117. Особливості прямого маркетингу при роботі на закордонних ринках

Прямий маркетинг - спосіб продажу товарів і послуг без посередників. Існує п´ять форм прямого маркетингу:

□ маркетинг поштою (дірект-мейл) — використання пошти для розсилання відповідних листів, рекламних матеріалів, зразків товару, проспектів, буклетів тощо потенційним клієнтам.

□ маркетинг за каталогами — прямий маркетинг за допомогою каталогів, що розсилаються клієнтам або розповсюджуються у місцях продажу товарів;

□ телемаркетинг — застосування телефонних мереж для безпосереднього продажу товару споживачам.

□ телевізійний маркетинг — прямий маркетинг через телебачення шляхом показу реклами прямої відповіді.

Електронна торгівля — прямий маркетинг через двоканальну систему, що зв´язана кабельною чи телефонною лінією споживачів із комп´ютеризованим каталогом продавця.

Переваги прямого маркетингу — висока спрямованість, відмінний спосіб досягнення обмежених або нішових аудиторій, економічний при роботі з невеликими аудиторіями, забезпечує контакт з клієнтом «один на один», забезпечує зворотний зв´язок з клієнтом, результати підлягають вимірюванню, всі елементи надзвичайно гнучкі.

Недоліки — ефективність залежить від точності складення бази даних, часто залишається непомітним унаслідок інформаційного перевантаження клієнтів, вимагає значних витрат у разі роботи з великими аудиторіями.

118. Особливості світового ціноутворення

Cвітове ціноутво́рення — процес встановлення і розробки ціни на товари та послуги на світовому ринку.

Базується на попиті, вартості, пропозиції, товарно-грошовому обігу.

· Витратне ціноутворення – ціноутворення, при якому в основу формування ціни закладають витрати виробництва та обігу.

· Кероване ціноутворення – становище в економіці, при якому ціни на окремі товари і послуги визначаються урядовими органами, офіційними або неофіційними об'єднаннями постачальників, а також торговельними асоціаціями на основі ринкових механізмів.

· Пікове ціноутворення – встановлення ціни за використання споруд і обладнання або за товар і послугу на вищому рівні, коли попит на них вищий, і на нижчому, коли попит нижчий.

· Ринкове ціноутворення – ціноутворення на основі взаємодії попиту та пропозиції.

· Централізоване державне ціноутворення – ціноутворення на основі призначення цін державними органами.

· Цільове ціноутворення – метод встановлення цін, при якому вони формуються таким чином, щоб одержати бажаний або якомога більший рівень доходу на вкладений капітал.

119. Глобалізація маркетингової діяльності

Особливості: Існує зростаюча взаємозалежність серед країн Тріади, економічне, соціально-культурне та політико-правове середовище яких стає більш однорідним. З’являються наднаціональні сегменти, які посилюють ринкові можливості фірми.

Міжнародний маркетинг під впливом глобалізації направляє розвиток підприємства за наступною схемою:

· попереднє вивчення ринків країн, що можуть становити інтерес,

· вибір найбільш сприятливого чи регіону країни;

· визначення способу присутності підприємства на цьому ринку:

· визначення комерційної пропозиції в розрізі товарів, послуг і цін, пристосованих як до сприятливих, так і до несприятливих варіантів ринку,

· визначення комерційної політики, політики збуту комунікацій і підбор торгового персоналу.

· виходить у своїй глобальній політиці з принципу "мислити глобально і локально", підкреслюючи цим необхідність розробки товарної політики і на локальному, і на глобальному рівнях.

Така розробка включає чотири етапи:

· аналіз локальних потреб у даній країні.

· глобалізація концепції товару, розробленого локально,

· адаптація товару до кожного конкретного середовища,

· реалізація обраної стратегії за допомогою адаптованого операційного маркетингу.

Що стосується керування маркетингом, то найбільш важливим наслідком глобалізації є необхідність визначати географічний цільовий ринок у рамках країн і розробляти активні й оборонні стратегічні варіанти, приймаючи в розрахунок нову взаємозалежність ринків. Мислити глобально, але виходячи з локальної реальності.

Компанії переглядають свої стратегічні позиції для того, щоб реагувати на зміни економічної, конкурентної і соціально культурного середовища, а також інтернаціоналізацію світового господарства.