104. Методи прогнозування розвитку ринку товарів широкого вжитку та товарів виробничо-технічного призначення.

Розглянемо методи прогнозування. їх можна поділити на дві групи — кількісні та якісні (рис. 2.17).

До кількісних методів відносять:

• метод екстраполяції тренда;

• метод згладжування за експонентою;

• методи кореляційно-регресивного аналізу;

• прогноз на основі індикаторів;

• нормативний метод;

• метод частки ринку;

• метод стандартного розподілу ймовірностей. У чому суть кожного з цих методів?

Метод екстраполяції тренда — це метод прогнозування на основі статистичного аналізу часових рядів, за якого обчислюють значення економічних показників (наприклад, обсягу продажу) за межами наявних фактичних даних, виходячи з при­пущення, що виявлена тенденція зберігатиметься й надалі.

Інформаційна база, на якій грунтується метод, — дані про обсяг продажу за певний інтервал часу (попередні місяці, роки), які називаються часовими рядами. На основі цих даних визначається тренд — загальна тенденція зміни показників за певний період часу.

Тренд може бути вираженим рівнянням прямої, логарифмічної, гіперболічної, показ­никової функції та параболи другого порядку (рис. 2.18).

Суттєва вада цього методу — він є придатним лише для ринків і галузей зі стабільною кон'юнктурою ринку. До таких галузей можна віднести, наприклад, комунальне гос­подарство. Щодо ринків споживчих товарів і ринків багатьох промислових товарів, прогнозування їхнього розвитку виключно на основі екстраполяції тренда було б не­далекоглядним, оскільки основна умова використання цього методу — стабільність показників макросередовища — не дотримується, так само, як і щодо ринків країн з перехідною економікою.

Метод згладжування за експонентою — прогноз попиту, базується на середньо­зваженому значенні обсягу продажу за певну кількість попередніх періодів

105 Особливості моніторингу меж та характеристик сегменту в міжнародній маркетинговій діяльності.

Наявність суттєвих та усталених відмінностей між споживачами необхідна для реальної диференціації ринку.

Можливість моніторингу параметрів сегмента — наявність інформаційної бази для оцінки розміру, динаміки та інших показників та характеристик сегмента в майбутньому.

Існують три різні підходи до міжнародної сегментації:

1) ідентифікація груп країн з попитом на схожі товари;

2) ідентифікація сегментів, існуючих в усіх або в багатьох країнах;

3) вихід з одним і тим же самим товаром на різні сегменти в різних країнах.

Кожен з підходів має певні умови застосування, недоліки та переваги.

Критерії сегментації світового ринку

Точних правил та визначених методик сегментації світового ринку не існує. Кожна фірма залежно від специфічних особливостей товару та інших обставин обирає власні критерії сегментації та механізми моніторингу параметрів сегмента.

З методологічної точки зору фундаментальних відмінностей між сегментацією ринків товарів виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання не існує, хоча критерії, що застосовуються, мають різну змістовну прийнятніше. Найпоширенішими критеріями сегментації ринку виробничих товарів є належність підприємства до певного сектора економіки, форма власності, розмір підприємства, рівень спеціалізації.

Сукупність критеріїв сегментації світового ринку складається з чотирьох основних груп:

1) географічні,

2) економічні,

3) політико-правові,

4) персоніфіковані.