
- •Екзамен Міжнародний Маркетинг
- •Відповіді:
- •1. Міжнародний маркетинг: зміст, поняття, суть.
- •2. Умови та чинники виникнення концепції міжнародного маркетингу.
- •3. Внутрішній та міжнародний маркетинг: загальні риси та відмінності.
- •4. Інтернаціоналізація світового господарства й нові пріорітети міжнародного маркетингу.
- •5. Етапи інтернаціоналізації діяльності фірми.
- •6. Типи маркетингу: внутрішній, міжнародний.
- •7. Форми міжнародного маркетингу: експортний та зовнішньоекономічний.
- •8. Транснаціональний, мультинаціональний та глобальний маркетинг.
- •9. Суб’єкти міжнародного маркетингу.
- •10. Тнк як суб’єкт міжнародного маркетингу.
- •11. Правило «Тріади» у міжнародному маркетингу.
- •12,14. Сутність і цілі вивчення міжнародного бізнес-середовища.
- •13.Види міжнародного середовища.
- •15. Сутність і структура міжнародного економічного середовища.
- •16. Особливості сучасного етапу розвитку міжнародної торгівлі.
- •17. Показники розвитку міжнародної торгівлі.
- •18. Сучасні особливості розвитку міжнародної торгівлі.
- •19. Міжнародна інвестиційна діяльність.
- •20. Міжнародна економічна інтеграція.
- •21. Склад та послідовність pest-і slept аналізу.
- •22. Визначення і основні елементи культури
- •23. Вплив соціально-культурного середовища на маркетинг
- •24. Методи вивчення соціально-культурного середовища інших країн
- •25. Маркетингова характеристика основних елементів культури.
- •26. Адаптація до різноманітних культур.
- •27. Логіко-структурна схема дослідження політико-правового середовища.
- •28.Політичні сили країни, що досліджуються.
- •29. Можливі дії урядів
- •30. Взаємозв’язок цілей уряду країни, яка досліджується, та можливих політичних дій
- •31. Сутність та характеристика інвестиційного клімату
- •32. Поняття та види політичних ризиків.
- •33. Сутність, особливості та цілі міжнародних маркетингових досліджень.
- •34. Типологія міжнародних досліджень ринку.
- •35. Стадії процесу міжнародного маркетингового дослідження.
- •36. Алгоритм попереднього міжнародного дослідження.
- •37. Структура поглибленого міжнародного маркетингового дослідження.
- •38. Основні правила Міжнародного кодексу з практики маркетингових та соціальних досліджень.
- •39. Цілі та умови ефективної міжнародної сегментації.
- •40. Фактори сегментації світового ринку.
- •41. Підходи до міжнародної сегментації.
- •42. Позицінування товару на закордонному ринку: типи та технологія.
- •43..Поняття сегмента міжнародного ринку Сегментування міжнародного ринку
- •44. Критерії сегментації світового ринку
- •45.Стратегії маркетингу та сегментація ринків залежно від цілей на зовнішньому ринку
- •46.Особливості позицінування товару на закордонному ринку
- •47. Підходи до вибору закордонного ринку
- •48. Сутність суб’єктивного підходу
- •49.Сутність дискретного підходу
- •50 Комплексний підхід до вибору зарубіжного ринку
- •51 Специфіка вибору іноземних ринків на різних стадіях інтернаціоналізації діяльності фірми.
- •52, Типи моделей виходу фірми на зовнішній ринок
- •53. Порівняльна характеристика моделей виходу на зовнішній ринок за різними критеріями
- •54, Внутрішні та зовнішні чинники вибору моделей виходу фірми на зовнішній ринок
- •55, Експорт: прямий та непрямий
- •56, Спільне підприємництво: переваги та недоліки
- •57. Пряме інвестування
- •63. Товар у міжнародному маркетингу
- •64. Теорія життєвого циклу в міжнародному маркетингу.
- •65. Типи адаптації товару до закордонного ринку.
- •66. Сутність, цілі та завдання міжнародної системи розподілу товарів/послуг.
- •67. Характеристика учасників міжнародних каналів розподілу.
- •68. Міжнародна стратегія розподілу.
- •69. Фактори вибору учасників каналу розподілення.
- •70. Альтернативи міжнародних каналів розподілу.
- •71.Типові конфігурації міжнародних каналів розподілу
- •72.Міжнародний комунікаційний процес: поняття, учасники, схема процесу.
- •73.Зворотній зв’язок у маркетингових комунікаціях.
- •74.Класифікація методів міжнародної маркетингової комунікації.
- •75.Порівняльна характеристика каналів розповсюдження інформації.
- •76.Типи перешкод у комунікаціях.
- •77.Характеристика безпосередніх методів міжнародної маркетингової комунікації.
- •78. Опосередковані методи комунікації
- •79. Систематизація світових цін
- •80. Послідовність маркетингових дій у міжнародному ціноутворенні
- •81. Цінові стратегії залежно від цілей фірми на зовнішньому ринку
- •82. Характеристика цінових ситуацій залежно від ступеня інтернаціоналізації діяльності фірми.
- •83. Особливості розробки цінової стратегії.
- •84. Цінові стратегії стосовно показників «ціна-якість».
- •85. Глобалізація на міжнародний маркетинг
- •86. Міжнародний маркетинг тнк
- •87. Торгові марки в міжнародній маркетинговій діяльності
- •88. Основні тенденції розвитку мм
- •89. Проблеми адаптації маркетингової діяльності до умов закордонних ринків
- •90. Міжнародна маркетингова діяльність вітчизняних компаній
- •1.Товарна політика:
- •2.Цінова політика
- •3. Політика розповсюдження
- •4.Комплекс маркетингових комунікацій
- •91. Особливості маркетингової діяльності при виході підприємства на закордонні ринки
- •92. Міжнародна маркетингова діяльність тнк та глобальних компаній.
- •93. Еволюція форм міжнародного маркетингу в залежності від ступеня інтернаціоналізації компанії
- •94. Міжнародні організації
- •95. Платыжний баланс.
- •96, Форми міжнародної економічної інтеграції
- •97, Сутність та особливості зовнішньоторговельної політики
- •98. Зовнішня торгівля України
- •99. Особливості проведення переговорів в різних країнах світу.
- •100. Особливості проведення переговорів в різних країнах світу.
- •101. Взаємозв’язок політики та економіки.
- •102 Політичний ризик в Україні.
- •104. Методи прогнозування розвитку ринку товарів широкого вжитку та товарів виробничо-технічного призначення.
- •105 Особливості моніторингу меж та характеристик сегменту в міжнародній маркетинговій діяльності.
- •106. Особливості позицінування в міжнародному маркетингу
- •107. Специфіка вибору закордонного ринку на різних етапах інтернаціоналізації.
- •108. Аналіз форм міжнародного бізнесу
- •109. Особливості товарної політики при виході на закордонні ринки різних країн світу
- •110. Вплив культурних особливостей на товарну політику міжнародних компаній
- •111.Чинники, що обумовлюють вибір учасників каналів розподілення.
- •112. Складності стандартизації міжнародних каналів розподілення продукції
- •113. Особливості міжнародної рекламної діяльності
- •114. Специфіка зв язків з з громадськістю в міжнародному маркетингу
- •115. Міжнародні виставки і ярмарки
- •116. Стимулювання збуту міжнародними компаніями
- •117. Особливості прямого маркетингу при роботі на закордонних ринках
- •118. Особливості світового ціноутворення
- •119. Глобалізація маркетингової діяльності
- •120. Особливості міжнародної маркетингової діяльності вітчизняних підприємств
38. Основні правила Міжнародного кодексу з практики маркетингових та соціальних досліджень.
Правила
А. Загальні правила
1. Маркетингове дослідження повинне завжди виконуватися об’єктивно та у відповідності до встановлених наукових принципів.
2. Маркетингове дослідження повинне завжди відповідати національному та міжнародному законодавству, яке застосовується у тих країнах, що охоплені такою науково-дослідною роботою.
В. Права Респондентів
3. Співпраця Респондентів у маркетинговому дослідженні є повністю добровільною на усіх стадіях. Вони не повинні бути введеними в оману, коли запрошувались до співпраці.
4. Анонімність Респондентів повинна бути суворо збережена. Якщо Респондент на запит Дослідника дав дозвіл надати дані у формі, яка дозволяє особисто ідентифікувати того Респондента, то:
(а) Респондента обов’язково мали повідомити, кому будуть передані такі дані, як і цілі, в яких такі дані будуть використовуватися; а також
(b) Дослідник повинен гарантувати, що інформація не буде використовуватися у жодних не-дослідницьких цілях і, що отримувач інформації погодився з вимогами цього Кодексу.
5. Дослідник повинен здійснювати всі застережні заходи, аби гарантувати, що Респондентам жодним чином безпосередньо не заподіяно шкоди, або вони не потрапили під несприятливий вплив у результаті їх участі в науково-дослідній маркетинговій роботі.
6. Дослідник повинен виявляти особливу обережність під час інтерв’ювання дітей та молоді. Для проведення інтерв’ю з дітьми, спочатку повинна бути отримана згода батьків або відповідальних дорослих (опікунів).
7. Респонденти повинні бути поінформовані (зазвичай, на початку інтерв’ю), чи використовуються під час такого інтерв’ю якісь методи спостережень і обладнання для реєстрації відповідей, за винятком випадків, коли вони використовуються у громадському місці. Якщо Респондент так забажає, таке обладнання повинно бути знищеним або видаленим. Анонімність Респондентів не повинна порушуватись за використання таких методів.
8. Респонденти повинні мати можливість без труднощів перевірити ідентичність та добрі наміри Дослідника.
С. Професійні обов’язки Дослідників
9. Дослідники не повинні свідомо чи несвідомо діяти жодним способом, який міг би дискредитувати професію маркетингового Дослідника, або призвести до втрати Дослідниками довіри громадськості.
10. Дослідники не повинні робити неправдивих тверджень стосовно їхніх навиків та досвіду або такого ж стосовно їхніх організацій.
11. Дослідники не повинні без підстав критикувати або принижувати інших Дослідників.
12. Дослідники повинні завжди намагатися розробити дослідження, яке мало б ефективну ціну й адекватну якість, а потім довести його до специфікацій, узгоджених з Клієнтом.
13. Дослідники повинні гарантувати безпеку усіх звітів (записів) дослідження, що є у їх власності.
14. Дослідники свідомо не повинні дозволити розповсюдження висновків з науково-дослідної маркетингової роботи, які не підтримані відповідними даними. Вони завжди повинні бути готовими надати технічну інформацію, необхідну для оцінки обгрунтованості будь-яких опублікованих результатів.
15. Діючи як Дослідник, останній не може застосовувати жодних не-дослідницьких заходів, наприклад, маркетинг бази даних із залученням даних стосовно окремих осіб (з числа Респондентів), що можуть бути використані для прямого маркетингу та діяльності з просування товарів чи послуг. Будь-які такі не-дослідницькі заходи повинні завжди по ходу їх організації та здійснення бути диференційовані від дій власне маркетингового дослідження.
D. Взаємні права та обов’язки Дослідників та Клієнтів
16. Ці права та обов’язки звичайно регулюються у відповідності до письмового Контракту (Угоди) між Дослідником та Клієнтом. Сторони можуть виправляти умови поданих нижче Правил 19-23 цього Кодексу, якщо вони попередньо погодилися на це у письмовій формі; але інші вимоги цього Кодексу не можуть бути змінені таким чином. Маркетингове дослідження повинне також завжди проводитися у відповідності до принципів справедливої конкуренції (чесного змагання), як це загально визнано.
17. Дослідник повинен повідомити Клієнта, чи робота, яка буде виконана для цього Клієнта, буде об’єднаною або використаною в одному і тому ж проекті з роботами для інших Клієнтів. За таких обставин не може бути розкритою ідентичність таких Клієнтів.
18. Дослідник повинен повідомити Клієнта якомога раніше наперед, коли будь-яка частина роботи для цього Клієнта є підзаконтрактована деінде поза власною організацією Дослідника (включаючи використання будь-яких зовнішніх консультантів). На запит Клієнта необхідно вказати ідентичність будь-якого такого суб-підрядника.
19. Клієнт не має права (без попередньої домовленості між залученими сторонами) на виняткове (ексклюзивне) використання послуг Дослідника або його організації ані повністю, ані частково. Виконуючи роботу для різних Клієнтів, Дослідник, однак, повинен прикласти зусиль для запобігання можливих зіткнень інтересів у послугах, наданих таким Клієнтам.
20. Такі звіти (записи) зберігають власність Клієнта і не повинні бути розкритими Дослідником будь-якій третій стороні без дозволу Клієнта:
(a) стан бізнес-проблеми Клієнта, яка може бути полегшена завдяки проведенню маркетингового дослідження, специфікації на іншу
інформацію Клієнта;
(b) дані дослідження і результати науково-дослідної маркетингової роботи (крім випадків синдикованих /розповсюджуваних багатьом/ або
замовлених багатьма Клієнтами проектів або послуг).
Клієнт, однак, немає жодного права знати імена або адреси Респондентів, якщо явний дозвіл останніх на це не був попередньо отриманий Дослідником (ця специфічна вимога не може бути змінена згідно з Правилом 16).
21. Якщо попередньо не було узгоджено іншого, наступні звіти (записи) залишаються власністю Дослідника:
(a) пропозиції маркетингових досліджень і розцінки вартості (якщо вони не були оплачені Клієнтом). Вони не повинні бути розкритими Клієнтом будь-якій третій стороні, іншій, ніж консультант, що працює для Клієнта у цьому ж проекті (за винятком будь-якого консультанта, який працює також і для конкурента Дослідника). Зокрема, вони не повинні використовуватися Клієнтом для того, щоб впливати на пропозиції досліджень або розцінки їх вартості від інших Дослідників;
(b) зміст звіту у випадку синдикованих /розповсюджуваних багатьом/ та/або замовлених багатьма Клієнтами проектів або послуг, де одні й ті ж дані доступні більш, ніж одному Клієнтові і, де ясно зрозуміло, що остаточні результати доступні для загальної закупівлі або передплати. Клієнт не може розкрити результати такого дослідження будь-якій третій стороні (іншій, ніж його власні консультанти та радники з використання у його бізнесі) без дозволу Дослідника;
(c) усі інші звіти (записи) дослідження, підготовлені Дослідником (за винятком не-синдикованих проектів, а також таких розробок і анкет (опитувань), затрати на які були оплачені Клієнтом).
22. Дослідник повинен відповідати узгодженій на сьогодній професійній практиці, що стосується зберігання таких звітів (записів) протягом відповідного періоду часу після закінчення проекту. На запит Дослідник повинен забезпечити Клієнта дублікатами таких звітів (записів) за умови, що такі дублікати не порушують анонімності і вимоги конфіденційності (Правило 4); що запит зроблено у межах узгодженого строку для зберігання звітів (записів); і, що Клієнт платить прийнятні кошти для забезпечення його такими дублікатами.
23. Дослідник не повинен розкривати ідентичність Клієнта (за умови, що немає жодного юридичного і законного зобов’язання робити так), або будь-якої конфіденційної інформації стосовно бізнесу останнього, будь-якій третій стороні без дозволу Клієнта.
24. Дослідник повинен на запит дозволяти Клієнтові вживати заходів перевірки якості робіт і підготовки даних за умови, що Клієнт оплачує будь-які додаткові витрати, направлені на це. Будь-які такі перевірки повинні задовільняти вимоги Правила 4.
25. Дослідник повинен забезпечити Клієнта усіма відповідними технічними деталями будь-якої науково-дослідної роботи, виконаної для цього Клієнта.
26. При повідомленні результатів науково-дослідної маркетингової роботи Дослідник повинен робити чітке розмежування між власне результатами, власною інтерпретацією таких результатів і будь-якими рекомендаціями, що на них грунтуються.
27. Коли будь-яка частина результатів науково-дослідної роботи видана Клієнтом, останній несе відповідальність або гарантує, що вони не вводять в оману. З Дослідником необхідно консультуватися і погоджувати заздалегідь форму і зміст публікацій, і необхідно вжити заходів, або виправити будь-які твердження, що вводять в оману стосовно дослідження і його результатів.
28. Дослідники не повинні дозволяти використовувати їхні імена (назви) у зв’язку з будь-якою науково-дослідною роботою як гарантія, що остання була виконана у відповідності з цим Кодексом, якщо вони не впевнені, що проект у всіх відношеннях задовольнив вимоги цього Кодексу.
29. Дослідники повинні гарантувати, що Клієнти знають про існування цього Кодексу і потреби виконати вимоги.
E. Виконання Кодексу
● Питання стосовно інтерпретації цього Кодексу і застосування його до певних проблем
повинні бути заадресовані Міжнародним Секретаріатам Міжнародної Торгової Палати
(ICC) або Європейського Товариства Досліджень Громадської Думки та Маркетингу
(ESOMAR).
● Про будь-яке очевидне порушення, якщо воно має місце у межах однієї країни,
необхідно негайно повідомити відповідного національного представника ICC або
ESOMAR у цій країні. Той національний представник тоді дослідить і здійснить
відповідні дії, повідомляючи ICC або ESOMAR про результати у випадку доведеного
порушення.
● Про очевидні порушення необхідно повідомити безпосередньо Секретаріат ICC
або ESOMAR у випадках, де:
(a) немає жодного відповідного національного представника;
(b) національний представник неспроможний вжити заходів або віддає перевагу
міжнародній організації у вирішенні цієї проблеми;
(c) до проекту, де мало місце очевидне порушення, залучена більш, ніж одна країна. Тоді
один або обидва відповідні національні представники досліджують скаргу і здійснюють
відповідні дії. Такі дії можуть включати призупинення або позбавлення членства
оскарженого професіонала або організації, і, у випадку з організацією, можуть
призвести до виключення такої з ESOMAR-Довідника таких організацій.