell’s disease – erythromelalgia, Holton’s syndrome – erythroprosopalgia, Monro foramen – interventricular foramen, Addison–Biermer anemia – pernicious anemia.

В англійській кардіологічній термінології поєднання спостерігаємо таких типів епонімічних синонімів: Quick’s test – one-stage protrombin time test – Quicks procedure, Preyer’s refl ex – test – auricle refl ex, Corvisart’s face – syndrome – disease, Mayer’s disease – syndrome – symptom – triad, Takayasu’s arteritis – disease – syndrome.

З точки зору структури англійські кардіологічні терміни-епоніми поділяються на 2 групи: епоніми, що складаються з однієї власної назви, та епоніми, які складаються з кількох власних назв.

В англійській кардіологічній термінології виявлено такі структурні типи епонімічних синонімів: 1) епонім – епонім; 2) компонент – епонім, його кваліфікативний відповідник; 3) використання трьох і більше спеціальних назв для називання того самого поняття.

Нейроонкология — раздел онкологии, занимающийся диагностикой и лечением (нейрохирургическим, лучевым и химиотерапевтическим) пациентов с опухолямиголовного и спинного мозга, мозговых оболочек, а также черепных, спинномозговых и периферических нервов.

Нейроонкология возникла и развивалась одновременно с нейрохирургией. Первая нейрохирургическая операция была проведена в Глазго в 1879 году шотландским хирургом Вильямом Макэвеном (W. Maceven), в ходе которой с благоприятным исходом была удалена менингиома у женщины.^[1][2] Первая успешная операция по удалению опухоли головного мозга была проведена в Риме Ф. Дюрантом (F. Durante) в 1884 году.^[1] В 1887 году Виктор Горслей впервые успешно удалил интрадуральную спинальную опухоль, находящуюся на уровне IV грудного сегмента.^[1]

В России первая успешная операция по удалению опухоли спинного мозга была проведена в 1888 году А. Д. Кни.^[1] А в 1892 году К. М. Сапежко впервые в России правильно диагностировал и успешно удалил опухоль затылочной доли головного мозга, исходящую из серповидного отростка.^[1][3]

В 1947 году в Филадельфии доктором Эрнестом Шпигелем (E. Spiegel) был создан стереотаксический аппарат, позволивший более точно и менее травматично производить биопсию и удалять опухоли в мозге.^[2][1] В 1950 году Ларс Лексел (L. Lexell), развивая аппарат Шпигеля, создал гамма-нож, позволяющий при помощи радиации удалять в мозге опухоли.^[2] А в 1956 году Л. Лексел первым предложил использовать для диагностики опухолей головного мозга эхоэнцефалографию.^[1]

В 1957 году Т. Курц (T. Kurze) впервые ввёл в нейрохирургическую практику микроскоп во время операции по удалению невриномы слухового нерва.^[1]

http://anatomiya-atlas.ru/?page_id=163

http://www.vitaminov.net/rus-anatomy-skeleton-skull-11971.html

http://medeponim.ru/author/vezalii