95. Платыжний баланс.

Статті платіжного балансу покликані відображати всі зовнішньо­торговельні операції країни із зовнішнім світом. Ці статті охоплю­ють експорт товарів і послуг, витрати туристів за кордоном тощо. Платіжний баланс країни є балансом між надходженнями країни від зовнішнього світу та її платежами йому.

Платіжний баланс складається з трьох основних компонентів:

1. Зовнішньоторговельний баланс. Стосується експорту та імпорту

товарів, обчислюється за даними митної статистики і враховує вар­

тісні обсяги товарів, що у реальному часі перетинають митний кор­

дон відповідної країни. Платіжний же баланс враховує платежі й

надходження у сфері зовнішньоторговельного обороту, які за часом

можуть не співпадати з рухом товарів.

2. Баланс платежів за послуги й односторонні трансферти. Ос­

танні є некомерційними платежами. Баланс платежів за послуги —

це надходження та витрати на транспорт, страхування, пошту, телег­

раф, телефон, комісійні операції, культурний обмін, туризм, спожи­

вацькі перекази (зарплата, спадщина, стипендії, пенсії тощо), утри­

мання дипломатичних і торговельних представництв, відсотки і ди­

віденди на інвестиції, ліцензійні платежі тощо.

Зазначені два баланси утворюють разом платіжний баланс за по­точними операціями, або поточний баланс. Він визначає обсяг чис­тих доходів (надходжень) або чистих витрат конкретної країни у зв'язку з її міжнародною торгівлею товарами, послугами, а також трансфертами.

3. Баланс руху капіталів і кредитів. Він є співвідношенням ввозу

та вивозу як приватного, так і державного капіталу, а також одержа­

них і наданих міжнародних кредитів. Його можна розуміти і як спів­

відношення продажу та купівлі активів.

Зовнішньоторговельний баланс є різницею між товарним експор­том та імпортом. Якщо експорт більший за імпорт, то має місце по­зитивне сальдо торговельного балансу, якщо ж імпорт перевищує експорт — негативне. Отже, у першому разі маємо активний торго­вельний баланс, у другому — пасивний. У разі пасивного торговель­ного балансу у зовнішній торгівлі певної країни виникає дефіцит.

96, Форми міжнародної економічної інтеграції

Міжнародна економічна інтеграція - це процес господарсько-політичного об'єднання країн на основі розвитку глибоких стійких взаємозв'язків і розподілу праці між національними економіками, взаємодії їх виробничих структур на різних рівнях і в різних формах

Формами міжнародної економічної інтеграції виступають:

1. Зона вільної торгівлі - пільгова зона регіонального типу, у межах якої підтримується вільна від митних і кількісних обмежень міжнародна торгівля країн, які входять у гаку зону. Зони вільної торгівлі сприяють зростанню внутрішньої, а на цій основі і взаємної торгівлі країн-членів. Найрозвиненішою з таких зон є Зона вільної торгівлі промисловими товарами в Європі.

2. Митний союз - спільна митна територія двох і більше країн з повною ліквідацією мит у взаємних відносинах і з єдиним митним тарифом відносно третіх країн. Мета створення митного союзу: полегшити торгівлю країн-учасниць і, в той же час, не створити додаткових перепон у торгівлі з третіми країнами. ВТО дуже ретельно слідкує за дотриманням цього положення серед своїх членів.

3. Спільний ринок - об'єднання національних ринків декількох країн в єдиний великий ринок з вільним переміщенням у його межах капіталів, товарів, послуг і робочої сили.

4. Економічний союз - об'єднання національних економік декількох країн на основі митного союзу, спільного ринку, уніфікації фінансових систем і проведення спільної валютної політики.

5. Політичний союз - об'єднання країн на основі укладення спільного договору з метою проведення спільної політики у всіх сферах суспільного життя.

6. Міжнародні організації, угрупування, комплекси — об'єднання країн чи інших суб'єктів за окремими інтересами (або групою окремих інтересів) для спільного здійснення різноманітних заходів, спрямованих на їхнє задоволення.