
- •1.Економіка як об’єкт математичного моделювання. Особливості та принципи математичного моделювання економіки. Класифікація економіко-математичних моделей
- •2. Особливості та принципи математичного моделювання економіки. Етапи побудови економіко-математичних моделей.
- •3.Загальна постановка оптимізаційної задачі, її структура. Цільова функція задачі лп. Система лінійних обмежень та її геометрична інтерпретація.
- •4.Приклади задач математичного моделювання в економіці. Класифікація задач і методів математичного програмування.
- •5.Система лінійних обмежень та її геометрична інтерпретація. Допустимий та оптимальний розвязки задачі лп, властивості розв’язків.
- •6. Алгоритм графічного методу розвязку задач лп, що містять дві змінні.
- •7. Форми запису задач лп, їх еквівалентність та способи перетворення.
- •8. Знаходження опорного розвязку . Симплексні таблиці, симплексні перетворення. Критерії оптимального розвязку задачі лп.
- •9. Опорний розвязок. Штучний базис, запис цільової функції та розвязок м-задачі лінійного програмування.
- •10. Основна та двоїста задачі як пара взаємоспряжених задач. Правила побудови двоїстої задачі. Знаходження розв’язків однієї задачі по розвязках іншої.
- •11. Правила побудови двоїстої задачі. Основні теореми двоїстості та їх економічний зміст.
- •13.Задачі цілочисельного лп. Геометрична інтерпретація системи обмежень задач цілочислового програмування.
- •15. Транспортна задача закритого типу. Методи північно-західного кута та найменшого елемента для побудови опорного розв’язку транспортної задачі і умова його невиродженості
- •Метод найменшої елемента
- •16. Метод потенціалів та умова існування оптимального розв’язку транспортної задачі. Побудова циклів пере розрахунку для знаходження нового опорного розв’язку
- •17. Відкрита транспортна задача, її математична модель. Розвязок відкритої транспортної задачі.
- •18. Загальна задача нелінійного програмування. Алгоритм застосування графічного методу розвязку задач нлп
- •19. Задачі дробово-лінійного програмування. Застосування симплексного методу для розв’язування задач дробово-лінійного програмування
- •20. Економічний зміст, деякі основні типи задач та моделі динамічного програмування. Алгоритм методу динамічного програмування
- •21. Поняття про принципи оптимальності Беллмана та його застосування
- •22.Загальна постановка задачі схоластичного програмування, її особливості щодо оперативного управління та перспективного планування. Класифікація
- •25. Матричні ігри двох осіб. Гра у чистих стратегіях. Максимінна та мінімаксна стратегія. Сідлова точка.
- •26. Змішані стратегії. Приведення задачі ігор зі змішаними стратегіями до задачі лп. Основна теорема теорії матричних ігор.
- •Нехай маємо скінченну матричну гру з платіжною матрицею
15. Транспортна задача закритого типу. Методи північно-західного кута та найменшого елемента для побудови опорного розв’язку транспортної задачі і умова його невиродженості
Закритою називається транспортна задача в якій загальна кількість продукції постачальників дорівнює загальному попиту всіх споживачів, тобто .
Метод північно-західного кута полягає в тому, що заповнення таблиці починають, не враховуючи вартостей перевезень, з лівого верхнього (північно-західного) кута. У клітину записують менше з двох чисел а1 та b1. Далі переходять до наступної клітини в цьому ж рядку або у стовпчику і заповнюють її, і т. д. Закінчують заповнення таблиці у правій нижній клітинці. У такий спосіб значення поставок будуть розташовані по діагоналі таблиці.
Побудову початкового опорного плану за методом північно-західного кута починають із заповнення лівої верхньої клітинки таблиці A1 B1 (x11), в яку записують менше з двох чисел a1 та b1. Далі переходять до наступної клітинки в рядку або стовпчику і заповнюють її і т.д., закінчуючи останньою правою клітинкою таблиці Am Bn (xmn).
Метод найменшої елемента
Суть цього методу полягає в тому, що ми, в першу чергу,заповнюємо ті клітини, де вартість перевезення найменша. Заповнювати таблицю можна по стовпчиках, тобто спочатку шукаємо найменшу вартість перевезення в першому стовпчику, а потім у другому і так далі. (Заповнювати таблицю можна по рядках).
Опорний
план транспортної задачі такий допустимий
її план, що містить не більш ніж
додатних
компонент, а всі інші його компоненти
дорівнюють нулю. Такий план є невиродженим.
16. Метод потенціалів та умова існування оптимального розв’язку транспортної задачі. Побудова циклів пере розрахунку для знаходження нового опорного розв’язку
Теорема (умова оптимальності опорного плану транспортної задачі). Якщо для деякого опорного плануХ* = (xij*) існують числа ui та vj, для яких виконуються умови:
1) ui + vj = cij, xij > 0,
2) ui + vj ≤ cij, xij = 0
для
всіх
та
,
то він є оптимальним планом транспортної
задачі.
Алгоритм методу потенціалів складається з таких етапів:
Визначення типу транспортної задачі (відкрита чи закрита). За необхідності слід звести задачу до закритого типу.
Побудова першого опорного плану транспортної задачі одним з відомих методів.
Перевірка опорного плану задачі на виродженість. За необхідності вводять нульові постачання.
Перевірка плану транспортної задачі на оптимальність.
Побудова циклу і перехід до наступного опорного плану. Вибрана порожня клітина разом з іншими заповненими становить
, отже, з цих клітин обов’язково утвориться цикл. У межах даного циклу здійснюють перерахування, які приводять до перерозподілу постачань продукції. Кожній вершині циклу приписують певний знак, причому вільній клітинці — знак «+», а всім іншим — за черговістю знаки «–» та «+». У клітинках зі знаком «–» вибирають значення q
і переносять його у порожню клітинку. Одночасно це число додають до відповідних чисел, які містяться в клітинках зі знаком «+», та віднімають від чисел, що позначені знаком «–». Якщо значенню q відповідає кілька однакових перевезень, то при відніманні залишаємо у відповідних клітинках нульові величини перевезень у такій кількості, що дає змогу зберегти невиродженість опорного плану.
Внаслідок наведеного правила вибору q дістаємо новий опорний план, який не містить від’ємних перевезень і задовольняє умови транспортної задачі. Оскільки кількість всіх клітин таблиці, що входять у цикл, є парною і до половини з них те саме число q додається, а від половини віднімається, то загальна сума перевезень по всіх колонках і рядках залишається незмінною.