
- •1.Економіка як об’єкт математичного моделювання. Особливості та принципи математичного моделювання економіки. Класифікація економіко-математичних моделей
- •2. Особливості та принципи математичного моделювання економіки. Етапи побудови економіко-математичних моделей.
- •3.Загальна постановка оптимізаційної задачі, її структура. Цільова функція задачі лп. Система лінійних обмежень та її геометрична інтерпретація.
- •4.Приклади задач математичного моделювання в економіці. Класифікація задач і методів математичного програмування.
- •5.Система лінійних обмежень та її геометрична інтерпретація. Допустимий та оптимальний розвязки задачі лп, властивості розв’язків.
- •6. Алгоритм графічного методу розвязку задач лп, що містять дві змінні.
- •7. Форми запису задач лп, їх еквівалентність та способи перетворення.
- •8. Знаходження опорного розвязку . Симплексні таблиці, симплексні перетворення. Критерії оптимального розвязку задачі лп.
- •9. Опорний розвязок. Штучний базис, запис цільової функції та розвязок м-задачі лінійного програмування.
- •10. Основна та двоїста задачі як пара взаємоспряжених задач. Правила побудови двоїстої задачі. Знаходження розв’язків однієї задачі по розвязках іншої.
- •11. Правила побудови двоїстої задачі. Основні теореми двоїстості та їх економічний зміст.
- •13.Задачі цілочисельного лп. Геометрична інтерпретація системи обмежень задач цілочислового програмування.
- •15. Транспортна задача закритого типу. Методи північно-західного кута та найменшого елемента для побудови опорного розв’язку транспортної задачі і умова його невиродженості
- •Метод найменшої елемента
- •16. Метод потенціалів та умова існування оптимального розв’язку транспортної задачі. Побудова циклів пере розрахунку для знаходження нового опорного розв’язку
- •17. Відкрита транспортна задача, її математична модель. Розвязок відкритої транспортної задачі.
- •18. Загальна задача нелінійного програмування. Алгоритм застосування графічного методу розвязку задач нлп
- •19. Задачі дробово-лінійного програмування. Застосування симплексного методу для розв’язування задач дробово-лінійного програмування
- •20. Економічний зміст, деякі основні типи задач та моделі динамічного програмування. Алгоритм методу динамічного програмування
- •21. Поняття про принципи оптимальності Беллмана та його застосування
- •22.Загальна постановка задачі схоластичного програмування, її особливості щодо оперативного управління та перспективного планування. Класифікація
- •25. Матричні ігри двох осіб. Гра у чистих стратегіях. Максимінна та мінімаксна стратегія. Сідлова точка.
- •26. Змішані стратегії. Приведення задачі ігор зі змішаними стратегіями до задачі лп. Основна теорема теорії матричних ігор.
- •Нехай маємо скінченну матричну гру з платіжною матрицею
17. Відкрита транспортна задача, її математична модель. Розвязок відкритої транспортної задачі.
Транспортна задача , для якої сумарні об'єми споживання і постачання співпадають є закритою моделлю, в протилежному випадку - відкритою.
Для відкритої моделі може бути два випадки:
а) сумарні об'єми споживання перевищують сумарні об'єми постачання ;
б) сумарні об'єми постачання перевищують сумарні об'єми споживання .
У випадку, коли сумарні об'єми споживання перевищують сумарні об'єми постачання, вводять фіктивний пункт постачання Вm+1, об'єм поставок якого.
У випадку, коли сумарні об'єми постачання перевищують сумарні об'єми споживання, вводять фіктивного споживача Аn+1
Вартість перевезень одиниці вантажу як до фіктивного споживача, так і вартість одиниці вантажу від фіктивного постачальника приймають рівною нулю.
Після перетворення задача приймає вид закритої моделі і розв'язується звичайним способом.
18. Загальна задача нелінійного програмування. Алгоритм застосування графічного методу розвязку задач нлп
У загальній постановці задачу нелінійного програмування (НЛП) записують так:
(1)
(max)z(x1, x2, …, xn), (2)
де F1(x), …, Fn(x),z(x), x=(x1, x2, …,xn) – довільні функції. У конкретних задачах частина обмежень (або всі) можуть бути нерівностями. Крім того, на невідомі можуть накладатися умови невід'ємності і т.п.
Однією з основних особливостей задач НЛТ є можливість різними способами задавати цільову функцію. Якщо в лінійному випадку вона була строго монотонною і досягала свого оптимального значення лише у вершині многокутника розв'язку; то тут картина зовсім інша. Наприклад! навіть графік функції, однієї змінної, свідчить про те, що вона вже має багато локальних максимумів.
Друга особливість задач НЛП випливає із порушення властивості опуклості многокутника розв'язків задач ЛП. Легко навести приклади задач, де область розв'язків задачі НЛП буде багатозв'язною.
Алгоритм:
1.Знайти область D допустимих розв’язків задачі,яка визначається системою обмежень,якщо D - порожня множина, то задача розвязку не має.
2.Побудувати гіперповерхню F(x1,x2,…,xn)=h для деякого значення h.
3.Змінюючи значення h, знайти гіперповерхню найвищого(найнижчого) рівня, яка мала хоча б одну спільну точку з областю D. Якщо виявиться, що функція F не обмежена зверху(знизу)на множини D , то відповідна задача на максимум(мінімум) не має розвязку.
4.Якщо розвязок задачі існує, то кожна точка X є D, яка належить гіперповерхні найвищого(найнижчого) рівня,є оптимальною, а відповідне значення функції F(X)– є оптимальним.
Графічний метод є особливо зручним для випадку двох невідомих, оскільки множину обмежень тоді можна зобразити на площині.
19. Задачі дробово-лінійного програмування. Застосування симплексного методу для розв’язування задач дробово-лінійного програмування
Розв’язуючи
економічні задачі, часто як критерії
оптимальності беруть рівень
рентабельності, продуктивність праці
тощо. Ці
показники математично виражаються
дробово-лінійними функціями. Загальну
економіко-математичну модель у цьому
разі записують так (розглянемо задачу
визначення оптимальних обсягів
виробництва продукції): позначимо
через
прибуток
від реалізації одиниці
-го
виду продукції, тоді загальний прибуток
можна виразити формулою:
;
якщо
—
витрати на виробництво одиниці
-го
виду продукції, то
—
загальні витрати на виробництво. У разі
максимізації рівня рентабельності
виробництва цільова функція має
вигляд:
(7.1)
за
умов виконання обмежень щодо використання
ресурсів:
;
(7.2)
.
(7.3)
Передбачається,
що знаменник цільової функції в області
допустимих розв’язків системи обмежень
не дорівнює нулю.
Очевидно,
що задача (7.1)—(7.3) відрізняється від
звичайної задачі лінійного програмування
лише цільовою функцією, що дає змогу
застосовувати для її розв’язування за
певного модифікування вже відомі методи
розв’язання задач лінійного програмування.
В економіці існує значна кількість процесів, які описуються за допомогою нелінійних моделей. Внаслідок цього постає необхідність у дослідженні та вивченні методів розв’язку оптимізаційних задач, які описуються нелінійними моделями.
Нелінійне програмування – це розділ математичного програмування, в яких цільова функція або хоча б одне з обмежень в системі нелінійними.
Особливість задач нелінійного програмування:
1. В задачах лінійного програмування оптимальні розв’язки завжди знаходиться на межі області допустимих розв’язків. В задачах нелінійного програмування розв’язки можуть знаходитися і всередині області допустимих розв’язків.
2. Для задач нелінійного програмування не існує єдиного універсального методу їх розв’язку. В залежності від виду математичної моделі застосовують різні методи розв’язку.